Макс Бер

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Макс Бер
зображення
Загальна інформація
Повне ім'я англ. Maximilian Adalbert Baer
Прізвисько (англ. Livermore Larupper)
Громадянство США США
Народився 11 лютого 1909(1909-02-11)
Омаха, Небраска, США
Помер 21 листопада 1959 (50 років)
Голлівуд, Лос-Анджелес, Каліфорнія, США
Вагова категорія важка вага
Зріст 189 см
Професіональна кар'єра
Перший бій 16 травня 1929
Останній бій 4 квітня 1941
Боїв 79
Перемог 66
Перемог нокаутом 51
Поразок 13
Нічиїх 0

Макс Бер (англ. Max Baer, повне ім'я Максиміліан Адальберт Бер, нім. Maximilian Adalbert Baer; 11 лютого 1909, Омаха, штат Небраска, США21 листопада 1959, Голлівуд, штат Каліфорнія, США) — американський боксер -професіонал і актор, чемпіон світу у важкій вазі в 1934-1935 роках. Член Міжнародної зали боксерської слави з 1995 року та Міжнародної єврейської спортивної зали слави з 2010 року.

Біографія[ред. | ред. код]

Макс Бер розпочав кар'єру професійного боксера у 1929 році у віці 22 років і виграв 22 зі своїх перших 24 матчів, у тому числі дев'ять нокаутом у першому раунді. Він швидко зарекомендував себе як небезпечний суперник на рингу, в 1930 відправивши одного зі своїх суперників — Френкі Кемпбелла — в нокаут, після якого той помер. Беру було пред'явлено звинувачення у вбивстві, але згодом його виправдали, хоча на рік відсторонено від участі в боях у штаті Каліфорнія.

Після цього Бер на кілька місяців перервав виступи, а потім програв чотири з шести наступних боїв, зокрема через те, що побоювався переходити в атаку. Крім того, у боях із сильними суперниками стали зрозумілі недоліки його техніки. Один з його переможців, майбутній член Міжнародного залу боксерської слави Томмі Лаугран пояснив Беру, що той робить занадто широке покушення і дає зрозуміти супротивникові, який удар він готує. Укоротити удар Беру допоміг Джек Демпсі, який і надалі стежив за його кар'єрою.

Коли Бер відновив міць своїх ударів, він знову став небезпечним для суперників. У 1932 році після його нокауту з рингу забрали без свідомості колишнього претендента на звання чемпіона світу Ерні Шаафа. Незабаром після цього Шааф взяв участь у бою з італійцем Прімо Карнерою і помер, не приходячи до тями, після нокауту. Цю смерть частково пов'язували з травмою, отриманою у бою з Бером.

Примітки[ред. | ред. код]