Максимчук Борис Анатолійович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Максимчук.
Борис Анатолійович Максимчук
Народився 20 березня 1978(1978-03-20) (46 років)
Вінниця
Громадянство Україна Україна
Національність Українець
Діяльність педагог
Науковий ступінь доктор педагогічних наук[d]
Нагороди
Заслужений тренер України
Заслужений тренер України
Майстер спорту України
Майстер спорту України

Бори́с Анато́лійович Максимчу́к (нар. 20 березня 1978(19780320), м. Вінниця) — український громадський діяч, юрист, психолог, педагог і спортивний тренер, доктор педагогічних наук, професор, академік, президент Академії науковців України. Засновник мережі спортивних клубів та спортивних магазинів «Максимус» у Вінниці. Заслужений тренер України, майстер спорту України, багаторазовий срібний та бронзовий призер світу з боротьби самбо та дзюдо. Меценат[1].

Освіта[ред. | ред. код]

Після закінчення 9 класів ЗОШ № 5 міста Вінниці, з 1993 року по 1997 рік навчався у Вінницькому технічному коледжі за спеціальністю «Радіоапаратобудування» та отримав кваліфікацію радіотехніка.

З 1996 по 2001 рік навчався у Вінницькому державному педагогічному університеті за спеціальністю «Фізичне виховання та методика спортивно-масової роботи». Отримав диплом спеціаліста та кваліфікацію  вчителя фізичної культури, керівника спортивних секцій шкільних та позашкільних закладів. В 2002 році  закінчив магістратуру ВДПУ за спеціальністю «Педагогіка і методика середньої освіти. Фізична культура»  та одержав кваліфікацію магістра-дослідника фізичної культури.

З 2002 по 2003 рік навчався у Вінницькому обласному інституті післядипломної освіти педагогічних працівників, отримав кваліфікацію практичного психолога.

З 2005 по 2007 рік навчався в аспірантурі ВДПУ. З 2006 по 2008 рік навчався у Тернопільському національному економічному університеті за спеціальністю «Правознавство». З 2010 року по 2013 навчався у докторантурі ВДПУ.

Спортивна кар'єра[ред. | ред. код]

З 7-річного віку почав займатись спортом: чотири роки — стрибками у воду, з 11 років — боротьбою самбо та дзюдо.

У 2002 році став майстром спорту України з боротьби самбо, а у 2011 році — заслуженим тренером України. В 2013 році став бронзовим призером Чемпіонату Світу з дзюдо серед майстрів у місті Абу Дабі (ОАЕ) та бронзовим призером Чемпіонату Світу з боротьби самбо у місті Бургас (Болгарія), а в 2017 знову став бронзовим призером світу з боротьби самбо в місті Салоніки (Греція). В 2018 році здобув срібну медаль чемпіонату Світу з боротьби самбо у місті Касабланка (Марокко).

Тренує з 1998 року[2]. У 2016 році Борис Максимчук очолював вінницьку обласну федерацію самбо і дзюдо[3].

Педагогічна робота[ред. | ред. код]

Будучи студентом, з 2000 по 2005 рік працював тренером атлетичного залу ТОВ «Добродій», м. Вінниця, з 2001 по 2008 рік за сумісництвом — викладачем у Технологічно-промисловому коледжі Вінницького державного аграрного університету. З 2003 по 2004 рік працював викладачем Вінницького національного медичного університету. З 2003 року по серпень 2019 року працював доцентом Вінницького державного педагогічного університету. З 2009 року по 2011 рік — тренер-викладач з дзюдо ДЮСШ-5 м. Вінниці, а з 2011 року по 2016 рік працював у Вінницькій обласній спортивній школі «Спартак». Тренер-викладач вищої категорії з дзюдо. З 2019 року по вересень 2020 року працював професором кафедри педагогіки й менеджменту освіти Херсонської академії неперервної освіти за сумісництвом. З вересня 2019 року по серпень 2020 працював професором кафедри соціальної роботи, соціальної педагогіки та фізичної культури Ізмаїльського державного гуманітарного університету. З вересня 2020 року по теперішній час працює професором кафедри фізичного виховання, спорту та здоров’я людини ІДГУ.

