Макс Петерс

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Макс Петерс
нім. Max Peters
Народився 6 червня 1888(1888-06-06)
Лютьєнбург, Королівство Пруссія, Німецька імперія
Помер 11 квітня 1961(1961-04-11) (72 роки)
Шверте, Північний Рейн-Вестфалія, Німеччина
Діяльність інженер, офіцер
Військове звання  Контр-адмірал-інженер
Нагороди
Залізний хрест 1-го класу
Залізний хрест 1-го класу
Залізний хрест 2-го класу
Залізний хрест 2-го класу
Галліполійська зірка
Галліполійська зірка
Медаль «За вислугу років» (Пруссія)
Медаль «За вислугу років» (Пруссія)
Пам'ятна військова медаль (Австрія)
Пам'ятна військова медаль (Австрія)
Пам'ятна військова медаль (Угорщина)
Пам'ятна військова медаль (Угорщина)
Медаль за участь у Європейській війні (1915—1918)
Медаль за участь у Європейській війні (1915—1918)
Почесний хрест ветерана війни (для учасників бойових дій)
Почесний хрест ветерана війни (для учасників бойових дій)
Медаль «За вислугу років у Вермахті»
Медаль «За вислугу років у Вермахті»
Медаль «За вислугу років у Вермахті»
Медаль «За вислугу років у Вермахті»
Медаль «За вислугу років у Вермахті»
Медаль «За вислугу років у Вермахті»
Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го класу
Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го класу
Хрест Воєнних заслуг I класу з мечами
Хрест Воєнних заслуг I класу з мечами
Хрест Воєнних заслуг II класу з мечами
Хрест Воєнних заслуг II класу з мечами

Макс Петерс (нім. Max Peters; 6 червня 1888, Лютьєнбург11 квітня 1961, Шверте) — німецький військовий інженер, контрадмірал-інженер крігсмаріне (1 серпня 1944).

Біографія[ред. | ред. код]

1 жовтня 1907 року вступив в кайзерліхмаріне. Учасник Першої світової війни, машиніст і інженер на торпедних катерах. Після демобілізації армії залишений в рейхсмаріне. З 25 грудня 1937 по 12 листопада 1939 року — консультант в штабі 2-го адмірала військово-морської станції «Нордзе» (з 1 січня 1938 року — 2-й адмірал на Північному морі). З 15 листопада 1939 року — командир 14-го корабельного кадрового батальйону. 20 вересня 1940 року направлений на формування 18-го корабельного кадрового батальйону і 1 жовтня призначений командиром батальйону. З 24 березня 1943 року — директор служби морського спорядження і ремонтних операції Піллау. З 10 січня 1944 року — комендант військово-морського арсеналу Готенгафена. 28 березня 1945 року взятий в полон. 2 грудня 1946 року звільнений.

Нагороди[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]