Майріс Брієдіс

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Майріс Брієдіс
зображення
Загальна інформація
Повне ім'я Майріс Брієдіс (латис. Mairis Briedis)
Громадянство Латвія Латвія
Народився 13 січня 1985(1985-01-13) (39 років)
Рига, Латвія
Вагова категорія Перша важка вага
(до 91 кг)
Зріст 186 см
Розмах рук 203 см
Професіональна кар'єра
Перший бій 11 жовтня 2009
Останній бій 18 травня 2024
Боїв 31
Перемог 28
Перемог нокаутом 20
Поразок 3
Нічиїх 0

Майріс Брієдіс (латис. Mairis Briedis; нар. 13 січня 1985, Рига, Латвія) — латвійський боксер-професіонал, який виступає в першій важкій ваговій категорії (англ. Junior heavyweight), чемпіон світу за версією WBC (2017—2018), за версією WBO (2019), за версією IBF (2020—2022).

Професійна кар'єра[ред. | ред. код]

Кар'єра як кікбоксера[ред. | ред. код]

У квітні 2004 року виграв міжнародні змагання «Кубок Польщі», що проходили у Любліні, перемігши у фіналі литовського спортсмена Вадима Хромих у ваговій категорії до 75 кг[1].

У березні 2006 року на Міжнародному чемпіонаті Латвії з кікбоксингу, Брієдіс виграв золото у категорії лайт-контакт до 89 кг та лоу-кік до 86 кг[2].

У 2008 році спортсмен став чемпіоном Європи, що проходив у Варні, в категорії фулл-контакт до 86 кг. У фіналі він переміг польського боксера Рафаеля Александровича[3].

Кар'єра як боксера[ред. | ред. код]

Перший бій на професійному рингу провів 11 жовтня 2009 року.

22 листопада 2013 року в бою проти чеха Любоша Суди здобув вакантний титул чемпіона IBA.

21 лютого 2016 року в бою проти досвідченого південноафриканця Дені Вентера Майріс завоював вакантний титул інтерконтинентального чемпіона IBF.

У наступному поєдинку 14 травня 2016 року переміг технічним нокаутом дуже грізного нігерійського нокаутера Оланреваджу Дуродула (22:2, 20КО). Після цієї перемоги Брієдіс був готовий до бою за титул чемпіона світу за будь-якою версією.

Брієдіс проти Хука[ред. | ред. код]

На початку 2017 року стало відомо, що чемпіон світу за версією WBC в першій важкій вазі Тоні Белью проведе свій наступний бій у важкій вазі проти свого співвітчизника Девіда Хея, через що не зможе провести захист свого титулу. Федерація WBC вирішила санкціонувати бій Брієдіса проти Марко Хука за пояс «тимчасового» чемпіона, володар якого битиметься проти Тоні Белью[4]. За два дні до бою стало відомо, що боксери зустрінуться за повноцінний титул чемпіона WBC, а не за тимчасовий. Причиною цього стало рішення Тоні Белью остаточно перейти у важку вагову категорію[5]. Окрім пояса WBC на кону стояв пояс чемпіона IBO, який належав Хуку.

Поєдинок відбувся 1 квітня 2017 року в Дортмунді (Німеччина), а перемогу в ньому одержав латвійський боксер[6]. Сам бій пройшов у в'язкій боротьбі з великою кількістю клінчів, але за рахунок своєї швидкості та кращої точності Брієдіс мав перевагу. Судді одностайним рішенням віддали йому перемогу 116:111, 117:110, 118:109.

World Boxing Super Series 2017—2018[ред. | ред. код]

Брієдіс проти Переса[ред. | ред. код]

Майріс Брієдіс вирішив узяти участь у першому турнірі Всесвітньої боксерської суперсерії у першій важкій вазі і отримав третій сіяний номер на жеребкуванні. У суперники у чвертьфіналі йому випав кубинець Майк Перес. Бій між ними пройшов 30 вересня 2017 року у Ризі. Перемогу одностайним рішенням здобув латвійський боксер — 115:111, 114:112 і 116:110[7].

