Макс фон Фібан

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Макс фон Фібан
Max Rudolf Fritz Gustav von Viebahn
Народився 27 березня 1888(1888-03-27)[1]
Детмольд, Північний Рейн-Вестфалія, Німеччина[1]
Помер 7 листопада 1980(1980-11-07)[1] (92 роки)
Штутгарт
Країна  Німеччина
Діяльність солдат
Знання мов німецька
Учасник Перша світова війна
Військове звання  генерал від інфантерії
Нагороди
Залізний хрест 1-го класу
Залізний хрест 1-го класу
Залізний хрест 2-го класу
Залізний хрест 2-го класу
Лицарський хрест 1-го класу ордена Фрідріха (Вюртемберг)
Лицарський хрест 1-го класу ордена Фрідріха (Вюртемберг)
Ганзейський хрест (Гамбург)
Ганзейський хрест (Гамбург)
Хрест «За військові заслуги» (Австро-Угорщина)
Хрест «За військові заслуги» (Австро-Угорщина)
Хрест «За заслуги у війні» (Саксен-Мейнінген)
Хрест «За заслуги у війні» (Саксен-Мейнінген)
Галліполійська зірка
Галліполійська зірка
Лицарський хрест ордена дому Гогенцоллернів з мечами на військовій стрічці
Лицарський хрест ордена дому Гогенцоллернів з мечами на військовій стрічці
За поранення (нагрудний знак)
За поранення (нагрудний знак)
Медаль «За вислугу років у Вермахті»
Медаль «За вислугу років у Вермахті»
Медаль «За вислугу років у Вермахті»
Медаль «За вислугу років у Вермахті»
Медаль «За вислугу років у Вермахті»
Медаль «За вислугу років у Вермахті»
Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го класу
Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го класу
Почесний хрест ветерана війни (для учасників бойових дій)
Почесний хрест ветерана війни (для учасників бойових дій)

Макс Рудольф Фріц Густав фон Фібан (нім. Max Rudolf Fritz Gustav von Viebahn; 27 березня 1888, Детмольд7 листопада 1980, Штутгарт) — німецький офіцер, генерал піхоти вермахту.

Біографія[ред. | ред. код]

Представник сім'ї військових. 14 лютого 1906 року вступив в Імперську армію. Учасник Першої світової війни. Після демобілізації армії залишений в рейхсвері. Пройшов підготовку офіцера Генштабу, займав різні штабні посади. З 1930 року — начальник 1-го відділу управління особового складу сухопутних військ. З 1 жовтня 1932 року — командир 5-го піхотного полку. З 1 серпня 1934 року — начальник штабу 2-ї групи сухопутних військ. З 1 жовтня 1937 року — командир 34-ї піхотної дивізії. Зіграв велику роль в розробці і здійсненні плану «Отто». 1 березня 1938 року вийшов у відставку. 26 серпня 1939 року призваний на службу і призначений командиром 257-ї піхотної дивізії. Учасник Польської і Французької кампаній. З 1 березня по 15 грудня 1941 року — командир 60-го командування особливого призначення. 30 вересня 1942 року звільнений у відставку.

Звання[ред. | ред. код]

Нагороди[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б в г Deutsche Nationalbibliothek Record #133792285 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.