Макс Адам

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Макс Адам
нім. Max Adam
Народився 28 грудня 1894(1894-12-28)
Гамбург
Помер 22 жовтня 1978(1978-10-22) (83 роки)
Гамбург
Діяльність офіцер ВМФ, адмірал
Військове звання  Контр-адмірал-інженер
Нагороди
Залізний хрест 2-го класу
Залізний хрест 2-го класу
Медаль «За вислугу років» (Пруссія)
Медаль «За вислугу років» (Пруссія)
Хрест Левенфельда
Хрест Левенфельда
Медаль «За вислугу років у Вермахті»
Медаль «За вислугу років у Вермахті»
Медаль «За вислугу років у Вермахті»
Медаль «За вислугу років у Вермахті»
Медаль «За вислугу років у Вермахті»
Медаль «За вислугу років у Вермахті»
Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го класу
Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го класу
Почесний хрест ветерана війни (для учасників бойових дій)
Почесний хрест ветерана війни (для учасників бойових дій)

Макс Адам (нім. Max Adam; 28 грудня 1894, Гамбург — 22 жовтня 1978, Гамбург) — німецький військовий інженер, керівний співробітник ОКМ, контрадмірал крігсмаріне (1 лютого 1943).

Біографія[ред. | ред. код]

1 жовтня 1913 року вступив на флот морським інженером. Учасник Першої світової війни, служив на лінійному кораблі «Кайзерін». З жовтня 1917 по квітень 1918 року пройшов підготовку інженера підводного флоту. З 14 серпня 1918 року — головний інженер підводного човна UC-92.

Після демобілізації армії залишений на флоті. Служив на міноносцях і торпедних катерах. З 1 квітня 1927 року — вахтовий інженер на крейсері «Амазон». З 18 травня 1928 року — командир роти 2-го батальйону корабельної кадрованої дивізії «Нордзе». З 8 квітня 1929 року — головний інженер 4-й торпедної півфлотилії, з 1 жовтня 1930 року — інструктор військово-морського училища в Кілі.

1 жовтня 1935 року переведений в штаб командувача міноносцями, 27 жовтня 1938 року — в штаб командувача розвідувальними силами флоту. З 7 травня 1940 року — інженер штабу військово-морської групи «Захід». 24 червня 1942 року призначений начальником Паливного відділу Управління постачань, а 1 жовтня 1943 року очолив Відділ постачань. Керував організацією постачання кораблів діючого флоту паливом. 22 липня 1945 року заарештований владою союзників. 23 червня 1947 року звільнений.

Нагороди[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

  • Залесский К. А. Кригсмарине. Военно-морской флот Третьего рейха. — Москва: Яуза, Эксмо, 2005. — 638 с. — (Энциклопедия Третьего рейха) — 5000 прим. — ISBN 5-699-10354-6.

Посилання[ред. | ред. код]