Брієдіс проти Усика[ред. | ред. код]

У напівфіналі суперником Брієдіса став фаворит турніру українець Олександр Усик.

27 січня 2018 року у Ризі відбувся бій за титули WBC і WBO і за вихід у фінал турніру Суперсерії. Бій проходив у високому темпі, був цікавим і напруженим. На старті поєдинку Брієдіс виглядав краще за свого суперника, але починаючи з 5-го раунду Усик почав діяти агресивніше і перебивав латвійця. У результаті бій тривав усі 12 раундів. Перемогу рішенням більшості здобув український спортсмен — 114:114 і двічі 115:113[8]. Поразка для Брієдіса стала першою.

World Boxing Super Series 2018—2020[ред. | ред. код]

Брієдіс проти Ґевора[ред. | ред. код]

20 липня 2018 року у Москві відбулося жеребкування 2 сезону Всесвітньої боксерської суперсерії у 2 вагових категоріях.

29 серпня організатори оголосили про учасників ще однієї вагової категорії (першої важкої) і відразу склад чвертьфінальних пар. Майріс Брієдіс, що став першим сіяним, отримав у суперники по чвертьфіналу німця вірменського походження Ноеля Ґевора (Мікаеляна)[9].

10 листопада 2018 року у Чикаго, США, відбувся вечір боксу, в якому визначалися два півфіналісти Суперсерії.

Бій Брієдіс — Ґевор тривав усі 12 раундів і завершився перемогою Майріса одностайним рішенням — 114:112, 115:111, 116:110[10]. У цьому бою Брієдіс завоював вакантний титул WBC Diamond. В іншому бою поляк Кшиштоф Гловацький переміг росіянина Максима Власова і став суперником Брієдіса.

Брієдіс проти Гловацького[ред. | ред. код]

15 червня 2019 року у Ризі відбувся півфінальний бій Майріс Брієдіс — Кшиштоф Гловацький, на кону якого стояв титул WBO і який завершився скандалом. У 2-му раунді суперники обмінялися брудними прийомами — спочатку Гловацький ударив Брієдіса по потилиці, а латвієць у відповідь вдарив поляка ліктем у щелепу. Рефері Роберт Бьорд не дискваліфікував Брієдіса за цей удар, а запропонував Гловацькому продовжити бій. Брієдіс кинувся в атаку, а через шум у залі рефері не почув гонг на перерву і дозволив Брієдісу надіслати Гловацького у важкий нокдаун після завершення раунду. На початку 3-го раунду Гловацький, що не встиг отямитися за перерву, опинився в нокауті[11].

Команда Гловацького подала у WBO протест на результат цього бою. У жовтні 2019 року WBO оголосила про негайний реванш між Гловацьким і Брієдісом[12]. Брієдіс відмовився давати Гловацькому реванш і вирішив битися у фіналі Всесвітньої боксерської суперсерії проти іншого фіналіста Юніела Дортікоса навіть без чемпіонського пояса[13]. Організація позбавила Брієдіса титулу чемпіона WBO і оголосила титул вакантним[14].

Брієдіс проти Дортікоса[ред. | ред. код]

Фінал 2-го сезону Всесвітньої боксерської суперсерії в першій важкій вазі спочатку мав відбутися 21 березня 2020 року в Ризі, але був перенесений через коронавірус, що спалахнув у Китаї, на 16 травня, а потім взагалі скасований.

9 вересня 2020 року організатори оголосили, що фінал відбудеться 26 вересня в Мюнхені без глядачів. У фіналі Брієдіс переміг рішенням більшості кубинця Юніела Дортікоса. У бою, що тривав усі 12 раундів, Брієдіс діяв більш різноманітно і, крім Кубка Алі, завоював титул чемпіона світу за версією IBF, що належав Дортікосу[15].

Брієдіс проти Опетая[ред. | ред. код]

2 липня 2022 року суперником Брієдіса став австралійський проспект Джай Опетая (Австралія). Претендент виявився для чемпіона занадто швидким і незручним суперником, який боксував на зручній для себе відстані. Брієдис до останнього раунду намагався посилити тиск, але все ж поступився одностайним рішенням суддів і втратив звання чемпіона[16].