У 2021 році керував секцією боротьби Вінницького національного технічного університету[4].

Наукова діяльність[ред. | ред. код]

З 2005 по 2007 рік, навчаючись в аспірантурі ВДПУ, достроково захистив кандидатську дисертацію на тему «Підготовка майбутніх учителів початкових класів до організації спортивно-масової роботи» та отримав науковий ступінь кандидата педагогічних наук. Автор, співавтор більше 130 наукових та науково-методичних праць (більше 20 статей у журналах з індексом цитування у Скопус/ВоС), у тому числі трьох монографій та наукового посібника, рекомендованого МОН України.

З 2008 року — керівник аспірантів та здобувачів наукових ступенів (два заслужених майстри спорту, олімпійські призери та два майстра спорту України).

У березні 2012 року присвоєно вчене звання доцента (ВДПУ).

У червні 2017 року захистив докторську дисертацію на тему «Теоретичні та методичні основи формування валеологічної компетентності майбутніх учителів у процесі фізичного виховання» зі спеціальності 13.00.04 — теорія та методика професійної освіти, та отримав науковий ступінь доктора педагогічних наук.

З 2018 року академік Академії наук вищої освіти України[5].

У вересні 2020 року присвоєно вчене звання професора кафедри соціальної роботи, соціальної педагогіки та фізичної культури ІДГУ.

З 2021 року є засновником та президентом ГО «Академія науковців України».

Комерційна діяльність[ред. | ред. код]

З 2004 року зареєстрований фізичною особою-підприємцем та займається підприємницькою діяльністю. Основний вид діяльності — спортивні та юридичні послуги, а також торгівля спортивними товарами. Є засновником спортивного клубу «Максимус» та власником однойменного спортивного магазину. У 2011 році отримав звання «Молода людина року» у номінації «Молодий підприємець року».

  • 2005 — засновник спортивного клубу «Максимус»;
  • 2006 — засновник спортивного магазину «Максимус»;
  • 2007 — будівництво та продаж малоповерхових котеджів;
  • 2011 — засновник та головний редактор обласної газети «МаксимусІнфо»;
  • 2014 — засновник сайту «Європейська правда в Україні»[6].

Громадсько-політична діяльність[ред. | ред. код]

Разом з відкриттям мережі спортивних клубів та магазинів «Максимус» Борис Максимчук заснував програму «Підтримка талановитої молоді». Завдячуючи цій програмі кожного року кращі учні та студенти вінницьких навчальних закладів за участь у різних виховних, інтелектуальних та спортивних заходах отримують близько 1000 безкоштовних місячних абонементів до спортивного клубу та подарункових сертифікатів до спортивного магазину «Максимус»[7][8].

У 2005 році відстоював інтереси громади з приводу забудівлі набережної зони річки Південний Буг.

У 2010 році — член громадської ради Вінницької обласної ради, відстоював інтереси громади з приводу зміни призначення спортивних комплексів та стадіонів. Того ж року заснував програму «Захист вінничан». У 2011 році заснував громадську програму «Спортивна довідка».

У 2012 році на парламентських виборах до Верховної Ради України самовисувався кандидатом у народні депутати України по одномандатному виборчому окрузі № 12. Посів 3-є місце після П. Порошенка та В. Базелюка[9].

2013 — липень 2015 року — голова Вінницької обласної організації Європейської партії України[10].

2014—2015 роки — голова Політико-консультативної ради при Вінницькій ОДА[11]..

На позачергових парламентських виборах 2014 року самовисувався кандидатом у народні депутати України по одномандатному виборчому окрузі № 11[12].

Після початку російсько-української війни Б. Максимчук оголосив, що 50 % прибутку мережі «Максимус» він буде передавати на потреби українських військовослужбовців[13].

