Макрина Молодша
| Макрина Молодша | |
|---|---|
 Преподобна Макрина, фреска у Софійському соборі в Києві, ХІ ст. | |
| Преподобна | |
| Свята Макрина Молодша | |
| Народилася |
324, Кесарія Каппадокійська Кайсері, Туреччина |
| Померла |
380, Аннезіс, сучасне місто Амасья, Туреччина Амасья, Туреччина |
| У лику | святий |
| День пам'яті | |
| Патрон | монахинь-василіянок |
| Атрибути | чорний монаший одяг, руки складені до молитви або піднесені догори, інколи з хрестом у одній руці, а з сувоєм в іншій |
 Медіафайли на Вікісховищі | |
Макрина Молодша (324, Кесарія Каппадокійська ― 380, Аннезіс, сучасне місто Амасья, Туреччина) — християнська свята, преподобна, сестра Василія Великого, Григорія Ніського і Петра Севастійського; шанується у всіх християнських церквах.
Життя святої[ред. | ред. код]
Походила із заможної християнської родини. Була найстаршою з десяти дітей Василія Старшого, відомого адвоката і вчителя риторики, та Емелії. На хрещенні отримала ім'я на честь святої мучениці Теклі, проте батьки називали її як і бабусю — Макрина. Її бабусею була свята Макрина Старша (щоб розрізняти бабусю і внучку, в агіографії заведено називати їх Макрина Старша і Макрина Молодша). Макрина Старша мала значний вплив на виховання усіх своїх онуків, зокрема Макрини.
Макрина Молодша отримала ґрунтовне класичне виховання. У 12-річному віці була призначена батьком до шлюбу, однак після несподіваної смерті нареченого постановила провадити аскетичне життя в дівстві. Коли помер батько, допомагала матері в керівництві домом та вихованні молодших дітей: Григорія Ніського, Петра Севастійського і Василія Великого, мала значний вплив на їх релігійність.
Близько 357 року разом з матір'ю відійшла від світського життя і розпочала разом з нею та служницями провадити спільне життя в родинних посілостях в Аннезіс над річкою Іріс. Макрина стала настоятелькою однієї з перших в Малій Азії жіночих чернечих спільнот, яких пізніше почали називати василіянками. Ревна пропагандистка аскетичної побожності і киновійної форми життя. Надзвичайний вплив Макрина мала на свого молодшого брата Василія, який за її прикладом залишив світську кар'єру і почав жити монашим життям, а в 370 році став єпископом Кесарії Каппадокійської.
На другому боці ріки Іріс Василій заснував чоловічий монастир, у якому проживав також Петро Севастійський ― пізніший настоятель монастиря. Ця модель монашого життя, коли поруч знаходилися монастирі жіночий і чоловічий, пізніше в Церкві була прийнята як подвійний монастир.
Монастир Макрини, окрім її братів, відвідували також Євстахій Севастійський і Григорій з Назіянзу.
Макрина померла 380 року і була похоронена в церкві, збудованій на честь 40 Севастійських мучеників, у якій були поховані також її батьки.
Джерела до життєпису святої[ред. | ред. код]
Основними джерела до життєпису святої Макрини є твори її брата Григорія Ніського, який присвятив їй працю «Діалог про душу і воскресіння» (PG 46, 11—160). В цьому творі він виклав власне есхатологічне вчення, представляючи Макрину як «вчителя», який на смертному ложі пояснює науку про безсмертя душі, воскресіння і відновлення всіх речей (апокатастазу).
Також на просьбу монаха Олімпія Григорій написав «Життя святої Макрини-дівиці» (PG 46, 959—1000, CPG 3166), у якому Макрину ставить як взірець для богопосвячених дівиць.
Григорій згадує про Макрину у своєму 19-му листі.
Культ[ред. | ред. код]
У візантійських синаксарях та грузинських і сирійських календарях день літургійного спогадування святої Макрини ― 19 липня (1 серпня ― за юліанським календарем). Лютеранська церква згадує святу Макрину 14 червня.[1][2]
Іконографія[ред. | ред. код]
В іконографії свята Макрина зображена переважно в темному одязі черниці, з руками, складеними навхрест на грудях, інколи піднесеними догори, інколи з хрестом у одній руці і з «сувоєм» в іншій.
Покровителька[ред. | ред. код]
Свята Макрина є покровителькою монашого Чину Сестер Святого Василія Великого (УГКЦ).
Внесена до Поверху спадщини Джуді Чикаго.
Див. також[ред. | ред. код]
- Мокрина — свята в українській міфології
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ The Calendar. The Church of England (англ.). Процитовано 27 березня 2021.
- ↑ Lesser Feasts and Fasts 2018 (англ.). Church Publishing, Inc. 17 грудня 2019. ISBN 978-1-64065-235-4.
Джерела[ред. | ред. код]
- с. Ігнатія Гаврилик, ЧСВВ. Свята Макрина Молодша — учителька та наставниця великих каппадокійців [Архівовано 5 травня 2018 у Wayback Machine.] // Наукові записки УКУ. Серія: Богослов'я. — Вип. 4 (2017). — С. 61—74.
- Piotr Szczur. Makryna Młodsza // Encyklopedia Katolicka. ― T. XI. ― Lublin 2006. ― S. 894—895. (пол.) ISBN 83-86668-00-8, ISBN 83-7306-300-5 (t. XI)
Посилання[ред. | ред. код]
- Antonio Borrelli. Santa Macrina la Giovane//Свята Макрина Молодша [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.] // santiebeati.it (італ.)
|