До 21 листопада 2023 року сторони Брієдіса та Опетаї повинні були домовитися про реванш, але Опетая вирішив спочатку провести поєдинок проти Елліса Зорро. IBF не дозволила Опетаї провести другий добровільний захист, через що він залишив вакантним свій чемпіонський титул IBF у першій важкій вазі.

Брієдіс проти Опетая II[ред. | ред. код]

18 травня 2024 року в Саудівській Аравії в другому за значимістю бою в рамках шоу Тайсон Ф'юрі — Олександр Усик Брієдіс зустрівся в реванші з Джаєм Опетая. Обидва боксували з огляду на тили, бій пройшов усю заплановану дистанцію. Австралієць краще рухався і був точнішим в своїх атаках, що і принесло йому перемогу одностайним рішенням. Переможець бою отримав вакантний титул чемпіона IBF і титул журналу The Ring у першій важкій вазі.[17]

Таблиця боїв[ред. | ред. код]

28 Перемог (20 нокаутом, 8 за рішенням суддів), 3 Поразки (0 нокаутом, 3 за рішенням суддів)
Результат Рекорд Суперник Спосіб Раунд, час Дата Місце проведення Примітки
Поразка 28-3 Австралія Джай Опетая UD 12 18 травня 2024 Саудівська Аравія Kingdom Arena, Ер-Ріяд Бій за титули чемпіона IBF та The Ring в першій важкій вазі.
Поразка 28-2 Австралія Джай Опетая UD 12 2 липня 2022 Австралія Gold Coast Convention Centre, Бродбіч Втратив титули чемпіона IBF та The Ring в першій важкій вазі.
Перемога 28-1 Німеччина Артур Манн TKO 3 (12), 2:59 16 жовтня 2021 Латвія Арена Рига, Рига Захистив титули чемпіона IBF та The Ring в першій важкій вазі.
Перемога 27-1 Куба Юніел Дортікос MD 12 26 вересня 2020 Німеччина Plazamedia Broadcasting Center, Мюнхен Завоював титул чемпіона IBF та вакантний титул чемпіона The Ring в першій важкій вазі;
World Boxing Super Series: фінал
Перемога 26-1 Польща Кшиштоф Гловацький TKO 3 (12) 15 червня 2019 Латвія Арена Рига, Рига Завоював титул чемпіона WBO в першій важкій вазі;
World Boxing Super Series: півфінал
Перемога 25-1 Німеччина Ноель Ґевор (Мікаелян) UD 12 10 листопада 2018 США UIC Pavilion, Чикаго Завоював титул чемпіона WBC Diamond в першій важкій вазі;
World Boxing Super Series: чвертьфінал
Перемога 24-1 Франція Брендон Делор'є UD 10 21 липня 2018 Росія Олімпійський, Москва
Поразка 23-1 Україна Олександр Усик MD 12 27 січня 2018 Латвія Арена Рига, Рига Втратив титул чемпіона WBC в першій важкій вазі;
Бій за титул чемпіона WBO в першій важкій вазі;
World Boxing Super Series: півфінал
Перемога 23-0 Куба Майк Перес UD 12 30 вересня 2017 Латвія Арена Рига, Рига Захистив титул чемпіона WBC в першій важкій вазі;
World Boxing Super Series: чвертьфінал
Перемога 22-0 Німеччина Марко Хук UD 12 1 квітня 2017 Німеччина Westfalenhallen, Дортмунд Виграв вакантний титул чемпіона WBC в першій важкій вазі
Перемога 21-0 Велика Британія Сімон Валлілі TKO 3 (8), 2:38 15 жовтня 2016 Велика Британія Echo Arena, Ліверпуль
Перемога 20-0 Нігерія Оланреваджу Дуродола TKO 9 (12), 2:58 14 травня 2016 Латвія Arena Riga, Рига Виграв титул чемпіона WBC Silver в першій важкій вазі
Перемога 19-0 ПАР Дені Вентер TKO 2 (12), 2:05 21 лютого 2016 Латвія Arena Riga, Рига Виграв вакантний титул чемпіона IBF Inter-Continental в першій важкій вазі
Перемога 18-0 Угорщина Ласло Хуберт TKO 2 (6), 2:42 6 листопада 2015 Німеччина Palais, Франкфурт-на-Майні
Перемога 17-0 Німеччина Мануель Чарр КО 5 (10), 2:55 22 серпня 2015 Росія Ахмат-арена, Грозний
Перемога 16-0 Німеччина Емре Алтінтанс TKO 2 (6), 1:35 28 червня 2015 Німеччина Fruchthalle, Кайзерслаутерн
Перемога 15-0 Німеччина Бйорен Блашке ТКО 4 (6), 1:45 10 квітня 2015 Німеччина Kongress Und Sportzentrum, Гессен
Перемога 14-0 Бельгія Ісмаїл Абдул UD 12 14 листопада 2014 Латвія Olympic Hall, Лієпая
Перемога 13-0 Угорщина Заба Фаур KO 1 (6), 1:45 26 вересня 2014 Німеччина Palais, Франкфурт-на-Майні
Перемога 12-0 Уганда Джозеф Вегас TKO 9 (10), 1:09 26 липня 2014 Латвія Kipsala Exhibition Centre, Рига
Перемога 11-0 Чехія Любос Сюда RTD 5 (12), 3:00 22 листопада 2013 Латвія Olympic Hall, Лієпая
Перемога 10-0 Франція Жеремі Уанна UD 8 5 липня 2013 Греція Olympic Hall, Порто Каррас
Перемога 9-0 США Джонатан Фелтон TKO 2 (6), 2:41 14 червня 2013 США The Ritz, Ралі
Перемога 8-0 Велика Британія Денні Вільямсом TKO 2 (6), 1:09 23 березня 2013 Латвія Arena Riga, Рига
Перемога 7-0 Німеччина Марко Ангерманн TKO 2 (6), 2:38 20 жовтня 2012 Латвія Arena Riga, Рига
Перемога 6-0 Угорщина Джозеф Наді TKO 2 (6), 1:07 16 червня 2012 Латвія Sports Complex Majori, Юрмала
Перемога 5-0 Литва Руслан Сініавський TKO 1 (6), 2:50 24 березня 2012 Латвія Arena Riga, Рига
Перемога 4-0 Латвія Андреяс Нагліс KO 2 (6), 0:25 8 жовтня 2011 Латвія Arena Riga, Рига
Перемога 3-0 Хорватія Йосіп Ялусіч TKO 1 (6) 2 червня 2011 Латвія Arena Riga, Рига
Перемога 2-0 Угорщина Габор Желек TKO 1 (6), 3:00 12 червня 2010 Польща Hala Sportowa, Криниця-Здруй
Перемога 1-0 Литва Рауліс Рацілаускас UD 4 11 жовтня 2009 Латвія Riga Hanza Secondary School, Рига

