Мар'ям Наваз

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Це пакистанське ім'я. Ім'я по батькові, а не прізвище по батькові; цю людину називають Мар'ям.

Мар'ям Наваз
Народилася 28 жовтня 1973(1973-10-28) (50 років)
Лахор, Пакистан
Країна  Пакистан
Національність Кашмірці
Діяльність політична діячка
Alma mater Університет Пенджабуd
Науковий ступінь середня школа
Знання мов урду
Посада Chief Minister of Punjabd
Партія Пакистанська мусульманська ліга (Н)
Конфесія іслам
Батько Наваз Шариф
Мати Кулсум Наваз
Брати, сестри Hussain Nawazd і Hassan Nawazd
У шлюбі з Safdar Awand[1]
Діти Mahnoor Safdard і Mehr-un-Nisa Munird

Мар'ям Наваз Шариф (урду مریم نواز‎‎ (28 жовтня 1973(1973-10-28), Лахор), також відома як Мар'ям Сафдар) — пакистанський політик і донька колишнього прем'єр-міністра Пакистану Наваза Шарифа.[2] Спочатку Мар'ям була задіяна в сімейних благодійних організаціях. Однак у 2012 році вона пішла в політику і була призначена керівником виборчої кампанії під час загальних виборів 2013 року. У 2013 році її призначили головою молодіжної програми прем'єр-міністра. Однак вона пішла у відставку в 2014 році після того, як її призначення було оскаржено у Вищому суді Лахора.

Ранній життєпис та навчання[ред. | ред. код]

Мар'ям народилася 28 жовтня 1973 року[3][4][5] в Лахорі, Пакистан,[6][7][8] в сім'ї Наваза Шарифа та Кулсум Батт.[9]

Вона отримала початкову освіту в монастирі Ісуса і Марії в Лахорі.[10][11] Вона хотіла стати лікарем[9], тому наприкінці 1980-х років вступила до Медичного коледжу короля Едварда; однак після того, як виникли суперечки щодо незаконного вступу, їй довелося залишити коледж, не отримавши диплом.[12]

У 1992 році вона вийшла заміж за Сафдара Авана[13] у 19-річному віці[10] і взяла прізвище свого чоловіка Маріам Сафдар.[14] У той час Аван служив капітаном в пакистанській армії[15] і був офіцером безпеки Наваза Шарифа під час перебування останнього на посаді прем'єр-міністра Пакистану.[10] Станом на жовтень 2017 року у неї троє дітей від Сафдара Авана:[10] син Джунаїд та дві доньки Махнур і Мехр-ун-Ніса.[16]

Закінчила бакалаврат в Університеті Пенджаба, де також здобула освітній ступінь магістра[6] з літератури.[10] У 2012 році захистила кандидатську дисертацію в Пакистані.[17]

У 2014 році отримала освітній ступінь магістра (англійська література) та доктора філософії з політології[18][19] Залишилося незрозуміло, чи її докторська ступінь була здобута[20] У 2018 році вона подала диплом магістра англійської літератури, подавши документи до виборчої комісії Пакистану.[21]

Після державного перевороту в Пакистані 1999 року вона чотири місяці перебувала під домашнім арештом[17][22], перш ніж разом із членами родини Шарифа була відправлена у вигнання до Саудівської Аравії.[17]

Політична кар'єра[ред. | ред. код]

До того, як зайнятися політикою, вона залишалася залученою в сімейну благодійну організацію[17][23] і була головою Sharif Trust, Sharif Medical City та Sharif Education Institutes.[24]

У листопаді 2011 року Шехбаз Шариф надала їй дозвіл приєднатися до політичної діяльності після того, як вона висловила намір брати участь у політичній діяльності.[25] Під час свого політичного дебюту вона почала відвідувати заклади освіти, щоб виступати з промовами про розвиток освіти та права жінок.[17]

У січні 2012 року вона написала в Твіттері: «Наразі я лише допомагаю Навазу Шарифу. Немає ніяких намірів займатися виборчою чи практичною політикою»[26] Під час загальних виборів у Пакистані 2013 року вона була призначена відповідальною за передвиборчу кампанією Наваза Шарифа[27], де, як повідомляється, відігравала визначну роль.[23][28]

