Мазанцева Ольга Василівна
| Мазанцева Ольга Василівна | |
|---|---|
| Народилася |
24 липня 1931 (92 роки) Лесицько, Q4324114?, Печорський район, Псковська область, РСФРР, СРСР |
| Країна |
 СРСР Росія |
| Діяльність | доярка |
| Знання мов | російська |
| Нагороди |
   |
Ольга Василівна Мазанцева — передовик сільгоспвиробництва, доярка радгоспу «Новоізборський» Печорського району Псковської області, громадський діяч. Герой Соціалістичної Праці (1986)[1].
Біографія[ред. | ред. код]
Ольга Василівна народилася 24 липня 1931 року в селі Лесицько Печорського повіту, переданого у відповідності з Тартуським мирним договором першій Естонській Республіці (нині — на території Печорського району Псковської області Росії). Після приходу на ці землі радянської влади місцевому населенню була нав'язана колективізація — нажите Мазанцевими добро було вилучено, залишилися лише одна корова і невелика ділянка землі біля будинку. Бажаючи дочці кращої долі, батьки відправили Ольгу в Таллінн до тітки. Тут дівчина закінчила школу і влаштувалася ученицею майстра елітного швейного ательє мод[2].
Незважаючи на те, що Ользі подобалася робота кравчині, міський уклад їй був не до вподоби. Після п'яти років проживання в Таллінні дівчина повернулася в село, де незабаром у клубі познайомилася з місцевим техніком і вийшла за нього заміж. Згодом у подружжя народилося двоє синів[3]. Поселившись у Луках, Ольга вдома почала приймати замовлення на шиття або ремонт одягу, проте така робота в селі не вважалася серйозним заняттям, і в 1956 році вона влаштувалася в колгосп «Новоізборський» дояркою[2].
Рік від року набираючись досвіду, Ольга Василівна досягла високої майстерності в своїй професії і стала займати призові місця в районних, так і обласних змаганнях працівників ферм. У 1965 році колгосп реорганізовано в радгосп — на ферму прийшла механізація у вигляді автоматичного доїння і транспортера для прибирання гною; послідувало і збільшення надоїв молока. Мазанцева одна з перших на Псковщині підтримала почин естонської доярки Лейди Пейпс і вже в 1970-і домоглася постійних валових надоїв, що перевищують одну тонну молока, або по чотири тисячі літрів у середньому від однієї корови. За високі результати за підсумками сьомої п'ятирічки Ольга Василівна нагороджена орденом «Знак Пошани», а за восьму та десяту п'ятирічки — орденами Леніна[3].
У 1981 році Мазанцева надоїла по 4996 кг молока в середньому від однієї з 30 закріплених за нею корів, у 1982 році перевищила показник в 5000 кг, а найвищих результатів досягла в 1985 році — середній надій склав 5055 кг. Як підсумок, завдання одинадцятої п'ятирічки Ольга Василівна виконала за 3 роки і 9 місяців, надоївши понад план 156 тонн.
Указом Президії Верховної Ради СРСР від 29 серпня 1986 року «за видатні виробничі досягнення, успішне виконання завдань одинадцятої п'ятирічки і соціалістичних зобов'язань і виявлену трудову доблесть» Мазанцевій Ользі Василівні присвоєно звання Героя Соціалістичної Праці з врученням ордена Леніна і золотої медалі «Серп і Молот»[4]. Таким чином, Ольга Василівна стала останнім Героєм Соцпраці на Псковщині і єдиним жителем області, нагородженим трьома орденами Леніна[5].
Виконувала також громадську й політичну роботу. Обиралася делегатом XXVI з'їзду КПРС, депутатом Псковської обласної, Печорської районної і сільської рад депутатів[4].
Посилання[ред. | ред. код]
- Поздравление Герою Социалистического Труда Ольге Васильевне Мазанцевой. МБУК «Печорская центральная районная библиотека». 9 грудня 2016. Процитовано 4 травня 2020.
Література[ред. | ред. код]
- [1] / Главный редактор А. И. Лобачёв. — Псков : Псковское региональное общественное учреждение — издательство «Псковская энциклопедия», 2007. — С. 468. — 998 с. — 10000 прим. — ISBN 5-901374-01-0. Архівовано з джерела 22 грудня 2019
- Никитенко Н. В. [2] — Псков : Издательство организационно-методического центра по подготовке областной Книги Памяти, 2003. — С. 84—90. — 261 с. — 1000 прим. — ISBN 5-350-00044-6. Архівовано з джерела 29 березня 2020
- Акимова Н. А., Егорова Л. Г., Михайлов Д. Ю., Новикова Л. К. [3] — Псков : Псковское возрождение, 2018. — С. 29. — 68 с. — 300 прим. Архівовано з джерела 10 січня 2019
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Золотые звёзды трудовой Псковщины, 2018.
- ↑ а б Золотая Звезда Ольги Мазанцевой. Псковская Правда. 4 грудня 2008. Архів оригіналу за 27 січня 2021. Процитовано 4 травня 2020.
- ↑ а б Никитенко, 2003.
- ↑ а б Лобачёв, 2007.
- ↑ Николай Никитенко (10 лютого 2019). Герои минувшего времени. Псковская Правда. Архів оригіналу за 30 вересня 2020. Процитовано 4 травня 2020.
| |||||||