Професійні титули в боксі[ред. | ред. код]

Нагороди
Регіональні титули
Попередник:
Вакантний
Рахім Чахкієв 		WBC Baltic в першій важкій вазі
26 липня 2014 — вересень 2014 		Наступник:
Більше не розігрується
Попередник:
Вакантний
Мурат Гассієв 		IBF Inter-Continental в першій важкій вазі
21 лютого 2016 — травень 2016 		Наступник:
Вакантний
Кшиштоф Влодарчик
Попередник:
Оланреваджу Дуродола 		WBC Silver в першій важкій вазі
14 травня 2016 - жовтень 2016 		Наступник:
Вакантний
Дмитро Кудряшов
Міжнародні титули
Попередник:
Вакантний
Тоні Белью 		WBC в першій важкій вазі
1 квітня 2017 — 27 січня 2018 		Наступник:
Олександр Усик
Попередник:
Кшиштоф Гловацький 		WBO в першій важкій вазі
15 червня — 25 жовтня 2019 		Наступник:
Вакантний
Ловренс Околі
Попередник:
Юніел Дортікос 		IBF в першій важкій вазі
26 вересня 2020 — 2 липня 2022 		Наступник:
Джай Опетая
Попередник:
Вакантний
Олександр Усик 		The Ring в першій важкій вазі
26 вересня 2020 — 2 липня 2022 		Наступник:
Джай Опетая