Її вважали «спадкоємицею» Наваза Шарифа[29][30][31] і «передбачуваним майбутнім лідером» Пакистанської мусульманської ліги (ПМЛ (Н)).[12][17]

У листопаді 2013 року її призначили головою Молодіжної програми прем'єр-міністра[24]. Однак її призначення було поставлено під сумнів пакистанською Tehreek-e-Insaf (PTI), яка назвала призначення випадком кумівства і звернулося до Високого суду Лахора в жовтні 2014 року. PTI також звинуватила її у зловживанні державними коштами для створення власного іміджу.[19] 12 листопада 2014 року Високий суд Лахора наказав федеральному уряду звільнити її з посади.[32] Наступного дня Мар'ям подала у відставку з посади голови правління.[18][19][33]

У березні 2017 року вона увійшла до списку 100 жінок BBC.[23] У грудні 2017 року вона увійшла до списку The New York Times 11 найвпливовіших жінок у всьому світі за 2017 рік The New York Times[34].

Вона стала політично активною в 2017 році після того, як її батько Наваз Шариф був дискваліфікований Верховним судом Пакистану у справі про «Панамські документи». Вона агітувала за свою матір Кулсум Наваз під час проміжних виборів у виборчому окрузі NA-120[4].

У червні 2018 року їй вручили квиток члена Пакистанської мусульманської ліги для участі в загальних виборах 2018 року від виборчого округу NA-127 (Лахор-V) і PP-173.[35] У липні її засудили до 7 років в'язниці за звинуваченням у корупції в довідці про Авенфілд, поданій Національним бюро підзвітності.[36] У результаті вона була позбавлена права брати участь у виборах на 10 років.[37] Після чого ПМЛ (Н) висунула Алі Перваїза та Маліка Ірфана Шафі Хохара для участі у виборах 2018 року у виборчому окрузі NA-127 та PP-173Ю, відповідно.[38]

8 серпня 2019 року Мар'ям Наваз заарештувало Національне бюро підзвітності Лахора за звинуваченням у корупції на цукрових заводах Чаудрі[39] У листопаді 2019 року Вищим судом Лахора вона була звільнена під заставу за звинуваченнями в корупції на цукрових заводах Чахудрі.[40]

Справа «Панамські документи»[ред. | ред. код]

3 квітня 2016 року після витіку інформації так званих Панамських документів, стало відомо про діяльність Мар'ям разом із двома її братами, Хусейном Навазом та Хасаном Навазом. Відповідно до записів, виявлених Міжнародним консорціумом журналістів-розслідувачів (англ. ICIJ), Мар'ям була власницею фірм «Nielsen Enterprises Limited» та «Nescoll Limited», розташованих на Британських Віргінських островах і нібито власницею нерухомості у Сполученому Королівстві, спільно володіючи нею з братами.[41][42][43] У відповідь Мар'ям заперечила, що володіє будь-якою компанією або майном за межами Пакистану, і сказала: «Мій брат призначив мене довіреною особою в одній зі своїх корпорацій, яка дає мені право розподіляти активи між сім'єю / дітьми мого брата Хусейна лише у разі потреби».[44]

У вересні 2016 року пакистанська організація Tehreek-e-Insaf (PTI) подала петицію до Верховного суду Пакистану з проханням вжити заходів проти прем'єр-міністра Наваза Шарифа та членів його сім'ї за їх нібито причетність до скандалу з Панамськими документами.[45] У січні 2017 року Мар'ям подала заяву до Верховного суду, в якій стверджувала, що не перебуває на утриманні свого батька Наваза Шарифа з моменту одруження в 1992 році[46]. 16 лютого 2017 року адвокат Мар'ям визнав у Верховному суді, що вона володіла чотирма квартирами в Лондоні щонайменше шість місяців у 2006 році[47]. 20 квітня Верховний суд оголосив роздільний вердикт і наказав сформувати спільну слідчу групу (JIT) для розслідування майна родини Шарифа на наявність порушень.[48] 10 липня JIT подала свою доповідь до Верховного суду, в якій стверджувалося, що сім'я Шарифа має активи джерела походження яких невідомі.[49] У своїй доповіді JIT зазначила, що Мар'ям ввела в оману Верховний суд, представивши підроблені документи, і заявила, що шрифт Calibri, використаний у декларації від 2006 року, заповненої Мар'ям, не був комерційно доступним до 31 січня 2007 року[50]. Скандал отримав назву Fontgate.[51]

