Макс Ерліх
| Макс Ерліх | ||||
|---|---|---|---|---|
| Народився |
10 жовтня 1909 (114 років) Спрінгфілд, Массачусетс, США | |||
| Помер |
11 лютого 1983[1][2][…] (73 роки) Лос-Анджелес, Каліфорнія, США | |||
| Країна |
 США | |||
| Національність | американець | |||
| Діяльність | прозаїк-романіст, письменник наукової фантастики, сценарист | |||
| Alma mater | Університет Мічигану | |||
| Жанр | Містерія, наукова фантастика | |||
| Magnum opus | The Reincarnation of Peter Proudd і The Reincarnation of Peter Proudd | |||
| Діти | 2 | |||
|
| ||||
Макс Саймон Ерліх (10 жовтня 1909 — 11 лютого 1983) — американський письменник та сценарист. Найбільш відомий завдяки науково-фантастичному роману «Реінкарнація Пітера Прауда[en]» (англ. «The Reincarnation of Peter Proud»)» та однойменний фільм[en].[4]
Біографія[ред. | ред. код]
Раннє життя та освіта[ред. | ред. код]
Макс Саймон Ерліх народився в Спрінгфілд, штат Массачусетс, 10 жовтня 1909 року в родині Саймона та Сари Ерліх. Він отримав ступінь бакалавра. диплом Мічиганського університету у 1933 році.[5][6]
Кар'єра[ред. | ред. код]
Ерліх розпочав свою кар’єру в газетах, працюючи кореспондентом «Нікербокер Прес» (англ. «Knickerbocker Press»), Олбані, Нью-Йорк, «Вечірні новини» (англ. «Evening News») під час навчання в коледжі, а потім, після закінчення навчання, як автор статей для спрінгфілдського видання «Республіканець[en] (англ. «The Republican») . Звідти він перейшов на радіо, працюючи головним сценаристом відділу сценаріїв WSPR у 1938 і 1939 роках, у відділі сценаріїв Американського єврейського комітету[en] з 1939 по 1941 рік, а з 1941 по 1945 рік він був асистентом директора сценарію радіовідділу Американського Червоного Хреста.[5][6]
Після 1945 року Ерліх виступав в ролі прозаїка, драматурга, радіо- та теледраматурга, автора адаптацій для радіо, телебачення та художніх фільмів. Він писав радіосценарії для таких серіалів, як «Велика історія[en]», «Тінь», «Велике місто[en]», «Містер і місіс Норт[en]» і «Вбивство опівночі[en]». Його робота на телебаченні включала сценарії для телесеріалів «Барні Блейк», «Велика історія[en]», «Захисники» , «Медсестри[en]», «Сталева година Сполучених Штатів[en]» і Зоряний шлях (епізод «Яблуко[en]»)[5][6]. Три його сценарії до художніх фільмів (наведені нижче) були екранізаціями його власних романів.
Сімейний стан[ред. | ред. код]
Ерліх одружився і мав двох дочок. Одна дочка, Емі Ерліх, пише книжки для дітей.
Смерть[ред. | ред. код]
Ерліх помер 11 лютого 1983 року.
Опубліковані книги[ред. | ред. код]
- Велике око (англ. «The Big Eye», Даблдей, 1949)
- Закрути скляне павутиння[en] (англ. «Spin the Glass Web», Гарпер & Бразерс, 1952)
- Перший потяг до Вавилона (англ. «First Train to Babylon», Гарпер, 1955)
- Такери (англ. «The Takers», Гарпер, 1961)
- Глибина - це синє (англ. «Deep is the Blue»), Даблдей, 1964)[7]
- Високий бік (англ. «The High Side», Фосет публікейшнз, 1970)
- Указ (англ. «The Edict», Даблдей, 1971)
- Реінкарнація Пітера Прауда[en] (англ. «The Reincarnation of Peter Proud», Боббс-Меррілл, 1974)
- Дикун на волі (англ. «The Savage is Loose», Бантам букс, 1974)
- Культ[en] (англ. «The Cult», Саймон і Шустер, 1978)
- Реінкарнація у Венеції[en] (англ. «Reincarnation in Venice», Саймон і Шустер, 1979)[8]
- Голий пляж (англ. «Naked Beach», Гранада, 1979)
- Великі хлопці (англ. «The Big Boys», Гафтон Міфлін, 1981)
- Шайтан (англ. «The Reincarnation of Peter Proud», Арбор Хаус, 1981)
Фільмографія[ред. | ред. код]
The Lie
Фільми[ред. | ред. код]
| Рік | Назва | Роль | Примітки |
|---|---|---|---|
| 1953 рік | Скляне павутиння[en] (англ. «The Glass Web») | Розповідь | За мотивами його роману Закрути скляне павутиння[en] (англ. «Spin the Glass Web») |
| 1954 рік | Брехня | Автор | |
| 1961 | Голий край[en] (англ. «The Naked Edge») | Розповідь | За мотивами його роману «Перший потяг до Вавилона» |
| Я не зізнаюся[en] (англ. «I Will Not Confess») | Розповідь | ||
| 1967 рік | Вітрила до слави | Автор | Написав сценарій разом із Джеральдом Шніцером |
| 1972 рік | Я не зізнаюся[en] (англ. «I Will Not Confess») | Автор, асоційований продюсер | Написав сценарій разом із Френком де Феліттою |
| 1974 рік | Дикун на волі[en] (англ. «The Savage is Loose») | Автор | Написав сценарій разом із Френком Де Феліттою |
