Максимов Олександр Євгенович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Максимов Олександр Євгенович
 Майор
Загальна інформація
Народження 19 травня 1974(1974-05-19)
Полтава, Українська РСР, СРСР
Смерть 14 вересня 2014(2014-09-14) (40 років)
Ясинуватський район, Донецька область, Україна
Поховання Полтава
Військова служба
Роки служби 2014
Приналежність Україна Україна
Вид ЗС ЗСУ Збройні сили
Формування
Війни / битви Війна на сході України
Нагороди та відзнаки
Орден Богдана Хмельницького III ступеня (Україна)

Олекса́ндр Євге́нович Макси́мов (19 травня 1974(19740519), Полтава, Українська РСР, СРСР14 вересня 2014, Ясинуватський район, Донецька область, Україна) — майор (посмертно) Збройних сил України, учасник російсько-української війни.

Життєвий шлях[ред. | ред. код]

Закінчив Полтавське вище зенітне ракетне командне училище, 13 років служив у Збройних силах України. 2006 року звільнився за станом здоров'я. Коли почалась мобілізація, 19 березня 2014-го пішов працювати до Полтавського міського військкомату, старший офіцер відділення військового обліку. Коли надійшов наказ про відрядження двох офіцерів до зони бойових дій, зголосився бути одним із добровольців.

Загинув 14 вересня 2014-го в Донецькій області, коли колона українських військовиків, яка прямувала разом з підкріпленням на блокпости, потрапила в засідку терористів — ворожа куля влучила Олександрові в голову.

Похований на Алеї Слави міського кладовища Полтави.

Залишились дружина Оксана Іванівна та дорослий син.

Нагороди[ред. | ред. код]

За особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі під час російсько-української війни 16 січня 2016 року нагороджений орденом Богдана Хмельницького III ступеня (посмертно)[1]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Указ Президента України від 16 січня 2016 року № 9/2016 «Про відзначення державними нагородами України»

Джерела[ред. | ред. код]