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ Międzynarodowy Puchar Polski. Kick-Boxing Full-Contact. Архів оригіналу за 27.04.2009. Процитовано 25.08.2015.(пол.)
  2. ↑ 10-th international kickboxing championship «LATVIA OPEN 2006». Архів оригіналу за 04.03.2016. Процитовано 25.08.2015.(англ.)
  3. ↑ Видео: Bredis vs Aleksandrowicz (final -86kg, FC) WAKO EC, Varna 2008. YouTube. 16 ноября 2008. Архів оригіналу за 12 травня 2017. Процитовано 25.08.2015.(англ.)
  4. ↑ Названа возможная дата поединка Майриса Бриедиса и Марко Хука. Архів оригіналу за 16 квітня 2017. Процитовано 15 квітня 2017.
  5. ↑ Бриедис и Хук определят нового чемпиона мира WBC, Беллью отныне — «почётный». Архів оригіналу за 30 березня 2017. Процитовано 15 квітня 2017.
  6. ↑ Бриедис выиграл у Хука и стал новым чемпионом мира (+ видео). Архів оригіналу за 16 квітня 2017. Процитовано 15 квітня 2017.
  7. ↑ Бриедис победил Переса и вышел в полуфинал Всемирной боксёрской суперсерии. www.championat.com (рос.). Архів оригіналу за 15 грудня 2019. Процитовано 15 грудня 2019.
  8. ↑ iSport.ua (28 січня 2018). Усик в тяжелом бою победил Бриедиса. iSport.ua. Архів оригіналу за 10 травня 2019. Процитовано 15 грудня 2019.
  9. ↑ Жеребьевка WBSS в первом тяжелом весе. AllBoxing.ru - Все новости бокса, MMA, бои на видео (рос.). 29 серпня 2018. Архів оригіналу за 15 грудня 2019. Процитовано 15 грудня 2019.
  10. ↑ Майрис Бриедис стал полуфиналистом WBSS. www.segodnya.ua (рос.). Архів оригіналу за 15 грудня 2019. Процитовано 15 грудня 2019.
  11. ↑ Локтем в челюсть: бой Всемирной боксерской суперсерии завершился скандалом (видео). fakty.ua (рос.). Архів оригіналу за 15 грудня 2019. Процитовано 15 грудня 2019.
  12. ↑ iSport.ua (27 жовтня 2019). WBO назначила незамедлительный реванш Бриедис - Гловацки. iSport.ua. Архів оригіналу за 15 грудня 2019. Процитовано 15 грудня 2019.
  13. ↑ Бриедис отказывается давать реванш Гловацки и будет драться в финале WBSS даже без пояса WBO. XSPORT.ua (рос.). Архів оригіналу за 8 листопада 2019. Процитовано 15 грудня 2019.
  14. ↑ источники, Внешние (26 листопада 2019). У Бриедиса отобрали пояс WBO. www.ua-football.com (рос.). Архів оригіналу за 15 грудня 2019. Процитовано 15 грудня 2019.
  15. ↑ Снитко, Александр. Бриедис победил Дортикоса в финале Всемирной боксерской суперсерии. СПОРТ.UA (рос.). Архів оригіналу за 29 вересня 2020. Процитовано 27 вересня 2020.
  16. ↑ Gazeta.ua (2 липня 2022). Брієдіс зазнав другої поразки в кар'єрі. Раніше його переміг лише Усик. Gazeta.ua (укр.). Процитовано 2 липня 2022.
  17. ↑ iSport.ua (19 травня 2024). Опітайа переміг Брієдіса одностайним рішенням суддів, ставши чемпіоном світу за версією IBF. iSport.ua (укр.). Процитовано 19 травня 2024.

Посилання[ред. | ред. код]

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Майріс_Брієдіс&oldid=42615203