Малі фольклорні жанри
Малі фольклорні жанри (малі фольклорні форми) — це лаконічні за формою жанри фольклору, до цих жанрів належать невеликі за обсягом фольклорні твори[1]. Малі фольклорні жанри є виразниками народної творчості в зжатому концентрованому вигляді та яскраво передають народну самобутність, як правило описуючи чіткі й зрозумілі життєві ситуації. До малих фольклорних жанрів відносяться: прислів'я, приказки, загадки, заклички, зичення, примовки, прокляття, скоромовки, лічилки, анекдоти[2]. До них також належать пісенні тексти на одну строфу, наприклад, коломийки. Малі фольклорні жанри мають значну педагогічну цінність оскільки значно збагачують словниковий запас, розвивають артикуляційний апарат та фонематичний слух, крім того вони є зразками для складання описових розповідей та ін[3].
Див. також[ред. | ред. код]
Посилання[ред. | ред. код]
- 438/mode/1up?view=theater Малі фольклорні жанри; Строфа національного характеру // Літературознавча енциклопедія : у 2 т. / авт.-уклад. Ю. І. Ковалів. — Київ : ВЦ «Академія», 2007. — Т. 2 : М — Я. — С. 9; 438.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Малі жанри фольклору (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 26 грудня 2016. Процитовано 23 грудня 2016.
- ↑ МАЛІ ФОЛЬКЛОРНІ ЖАНРИ ЯК ФОРМА ВИРАЖЕННЯ НАЦІОНАЛЬНОГО ХАРАКТЕРУ. Архів оригіналу за 26 грудня 2016. Процитовано 23 грудня 2016.
- ↑ Роль усної народної творчості у мовленнєвому розвитку дітей молодшого дошкільного віку. Архів оригіналу за 26 грудня 2016. Процитовано 23 грудня 2016.