Мамітько Володимир Іванович
| Мамітько Володимир Іванович | ||
|---|---|---|
 Майор | ||
| Загальна інформація | ||
| Народження | 1969 | |
| Військова служба | ||
| Приналежність |
 Україна | |
| Вид ЗС |
 Збройні сили | |
| Війни / битви | ||
| Нагороди та відзнаки | ||
| ||
Володи́мир Іва́нович Мамітько — майор Збройних сил України, учасник російсько-української війни.
Короткий життєпис[ред. | ред. код]
Діди Володимира воювали на фронтах Другої світової війни, повернулися живими; старший брат Валерій — кадровий військовик. 1991 року закінчив Київське танкове училище, підписав контракт резервіста.
Депутат Переяслав-Хмельницької районної ради. У грудні 2014-го добровольцем відправився на фронт. Більш як два місяці з підлеглими бійцями виконував бойові накази під Дебальцевим; свій пост залишив за наказом комадування власне останнім, виходячи з Дебальцевого разом із керівництвом сектору С — 17 лютого 2015-го. Бойову службу з Володимиром несли земляки із села Леськи — Василь Мостовий та Віталій Барановський.
Станом на квітень 2015-го — представник Переяслав-Хмельницького військового комісаріату.
Нагороди[ред. | ред. код]
За особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі під час російсько-української війни, відзначений — нагороджений
- 27 червня 2015 року — орденом «За мужність» III ступеня.
Джерела[ред. | ред. код]
- Указ Президента України від 27 червня року № 366/2015 «Про відзначення державними нагородами України»
- Депутат відразу після свята поїхав на війну [Архівовано 8 січня 2017 у Wayback Machine.]
- Семінар з орієнтації на службу в Збройних Силах України [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.]
- Володимир Мамітько вивів підрозділ з-під Дебальцевого без втрат особового складу
|
Це незавершена стаття про військового чи військову Збройних сил України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |