Майк Філліпс

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Майк Філліпс
Народився 8 серпня 1941(1941-08-08)[1] (82 роки)
Джорджтаун, Гаяна або Британська Гвіана, Сполучене Королівство
Країна  Велика Британія
Діяльність письменник детективного жанру, журналіст
Alma mater Ґолдсмітсd, Лондонський університет і Університет Ессексаd
Заклад BBC
Членство Королівське літературне товариство
Брати, сестри Sir Trevor Phillipsd
Нагороди
офіцер Ордену Британської імперії

член Королівського літературного товариства[d]

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Філліпс.

Майкл Ангус Філліпс (нар. 8 серпня 1941(1941серпня08))[2] — британський письменник і тележурналіст гаянського походження. Він найбільш відомий своєю кримінальною літературою, включно з чотирма романами про темношкірого журналіста Сема Діна[3].

Ранні роки[ред. | ред. код]

Філліпс народився у Джорджтауні, портовому місті в екваторіальній колонії Британської Гвіани (нині Гаяна). У 1956 році разом із сім'єю він переїхав до Іслінгтона у Лондоні, Англія, коли йому було близько 14 років[2]. Він здобув освіту у Лондонському університеті (англійська мова), Університеті Ессекса (політика) та отримав сертифікат післядипломної освіти у Голдсмітському коледжі, Лондон.

Кар'єра[ред. | ред. код]

З 1972 до 1983 рік Філліпс працював на BBC журналістом і телеведучим, а потім став викладачем медіазнавства у Вестмінстерському університеті[4]. У 1992 році став штатним письменником[4]. Він сказав: «Однією з подій, яка зробила мене письменником, було усвідомлення того, що я написаний на основі маленького шматка історії у фільмі „Нагостріть ваші вуха“, біографії суперечливого драматурга Джо Ортона, автора „Розважального пана Слоуна“. Ортон і його друг Кеннет Геллівелл часто відвідували бібліотеку Ессекс-Роуд, де я працював помічником бібліотекаря. Я з ними регулярно спілкувався і не знав, що вони псують книжки, через що їх зрештою посадили до в'язниці. Коли ця сцена з'явилась у фільмі, я відчув, що і мене слід включити, і зрозумів, що ви не можете покладатися на інших, щоб написати свою історію, іноді ви повинні зробити це самі»[5].

Філліпс найбільше відомий своєю кримінальною літературою, включно з чотирма романами про чорношкірого журналіста Сема Діна[6]: «Blood Rights» (1989; серіал на BBC з Браяном Бовеллом у головній ролі), «The Late Candidate» (1990), «Point of Darkness» (1994), «An Image to Die For» (1995). Він також є автором книги «London Crossings: A Biography of Black Britain» (2001), серії взаємопов'язаних автобіографічних нарисів й оповідань[7]. Він сказав, що вважає себе й англійським письменником, й темношкірим британським письменником[8]. Разом зі своїм братом, політичним журналістом Тревором Філліпсом, він написав «Windrush: The Irresistible Rise of Multi-Racial Britain» (1998) для супроводу телесеріалу BBC, присвяченого 50-річчю прибуття до Британії HMT Empire Windrush, корабля, який привіз першу значну хвилю післявоєнних мігрантів з Карибського басейну[9].

Він пише для газети «Ґардіан»[10], а раніше був куратором міжкультурних питань у Тейт й опікувався Меморіальним фондом національної спадщини та Фонду спадщини національної лотереї[11].

Філліпс був членом незалежної консультативної групи, яка підготувала «Windrush Lessons Learned Review», звіт, опублікований у березні 2020 року заснований на розслідуванні дій уряду у зв'язку зі «скандалом Windrush»[12][13].

У 2021 році його роман «The Dancing Face», спочатку опублікований у 1997 році, був перевиданий Penguin Books у серії «Black Britain: Writing Back», куратором якої є Бернардіна Еварісто[14][15].

