Манюкова Євгенія Олександрівна
| Манюкова Євгенія Олександрівна | |
|---|---|
| Громадянство |
 СРСР Росія |
| Дата народження | 17 травня 1968[1] (56 років) |
| Місце народження | Москва, СРСР |
| Інші парні турніри | |
Євгенія Олександрівна Манюкова (нар. 17 травня 1968, Москва) — радянська російська професійна тенісистка, тренер і спортивний адміністратор, майстер спорту СРСР міжнародного класу (1988), заслужений тренер Росії.
- Переможниця Відкритого чемпіонату Франції в змішаному парному розряді (1993)
- Чемпіонка СРСР в одиночному (двічі) і змішаному парному розряді
- Переможниця чотирьох турнірів WTA в жіночому парному розряді
Ігрова кар'єра[ред. | ред. код]
Євгенія Манюкова почала грати в теніс в вісім років. Її першим тренером став Анатолій Волков, згодом вона також тренувалася у Костянтина Пугаєва[2]. У 1986 році Євгенія, яка виступала за клуб ЦСКА, стала абсолютною чемпіонкою СРСР серед дівчат та чемпіонкою Європи серед дівчат в парному розряді.
У квітні 1987 року в Казерте (Італія) Манюкова виграла свій перший професійний турнір (під егідою ITF) в парному розряді (з Наталею Медведєвою), а у вересні в Софії домоглася аналогічного успіху в одиночному розряді. Вона також дійшла до фіналу чемпіонату СРСР в парі з Аїдою Халатян з Єревана[3]. У 1988 році Манюкова стала чемпіонкою СРСР в одиночному розряді і повторила цей успіх в 1990 році. 1990 рік став також роком її прориву в еліту міжнародного тенісу: у квітні вона виграла в парі з Оленою Брюховець турнір WTA в Таранто (Італія), а восени вони дійшли до фіналу Відкритого чемпіонату Москви, також входив до турнірну сітку WTA. В Таранто Брюховець і Манюкова перемогли дві посіяних пари і повторили цей результат в Москві, обігравши в тому числі першу пару турніру — Ларису Савченко і Мерседес Пас.
У 1991 році, в останній рік існування СРСР, Манюкова виграла чемпіонат країни і Спартакіаду народів СРСР в міксті з Дмитром Паленовим . В одиночному розряді вона стала фіналісткою чемпіонату СРСР і Спартакіади, програвши Світлані Комлевій[3]. У рейтингу WTA вона після кількох вдалих виступів, включаючи вихід в чвертьфінал турніру в Лінці (Австрія) і Відкритого чемпіонату Сан-Марино, виконала за рік шлях з 274-го до 106-го місця, але в парах не змогла розвинути свій торішній успіх, діставшись тільки до півфіналу в Таранто.
У 1992 році Манюкова увійшла в сотню кращих тенісисток світу, пробившись до півфіналу в Лінці після перемог над двома посіяні суперницями, включаючи Марі Пірс — на той момент 19-ю ракетку світу. Влітку вона піднялася в рейтингу до 66-го місця і була запрошена в збірну СНД в Кубку Федерації. Вона принесла команді вирішальне очко в матчі з фінської збірної (в парі з Оленою Макаровою), але в наступному колі програла Наталі Тозья. На Олімпіаді в Барселоні їй вдалося дійти до третього кола в одиночному розряді, перемігши посіяну восьмий Катерину Малеєву, але потім вона поступилася бельгійці Сабін Аппельманс.
У 1993 році Манюкова домоглася головного успіху в кар'єрі, вигравши з Андрієм Ольховським Відкритий чемпіонат Франції. Манюкова і Ольховський були посіяні під 11-м номером і в чвертьфіналі обіграли третю пару турніру — Джилл Гетерінгтон і Паула Хархейс. У півфіналі вони вибили з боротьби Бренду Шульц і Мерфі Дженсена, перед цим перемогли першу пару посіву, а в фіналі обіграли посіяних дев'ятими Елну Рейн і Дані Віссера з ПАР[4]. За рік Манюкова також двічі грала у фіналах турнірів WTA в парному розряді, домігшись перемоги в Лінці з Лейлою Месхі, а в Х'юстоні дійшовши до фіналу, де вона і Радка Зрубакова поступилися Катрін Адамс і Манон Боллеграф . Влітку в Торонто Манюкова в парі з Месхі взяла у Адамс і Боллеграф реванш, вибивши цю сильну пару з боротьби вже у другому колі. У травні вона вперше виступила за збірну Росії в Кубку Федерації, вигравши три і програвши п'ять зустрічей.
1994 рік став найбільш успішним для Манюковой в жіночих парах. Уже в лютому вона вдруге поспіль виграла з Месхі турнір в Лінці, де вони були вже посіяні під першим номером. У квітні в Гамбурзі вони дійшли до фіналу, де програли осной з кращих пар світу — Аранча Санчес і Яні Новотній, а через місяць на Відкритому чемпіонаті Франції пробилися в чвертьфінал після перемог над двома посіяні парами, в тому числі над п'ятою парою турніру — Елізабет Смайлі і Пем Шрайвер. У вересні з Оленою Макаровою Манюкова завоювала в Москві свій четвертий за кар'єру і другий за сезон титул в жіночому парному розряді, перегравши по шляху обидві перших посіяних пари. У жовтні вони дійшли до півфіналу в Цюріху, а в кінці місяця Манюкова з Месхі вийшла в фінал в Ессені, піднявшись в результаті до 18-ї позиції в рейтингу тенісисток, які виступають у парному розряді.
