Мамчур Степан Олексійович
| Степан Мамчур | |
|---|---|
| Степан Олексійович Мамчур | |
 | |
| Народився |
8 січня 1949 (75 років) Немирівка, Радивилівський район, Ровенська область, Українська РСР, СРСР |
| Громадянство |
 УРСР →  Україна |
| Діяльність | художник |
| Alma mater | Львівське училище прикладного мистецтва, Львівський інститут прикладного та декоративного мистецтва |
| Членство | Національна спілка художників України |
Степан Олексійович Мамчур (нар. 8 січня 1949, с. Немирівка, Рівненська область) — український живописець. Член Національної спілки художників України (1992).
Життєпис[ред. | ред. код]
Степан Мамчур народився 8 січня 1949 року в селі Немирівці, нині Радивилівської громади Дубенського району Рівненської области України.
Закінчив Львівське училище прикладного мистецтва (1969), Львівський інститут прикладного та декоративного мистецтва (1977).
Від 1977 — у Тернополі. Працював монументалістом художньо-виробничих майстерень; від 2002 — художник I категорії з експозиції Тернопільського обласного краєзнавчого музею[1].
Творчість[ред. | ред. код]
Працює в галузі станкового і монументального живопису. Учасник обласних та всеукраїнських виставок; персональні — у Тернополі (1999, 2019).
Твори:
- «Надзбручанки» (1982), «Вечірня пісня» (1988), «Міський пейзаж» (1989), «Спів ангела» (2002; усі — олія);
- монументальні роботи — декоративний рельєф «Медицина» (1985), розпис «Світ кіно» (1987).
Співавтор експозицій: Тернопільського, Бережанського та Зборівського краєзнавчих музеїв; «Молотківська трагедія» та інших. Роботи зберігаються в ТОКМ і ТОХМ, приватних колекціях у Болгарії, Канаді, Україні.
Нагороди[ред. | ред. код]
- Всеукраїнська літературно-мистецька премія імені Братів Богдана та Левка Лепких (2019) — за створення серії графічних портретів родини Лепких та інших високохудожніх творів[2].
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Оксана Бучко (16 листопада 2017). Тернопільський музей отримав оригінальні подарунки (фото). Терен.
- ↑ У Тернополі нагородили лауреатів Всеукраїнської літературно-мистецької премії. Тернопільська мережева газета. 23 січня 2020.
Джерела[ред. | ред. код]
- Дуда, І. Мамчур Степан Олексійович // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2005. — Т. 2 : К — О. — С. 454. — ISBN 966-528-199-2.
- Мамчур Степан Олексійович // Мистці Тернопільщини. Частина 1. Образотворче мистецтво: бібліографічний покажчик / департамент культури, релігій та національностей Тернопільської облдержадміністарації, Тернопільська обласна університецька наукова бібліотека; укладач Миськів В.; вступна стаття І. Дуда; керівник проєкту та науковий редактор Вітенко В.; редактор Жовтко Г. — Тернопіль : Підручники і посібники, 2015. — С. 150—152. — ISBN 978-966-07-2936-0.
- Мороко-Довгалюк, Х. Кольори його життя // Вільне життя. — 2001. — 6 листоп. — (Світ нашої духовності).
- Стефанишин, О. Полудень художника // Тернопіль вечірній. — 1999. — 3 берез.
- Шпорчук, П. Поезія полотен Степана Мамчура // Свобода. — 1993. — 29 черв. — (Слово про колегу).
- Шумило, Л. Світ Степана Мамчура // Подільське слово. — 1999. — 13 лют.
Посилання[ред. | ред. код]
- До свого 70-річчя художник Степан Мамчур організував персональну виставку на YouTube // Телекомпанія TV-4. — 2019. — 10 січня.
|