Нагороди та відзнаки[ред. | ред. код]

Книги[ред. | ред. код]

Художня література[ред. | ред. код]

  • Smell of the Coast and Other Stories (1987). London: Akira Press.
  • Boyz 'n the Hood (1991). London: Pan.
  • The Dancing Face (1997). London and New York: HarperCollins. Reissued 2021, Penguin Books.
  • A Shadow of Myself (2000). New York: HarperCollins.
  • Kind of Union (2005). London: Continuum.
  • (With Stejarel Olaru) Rîmaru: Butcher of Bucharest (2012). Profusion Publishers.

Серія Сем Дін[ред. | ред. код]

  • Blood Rights (1989). London: Michael Joseph; New York: St. Martin's Press. (Adapted for BBC TV in 1989; starring Brian Bovell)
  • The Late Candidate (1990). London: Michael Joseph; New York: St. Martin's Press.
  • Point of Darkness: A Sam Dean Mystery (1994). London: Michael Joseph, 1994; New York: St. Martin's Press.
  • An Image to Die For (1997). New York: St. Martin's Press.

Публіцистика[ред. | ред. код]

  • Community Work and Racism (1982). London: Routledge.
  • Notting Hill in the Sixties (1991); text, with photography by Charlie Phillips. London: Lawrence & Wishart.
  • Windrush: The Irresistible Rise of Multi-Racial Britain (with Trevor Phillips). London: HarperCollins, 1998. ISBN 0-00-255909-9.
  • London Crossings: A Biography of Black Britain. London: Continuum, 2001.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  2. ↑ а б Library of Congress LCCN Permalink nb2001010273. lccn.loc.gov. Процитовано 6 січня 2023.
  3. ↑ Patricia Plummer (2006). Transcultural British Crime Fiction: Mike Phillips's Sam Dean Novels. Postcolonial Postmortems: Crime Fiction from a Transcultural Perspective. с. 255—287. doi:10.1163/9789401203067_014. ISBN 9789401203067.
  4. ↑ а б «Distinguished friends: Dr Mike Phillips OBE FRSL FRSA», Migration Museum Project.
  5. ↑ Kevin Duffy, «An Interview with award-winning author, Mike Phillips» [Архівовано 2016-03-04 у Wayback Machine.], Birmingham City Council.
  6. ↑ An Image to Die for: A Sam Dean Mystery. Publishers Weekly. 4 березня 2000. Процитовано 8 жовтня 2022.
  7. ↑ Stephen Barfield, «Before London Called: Review of Mike Phillips, London Crossings: a Biography of Black Britain», Literary London: Interdisciplinary Studies in the Representation of London, Vol. 3, No. 1 (March 2005). Retrieved 29 February 2012.
  8. ↑ Mike Phillips, «Migration, Modernity and English Writing: Reflections on Migrant Identity and Canon Formation», Tate Encounters [Ed]ition 1, October 2007.
  9. ↑ а б в Mike Phillips - Literature. literature.britishcouncil.org. Процитовано 6 січня 2023.
  10. ↑ Mike Phillips profile, The Guardian.
  11. ↑ Tate Research [Архівовано 2021-09-26 у Wayback Machine.]. Retrieved 29 February 2012.
  12. ↑ Guidance – Windrush Lessons Learned Review: Independent Advisory Group membership list and biographies. gov.uk. Home Office. 19 березня 2020. Процитовано 8 жовтня 2022.
  13. ↑ Williams, Wendy (March 2020). Windrush Lessons Learned Review (PDF).
  14. ↑ The Dancing Face. Penguin.
  15. ↑ The Dancing Face: Mike Phillips talks to Crime Time. Crime Time. 25 січня 2021. Процитовано 8 жовтня 2022.
  16. ↑ Silver Dagger 1990 | Winner. The Crime Writers' Association.
  17. ↑ Mike Phillips. The arts Foundation.
  18. ↑ Mike Phillips. Te Royal Society of Literature.
  19. ↑ «MBE for 80-year-old shoe shiner», BBC News, 30 December 2006.
  20. ↑ Fellows of Goldsmiths' College. Honorary graduates O-T. Goldsmiths University of London. Архів оригіналу за 8 жовтня 2022. Процитовано 8 жовтня 2022.

Посилання[ред. | ред. код]

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Майк_Філліпс&oldid=41649269