На Відкритому чемпіонаті Австралії 1995 року посіяні десятими Манюкова і Месхі дійшли до чвертьфіналу, де програли кращій парі світу — Наталії Звєрєвої та Джіджі Фернандес . На відкритому чемпіонаті Франції Манюкова повторила з Макарової свій минулорічний успіх, пробившись у чвертьфінал. У менш престижних турнірах, однак, вона виступала не так вдало і її кращими результатами стали виходи в півфінал в Сіднеї і Гамбурзі. У 1996 році її останнім досягненням став другий поспіль вихід у чвертьфінал Відкритого чемпіонату Австралії в парі з Макаровою (в першому колі російська пара переграла суперниць, посіяних десятими, а в чвертьфіналі поступилася посіяним другими Мередіт Макграт і Ларисі Савченко-Нейланд). Манюкова завершила активну ігрову кар'єру в середині сезону, після поразки у другому колі Відкритого чемпіонату Франції у віці 28 років.
Участь у фіналах турнірів Великого шолома за кар'єру (1)[ред. | ред. код]
Парний розряд — перемога (1)[ред. | ред. код]
| Рік | Турнір | Покриття | Партнер | Суперники у фіналі | Рахунок у фіналі |
|---|---|---|---|---|---|
| 1993 | Відкритий чемпіонат Франції | Грунт | .svg){kind=small} Андрій Ольховський
|
 Елна Рейнах Дані Віссер
|
6-2, 4-6, 6-4 |
Участь у фіналах турнірів WTA за кар'єру (8)[ред. | ред. код]
| Легенда |
|---|
| Великий шолом (0) |
| Чемпіонат WTA (0) |
| I категорія (0) |
| II категорія (3) |
| III категорія (3) |
| IV категорія (0) |
| V категорія (2) |
Парний розряд (8)[ред. | ред. код]
Перемоги (4)[ред. | ред. код]
| № | Дата | Турнір | Покриття | Партнер | Суперниці в фіналі | Рахунок у фіналі |
|---|---|---|---|---|---|---|
| 1. | 30 Квітня 1990 | Таранто, Італія | Грунт | Олена Брюховець
|
 Ріта ГрандеСільвія Фаріна-Елія
|
7-6 4, 6-1 |
| 2. | 22 Лютого 1993 | Лінц, Австрія | килим | .svg){kind=small} Лейла Месхі
|
 Кончіта Мартінес Юдіт Візнер
|
без гри |
| 3. | 7 Лютого 1994 | Лінц (2) | килим | Лейла Месхі
|
 Оса Свенссон Кароліна Шнайдер
|
6-2, 6-2 |
| 4. | 19 Вересня 1994 | Москва, Росія | килим | Олена Макарова
|
 Кароліна ВісЛаура Голарса
|
7-6 3, 6-4 |
Поразки (4)[ред. | ред. код]
| № | Дата | Турнір | Покриття | Партнер | Суперниці в фіналі | Рахунок у фіналі |
|---|---|---|---|---|---|---|
| 1. | 1 Жовтня 1990 | Москва, Росія | килим | Олена Брюховець
|
 Гретхен МейджерсРобін Уайт
|
2-6, 4-6 |
| 2. | 22 Березня 1993 | Х'юстон, Техас, США | Грунт |  Радка Зрубакова
|
Катріна АдамсМанон Боллеграф
|
3-6, 7-5, 6-7 7 |
| 3. | 25 Квітня 1994 | Гамбург, Німеччина | Грунт | Лейла Месхі
|
Яна НовотнаАранча Санчес Вікаріо
|
3-6, 2-6 |
| 4. | 24 Жовтня 1994 | Ессен . Німеччина | килим | Лейла Месхі
|
Марія ЛіндстремМарія Страндлунд
|
2-6, 1-6 |
Подальша кар'єра[ред. | ред. код]
Уже в 1996 році, в рік закінчення ігрової кар'єри, Євгенія Манюкова стала спортивним директором Кубка Кремля — найбільшого тенісного турніру в Росії. Надалі вона зайнялася тренерською роботою. Серед вихованок Манюкової — одна з провідних тенісисток Росії Катерина Макарова, вона також тренує молодіжну збірну Росії[5] .
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Player Profile // WTA website
- ↑ ПУГАЕВ Константин Павлович - Федерация тенниса России. www.tennis-russia.ru. Архів оригіналу за 12 вересня 2017. Процитовано 24 вересня 2017.
- ↑ а б Чемпионаты СССР летние личные [Архівовано 5 березня 2012 у Wayback Machine.] в Энциклопедии «Российский теннис»
- ↑ Турнирная сетка Открытого чемпионата Франции по теннису 1993 года в смешанном парном разряде [Архівовано 11 березня 2016 у Wayback Machine.] на сайте ITF (англ.)
- ↑ Александр Ерастов. (25 января 2012). Бей своих: В полуфинале Australian Open сыграет Шарапова или Макарова. Российская газета. Архів оригіналу за 12 березня 2016. Процитовано 3 березня 2012.
Даниил Сальников. (1 июня 2011). Манюкова: постоянно поддерживаем многих девочек. Чемпионат.ру. Архів оригіналу за 12 березня 2016. Процитовано 19 червня 2021.
Посилання[ред. | ред. код]
- Профіль на WTA [Архівовано 16 липня 2021 у Wayback Machine.] (англ.)