| 1975 рік | Реінкарнація Пітера Прауда[en] (англ. «The Reincarnation of Peter Proud») | Автор | На основі однойменного роману[en] |
Телебачення[ред. | ред. код]
| Рік | Назва | Роль | Примітки |
|---|---|---|---|
| 1950 рік | Певна як доля[en] (англ. «Sure as Fate») | Сценарист | 2 епізоди |
| 1950–52 рр | Напруга[en] (англ. «Suspense») | Сценарист | 5 епізодів |
| 1951–58 | Студія 1 у Голлівуді[en] (англ. «Studio One (American») | Сценарист | 4 епізоди |
| 1952 | Оповідки завтрашнього дня[en] (англ. «Tales of Tomorrow») | Сценарист | 4 епізоди |
| Людина проти злочинності[en] (англ. «Man Against Crime») | Сценарист | 1 епізод | |
| 1954 | Велика історія[en] (англ. «The Big Story») | Сценарист | 2 епізоди |
| Поштова історія (англ. «The Mail Story») | Сценарист | 1 епізод | |
| 1956 | Відеотеатр «Люкс»[en] (англ. «Lux Video Theatre») | Сценарист | 1 епізод |
| Військово-морський журнал[en] (англ. «Navy Log») | Сценарист | 4 епізоди | |
| 1956–57 | Призначення Іноземного легіону (англ. «Assignment Foreign Legion») | Сценарист | 7 епізодів |
| 1958 рік | Суд останньої інстанції[en] (англ. «The Court of Last Resort») | Сценарист | 1 епізод |
| 1959 рік | Кінцевий термін[en] (англ. «Deadline») | Сценарист | 3 епізоди |
| 1959–60 рр | Немає схованок[en] (англ. «No Hiding Place») | Сценарист, редактор сценаріїв | |
| 1960 рік | Вінстон Черчилль: Доблесні роки[en] (англ. «Winston Churchill: The Valiant Years»)' | Сценарист | 1 епізод |
| 1961 | Свідок[en] (англ. «The Witness») | Сценарист | 1 епізод |
| Театр «Амстронгів цикл»[en] (англ. «Armstrong Circle Theatre»)' | Сценарист | 1 епізод | |
| Сталева година Сполучених Штатів[en] (англ. «The United States Steel Hour») | Сценарист | 1 епізод | |
| Таллагассі 7000[en] (англ. «Tallahassee 7000») | Сценарист | 4 епізоди | |
| 1961–62 | Захисники (англ. «The Defenders») | Сценарист | 4 епізоди |
| 1962 | Театр «Дженерал Електрік»[en] (англ. «General Electric Theater»)' | Сценарист | 1 епізод |
| Шах і мат[en] (англ. «Checkmate») | Сценаристк | 1 епізод | |
| Мета: корупціонери![en] (англ. «Target: The Corruptors!») | Сценарист | 1 епізод | |
| Шоу Діка Пауелла[en] (англ. «The Dick Powell Show»)' | Сценарист | 1 епізод | |
| 1963 | Недоторканні[en] (англ. «The Untouchables»)' | Сценарист | 1 епізод |
| Арешт і суд[en] (англ. «Arrest and Trial») | Сценарист | 1 епізод | |
| 1965 | Для людей[en] (англ. «For the People») | Сценарист | 1 епізод |
| Подорож на морське дно[en] (англ. «Voyage to the Bottom of the Sea») | Сценарист | 1 епізод | |
| 1966 | Єрихон[en] (англ. «Jericho») | Сценарист | 1 епізод |
| Біжи заради свого життя[en] (англ. «Run for Your Life») | Сценарист | 1 епізод | |
| 1967 | Зоряний шлях (англ. «Star Trek») | Сценарист | 1 епізод |
| Дикий Дикий Захід[en] (англ. «The Wild Wild West») | Сценарист | 1 епізод |
Нагороди[ред. | ред. код]
- 1944: Премія Військової ради псьменників[en]
- 1963: Стипендія Фонду Хантінгтона Гартфорда
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ SNAC — 2010.
- ↑ Internet Speculative Fiction Database — 1995.
- ↑ NooSFere — 1999.
- ↑ Кіно: Маленькі моменти. Час. 26 травня 1975. Архів оригіналу за 26 серпня 2013. Процитовано 9 грудня 2022.
- ↑ а б в Cinema: Small Moments. Time. 26 травня 1975. Архів оригіналу за 3 грудня 2007.
- ↑ а б в library.wisc.edu/1711.dl/wiarchives.uw-whs-us0064an Макс Саймон Ерліх Пеперс, 1939-1964. Цифрові колекції Університету Вісконсіна. Пошук довідки для статей в архівах Вісконсінського історичного товариства з посиланням на «Біографію/історію».
- ↑ html Книги – Автори. The New York Times. 26 червня 1964. с. 26.
Роман про екіпаж атомного підводного човна Макса Ерліха «Deep Is the Blue» буде виданий Doubleday наступної п'ятниці.
- ↑ Cromie, Alice (18 березня 1979). Mystery & Suspense. Chicago Tribune. с. E7.
Посилання[ред. | ред. код]
- Макс Ерліх у міжнародній електронній базі фантастики Internet Speculative Fiction Database . (англ.)
- Макс Ерліх в «Енциклопедії наукової фантастики» за редакцією Пітера Нікколза, Джона Клюта та Дейва Ленґфорда (англ.)
- Макс Ерліх на сайті «Fantastic Fiction» (англ.)
- Макс Ерліх на сайті IMDb (англ.) на сайті Internet Movie Database
- на сайті Memoryalpha
- Макс Ерліх на сайті Бібліотеки Конгресу США
|
