Ліщинський Любарт Омелянович

Ліщинський Любарт Омелянович
Народився	8 липня 1942(1942-07-08)
Помер	17 червня 1998(1998-06-17) (55 років)
Діяльність	поет, журналіст, художник, ювелір, актор

Лю́барт Ліщи́нський (* 8 липня 1942 — †17 червня 1998, Львів) — український художник, реставратор, ювелір, актор, поет, журналіст, рецитатор.

Короткий життєпис

Син львівського художника Омеляна Ліщинського.

Закінчив Львівський інститут декоративного та ужиткового мистецтва.

Працюючи в інституті «Укрзахідпроектреставрація» впродовж довгих років, займався реставрацією архітектурних пам'яток Львова. Мистецькі багатства рідного міста і його культурне минуле знав чудово і міг годинами проводити екскурсії містом.

Знаний автор жіночих прикрас. Намиста, побудовані за зразком гуцульської зґарди, але складені з частинок культури цілого світу (як-от Індія, Африка, Латинська Америка, Афганістан, Тибет чи Ефіопія) стали його винаходом і замилуванням.

Його ювелірні роботи експонувалися у Національному музеї у Львові у липні 2002. Металеві деталі, використані у прикрасах, походять з країн Азії (Афганістан, Індія, Іран), виготовлені ймовірно у XIX ст. із томпаку чи альпаку.

Останні роки життя провів у США.

Артистизм, виплеканий за 20 років гри у Польському народному театрі (Львів), допоміг йому втілитись в образи «Гриця Зозулі» (пера Едварда Козака) та персонажів інших творів, які рецитував на численних мистецьких вечорах у Нью-Йорку, Філадельфії, Гантері.

Донька — Слава Салюк.

Див. також

• Історія ювелірної справи в Україні

Посилання

• «Нашийники». Слава Салюк та Любарт Ліщинський. [Архівовано 29 листопада 2014 у Wayback Machine.]
• У Львові представили виставку нашийників Любарта Ліщинського та його доньки (ФОТО)
• “Нашийники-зґарди авторства Любарта Ліщинського зберігаються у колекціях США, Франції, Австралії та України”