Макс Вахтель

Макс Вахтель
нім. Max Wachtel
Народився	6 червня 1897(1897-06-06) Росток, Велике герцогство Мекленбург-Шверін, Німецька імперія
Помер	18 червня 1982(1982-06-18) (85 років) Гамбург, ФРН
Країна	Німеччина
Діяльність	військовослужбовець
Військове звання	Оберст
Партія	Соціал-демократична партія Німеччини
Нагороди	Лицарський Хрест Воєнних заслуг з мечами Хрест Воєнних заслуг I класу з мечами Хрест Воєнних заслуг II класу з мечами Золотий німецький хрест Застібка до Залізного хреста 1-го класу Застібка до Залізного хреста 2-го класу Залізний хрест 1-го класу Залізний хрест 2-го класу Почесний хрест ветерана війни (для учасників бойових дій) Нагрудний знак люфтваффе «За наземний бій»
Медіафайли у Вікісховищі

Макс Вахтель (нім. Max Wachtel; 6 червня 1897, Росток — 18 червня 1982, Гамбург) — німецький офіцер, оберст люфтваффе. Кавалер Лицарського хреста Хреста Воєнних заслуг з мечами.

Біографія

Учасник Першої світової війни.

Під час Другої світової війни служив у зенітній артилерії:

• З 26 квітня 1939 року — командир 1-ї батареї 704-го змішаного зенітного дивізіону в Бреслау.
• В 1940 році — командир 1-ї батареї 7-го моторизованого зенітного полку.
• В 1940-1941 роках — командир 224-ї резервного зенітного дивізіону.
• З 23 квітня 1941 року — командир навчально-випробувального зенітного дивізіону.
• З жовтня 1941 року — командир «Спеціальної команди Вахтеля».
• З червня 1942 року — командир випробувального зенітного полку полку і, одночасно, керівник навчальної групи L.
• З серпня 1942 року — командир зенітного полку, розміщеного на двох флотиліях, який діяв в районі Ладозького озера.
• Зимою 1942/43 років — командир зенітних частин в Шербурі, які здійснювали захист підводних човнів і транспортних суден.
• З 13 березня 1943 року — керівник навчальної групи з підготовки офіцерві зенітної артилерії.
• З 12 травня 1945 року — командир випробувальної групи люфтваффе при командуванні ракетного полігону Пенемюнде (21 грудня 1943 року використовувалась кодова назва «Зенітна група Крайль»). В лютому 1944 року штаб Вахтеля був переведений у замки Мерлемонт і Отей біля міста Бове. Там полк отримав кодову назву «Головне будівельне управління Шмідта» (нім. Oberbauleitung Schmidt), офіцери і персонал носили ціивільний одяг. 6 червня 1944 року частина переведена в Сале, 19 серпня 1944 року отримала нову кодову назву — «Зенітно-ремонтна частина Захід» (нім. Flakgerätepark West).
• З 6 лютого 1945 року і до кінця війни — командир 5-ї зенітної дивізії (також відома як ракетна дивізія Фау-1).

Помер 18 червня 1982 року в Гамбурзі. 25 червня в 11:00 останки Вахтеля кремували.

Нагороди

• Залізний хрест 2-го і 1-го класу
• Почесний хрест ветерана війни з мечами
• Застібка до Залізного хреста 2-го і 1-го класу
• Хрест Воєнних заслуг 2-го і 1-го класу з мечами
• Нагрудний знак люфтваффе «За наземний бій»
• Німецький хрест в золоті (12 грудня 1942)
• Лицарський хрест Хреста Воєнних заслуг з мечами (31 січня 1945)

Література

• Patzwall K., Scherzer V., Das Deutsche Kreuz 1941-1945, Geschichte und Inhaber Band II, Verlag Klaus D. Patzwall, Norderstedt, 2001, ISBN 3-931533-45-X

Посилання

• Коротка біографія Вахтеля на сайті Axis History Forum. [Архівовано 18 травня 2021 у Wayback Machine.]
• Некролог із гамбурзької газети. [Архівовано 7 квітня 2019 у Wayback Machine.]