Макс-Гюнтер Шранк

Макс-Гюнтер Шранк
нім. Max-Günther Schrank
Народився	19 листопада 1898(1898-11-19) Баварія, Німецька імперія
Помер	22 вересня 1960(1960-09-22) (61 рік) Грюнвальд, Мюнхен, Верхня Баварія, Баварія, ФРН
Країна	Німеччина
Діяльність	військовослужбовець
Знання мов	німецька
Учасник	Перша світова війна
Військове звання	Генерал-лейтенант
Нагороди	Лицарський хрест Залізного хреста Застібка до Залізного хреста 1-го класу Застібка до Залізного хреста 2-го класу Медаль «За військові заслуги» (Австро-Угорщина) Залізний хрест 1-го класу Залізний хрест 2-го класу Орден «За військові заслуги» 4-го класу (Баварія) Почесний хрест ветерана війни (для учасників бойових дій) Німецький Олімпійський знак 2-го класу Медаль «За вислугу років у Вермахті» Медаль «За вислугу років у Вермахті» Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го класу Пам'ятна військова медаль (Угорщина) Пам'ятна військова медаль (Австрія) Медаль за участь у Європейській війні (1915—1918) Медаль «У пам'ять 13 березня 1938 року» Нарукавна стрічка «Крит»

Август Макс Гюнтер Шранк (нім. August Max Günther Schrank; 19 листопада 1898, Ріден-ам-Форггензе — 22 вересня 1960, Грюнвальд) — німецький воєначальник, генерал-лейтенант вермахту. Кавалер Лицарського хреста Залізного хреста.

Біографія

30 листопада 1916 року вступив добровольцем в Баварську армію. Учасник Першої світової війни. Після війни служив у фрайкорі Еппа. 1 жовтня 1919 року вступив у рейхсвер. З 26 серпня 1939 року — ад'ютант 1-ї гірської дивізії. Учасник Французької кампанії. З 1 серпня 1940 по 31 липня 1941 року — командир 1-го батальйону 100-го гірського полку своєї дивізії. Учасник Балканської кампанії і Німецько-радянської війни. З 23 січня по 1 квітня 1942 року — командир піхотного навчального штабу 71-ї піхотної дивізії у Франції. З 10 жовтня 1942 по 23 січня 1944 року — ад'ютант групи армій «A». Учасник боїв на Кавказі і Кубані. З 10 лютого по 18 січня 1945 року — командир 5-ї гірської дивізії.

Нагороди

• Срібна медаль «За військові заслуги» (Австро-Угорщина) (12 листопада 1917)
• Залізний хрест
  • 2-го класу (28 липня 1918)
  • 1-го класу (31 липня 1919)
• Орден «За заслуги» (Баварія) 4-го класу з мечами (3 липня 1919)
• Німецький імперський спортивний знак в бронзі (20 серпня 1920)
• Почесний хрест ветерана війни з мечами (15 грудня 1934)
• Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го, 3-го і 2-го класу (18 років; 2 жовтня 1936)
• Німецький Олімпійський знак 2-го класу (30 листопада 1936)
• Пам'ятна військова медаль (Угорщина) з мечами і шоломом (29 листопада 1937)
• Пам'ятна військова медаль (Австрія) з мечами (15 січня 1938)
• Медаль за участь у Європейській війні (1915—1918) з мечами (Третє Болгарське царство; 10 березня 1938)
• Медаль «У пам'ять 13 березня 1938 року» (8 листопада 1938)
• Застібка до Залізного хреста
  • 2-го класу (20 жовтня 1939)
  • 1-го класу (16 грудня 1939)
• Лицарський хрест Залізного хреста (17 липня 1941)
• Нарукавна стрічка «Крит» (1942)

Література

• Veit Scherzer: Ritterkreuzträger 1939–1945. Die Inhaber des Eisernen Kreuzes von Heer, Luftwaffe, Kriegsmarine, Waffen-SS, Volkssturm sowie mit Deutschland verbündete Streitkräfte nach den Unterlagen des Bundesarchivs. 2. Auflage. Scherzers Militaer-Verlag, Ranis/Jena 2007, ISBN 978-3-938845-17-2, S. 683.
• THOMAS, FRANZ & WEGMANN, GÜNTER, Die Ritterkreuzträger der Deutschen Wehrmacht 1939-1945, Biblio-Verlag, 1993.

Посилання

• Біографія. [Архівовано 18 січня 2022 у Wayback Machine.]