На місцевих виборах 2015 року висувався на посаду вінницького міського голови від Радикальної партії Олега Ляшка[14]. Під час виборчої кампанії Максимчук зазнав нападу від «тітушок», яких він пов'язує з чинним міським головою Сергієм Моргуновим[15][16].

У 2016 році організував протест вінничан проти реформи об'єднання шкіл[17].

Нагороди та досягнення[ред. | ред. код]

  • Майстер спорту України з боротьби самбо (2001)
  • Спортивний клуб «Максимус» — номінація РІА як найкращий клуб (2010)
  • Молода людина року в номінації «Молодий підприємець року» (2011)
  • Заслужений тренер України (2011)
  • Бронзовий призер Чемпіонату Світу з боротьби самбо серед майстрів (Бургас, Болгарія, 2013)[18]
  • Бронзовий призер Чемпіонату Світу з дзюдо серед майстрів (Абу-Дабі, ОАЕ, 2013)
  • Бронзовий призер Чемпіонату Світу з боротьби самбо (Салоніки, Греція, 2017)[19]
  • Срібний призер Чемпіонату Світу з боротьби самбо (Касабланка, Марокко, 2018)[20]
  • Золото з дзюдо та срібло з самбо на міжнародному турнірі (Берлін, Німеччина, 2019)[21]
  • Дві золоті медалі на Відкритому чемпіонаті Румунії серед майстрів (Поляна-Брашов, Румунія, 2021)[22].

Особисте життя[ред. | ред. код]

Одружений, виховує доньку та двох синів. Дружина — Максимчук Ірина Анатоліївна, викладач (кандидат педагогічних наук, доцент) та підприємець. Донька — Ангеліна, 2002 р.н., сини — Максим, 2005 р.н. та Макарій, 2015 р.н. Усі троє дітей народжені в домашніх умовах, за методикою водних пологів[en]. Батько сам приймав пологи[23].

Прихильник здорового способу життя. Харчується переважно здоровою природною їжею, з напоїв віддає перевагу трав'яним чаям та фруктовим напоям[24].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ Юні пожежники Вінниччини позмагалися на щорічному фестивалі. 20 хвилин Вінниця. 8 червня 2017. Архів оригіналу за 15 травня 2022. Процитовано 15.05.2022.
  2. ↑ «Дзюдо як фітнес»? Призер світових змагань почав тренувати у Вінницькому техуніверситеті. 20 хвилин Вінниця. 24 вересня 2021. Архів оригіналу за 8 жовтня 2021. Процитовано 15.05.2022.
  3. ↑ Президент обласної федерації самбо і дзюдо Борис Максимчук поділівся секретами здорового способу життя. Відділення Національного олімпійського комітету Вінницької області. 11 Травня 2016. Архів оригіналу за 13 квітня 2021. Процитовано 15.05.2022.
  4. ↑ Призер чемпіонатів світу із самбо і дзюдо, заслужений тренер України, майстер спорту Борис Максимчук тренує студентів ВНТУ. Імпульс (ВНТУ). 4 OCTOBER 2021. Процитовано 15.05.2022.
  5. ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 16 травня 2022. Процитовано 16 травня 2022.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  6. ↑ Максимчук Борис Анатолійович. Слово і Діло. Архів оригіналу за 8 травня 2021. Процитовано 12.05.2022.
  7. ↑ Борис Максимчук: Моя цель сделать спорт доступным и интересным для современной молодежи. Європейська партія України. 24/06/2014. Процитовано 15.05.2022.
  8. ↑ АБОНЕМЕНТИ ТА СЕРТИФІКАТИ ВІД «МАКСИМУСУ» - НАЙКРАСИВІШИМ ДІВЧАТАМ ВДПУ. СК Нива Вінниця. 2017 April 26. Архів оригіналу за 3 травня 2017. Процитовано 15.05.2022.
  9. ↑ ВИБОРИ НАРОДНИХ ДЕПУТАТІВ УКРАЇНИ 28 жовтня 2012 року. ПРОТОКОЛ ЦЕНТРАЛЬНОЇ ВИБОРЧОЇ КОМІСІЇ ПРО РЕЗУЛЬТАТИ ВИБОРІВ НАРОДНИХ ДЕПУТАТІВ УКРАЇНИ В ОДНОМАНДАТНОМУ ВИБОРЧОМУ ОКРУЗІ № 12 (PDF). ЦВК. 8 листопада 2012. Архів оригіналу (PDF) за 25 лютого 2022. Процитовано 15.05.2022.
  10. ↑ Голова європейців Вінниччини Борис Максимчук нагородив Міс RIA Надію Мушкетик. Європейська партія України. 09/03/2014. Архів оригіналу за 15 травня 2022. Процитовано 15.05.2022.
  11. ↑ ПКР при Вінницькій ОДА наступні півроку очолюватиме Борис Максимчук. 20 хвилин Вінниця. 16 березня 2015. Архів оригіналу за 23 квітня 2015. Процитовано 16.05.2022.
  12. ↑ ГМ «Опора». Представництво у Вінницькій області. Архів оригіналу за 4 листопада 2014. Процитовано 4 листопада 2014.
  13. ↑ Борис Максимчук: 50% прибутку мережі «Максимус» буде передано на потреби українських військовослужбовців. 20 хвилин Вінниця. 1 вересня 2014. Архів оригіналу за 15 травня 2022. Процитовано 15.05.2022.
  14. ↑ Борис Максимчук хоче провести дебати з Сергієм Моргуновим. Вінниця.info. 13 жовтня 2015. Архів оригіналу за 24 лютого 2022. Процитовано 15.05.2022.
  15. ↑  У Вінниці тітушки Гройсмана напали на кандидата в мери від Радикальної партії на YouTube
  16. ↑ Максимчук і “тітушки”: суд частково скасував рішення слідчого про закриття справи. 20 хвилин Вінниця. 13 січня 2016. Архів оригіналу за 24 лютого 2022. Процитовано 15.05.2022.
  17. ↑ В Виннице недовольные реорганизацией школ пикетировали мэрию и перекрыли дорогу (фото). real-vin.com. 19.05.2016. Архів оригіналу за 25 лютого 2022. Процитовано 15.05.2022.
  18. ↑ Борис Максимчук став срібним призером. Архів оригіналу за 4 листопада 2014. Процитовано 4 листопада 2014.
  19. ↑ газета РІА (Вінниця), 1 листопада 2017, с. 19.
  20. ↑ ВІННИЦЬКИЙ САМБІСТ ВЕЗЕ ДОДОМУ «СРІБЛО» ЧЕМПІОНАТУ СВІТУ. vlasno.info. 22 жовтня 2018. Архів оригіналу за 15 лютого 2020. Процитовано 15.05.2022.
  21. ↑ Дві медалі на рахунку у вінничанина. Суспільне Вінниця. 4 січня 2019. Процитовано 15.05.2022.
  22. ↑ Професор Борис Максимчук здобув два “золота” на турнірі в Румунії. Ізмаїльський державний гуманітарний університет. Процитовано 15.05.2022.
  23. ↑ Власник спортивної мережі «Максимус» Борис Максимчук став багатодітним татусем. 20 хвилин Вінниця. 16 вересня 2015. Архів оригіналу за 15 травня 2022. Процитовано 15.05.2022.
  24. ↑ Секрети здорового способу життя від президента борцівської федерації Бориса Максимчука. 20 хвилин Вінниця. 11 травня 2016. Архів оригіналу за 15 травня 2022. Процитовано 15.05.2022.

Посилання[ред. | ред. код]

Борис Максимчук
у соціальних мережах
Борис Максимчук на сайті Instagram

Посилання на наукові публікації[ред. | ред. код]

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Максимчук_Борис_Анатолійович&oldid=42252906