Верховний суд оголосив про своє рішення 28 липня 2017 року і позбавив Наваза Шарифа права обіймати державну посаду, оскільки він не розповів про свою роботу в дубайській компанії «Capital FZE» у своїх номінаційних документах.[52] Суд також зобов'язав Національне бюро звітності (НБЗ, англ. NAB) подати позов проти Шарифа та членів його сім'ї про звинувачення в корупції.[53][54][55][56]

У вересні 2017 року НБЗ подало три заяви про корупцію проти Наваза Шарифа та його трьох дітей, у тому числі Мар'ям, згідно з вироком Верховного суду у справі «Панамські документи».[57] У жовтні суд висунув звинувачення Навазу Шарифу, Мар'ям та її чоловікові в довідці про Авенфілд — одній із трьох справ про корупцію, поданих НБЗ, — яка стосується права власності на чотири квартири родини Шарифа в Авенфілді та квартирі на Парк-лейн у Лондоні.[58] Провівши 107 слухань у справі Авенфілда з вересня 2017 року, суд відклав винесення вердикту у справі на 3 липня 2018 року[59].

6 липня 2018 року Національне бюро звітності засудило її до 7 років в'язниці та штрафу розміром два мільйони фунтів стерлінгів за звинуваченням у корупції у справі Авенфілда. Мар'ям Наваз одержала покарання строком 7 років за підбурювання та 1 рік та відмову від співпраці з НБЗ.[36] У результаті вона була позбавлена права брати участь у виборах на 10 років.[37] Суд постановив, що довірчі документи, представлені Мар'ям перед Верховним судом, були підробленими[60]. Її батько Наваз Шариф та чоловік також були засуджені до десяти років і одного року в'язниці, відповідно.[61][62] Суд також ухвалив рішення накласти арешт на квартири родини Шарифа в Авенфілді.[63]

Наступного дня Мар'ям оголосила, що повернеться до Пакистану 13 липня, щоб подати апеляцію на рішення суду.[64] Того ж дня НБЗ оголосила про арешт її та Наваза Шарифа після їхнього прибуття до Пакистану[65] і отримала необхідний ордер на арешт.[66] Вона разом із Навазом Шарифом була взята під варту НБЗ 13 липня після їхнього прибуття в міжнародний аеропорт Лахора Аллама Ікбал і доставлена повітряним транспортом до в'язниці Адьяла в Равалпінді.[67] 26 липня вона оскаржила свій вирок у Вищому суді Ісламабаду та подала клопотання про звільнення під заставу.[68] Наступного дня Вищий суд Ісламабаду відхилив її прохання про звільнення під заставу та відклав слухання до завершення загальних виборів у Пакистані 2018 року[69]. Під час перебування під вартою вона багато читала книг.[70]

21 серпня 2018 року федеральний уряд на чолі з Імраном Ханом включив її до списку контролю виїзду, щоб не допустити її виїзду з Пакистану.[71] 11 вересня в Лондоні померла її мати Кулсум Наваз. Мар'ям разом з батьком і чоловіком були умовно-достроково звільнені з в'язниці Адьяла. Їх доправили до Лахора на похорон її матері.[72][73] Повідомляється, що Мар'ям і його батько спочатку відмовилися від умовно-дострокового звільнення.[74][75] Похорони Кулсум Наваз відбулися 14 вересня 2018 року[76] 17 вересня Мар'ям разом з батьком і чоловіком повернулися до в'язниці Адьяла.[77].

19 вересня 2018 року Вищий суд Ісламабаду оголосив свій вирок за клопотанням про звільнення під заставу і призупинив термін ув'язнення Мар'ям, її батька та чоловіка, а також ухвалив їх звільнити під заставу. Суд зобов'язав їх виплатити по 500 000 рупій кожному як заставу перед звільненням. Того ж дня їх звільнили з в'язниці Адьяла й доправили до Лахора.[78][79]

Особисте багатство[ред. | ред. код]

Хоча Мар'ям Наваз сказала, що у 2018 році у неї не було жодних активів за кордоном, не кажучи вже про їх наявність у Пакистані, у свідченні під присягою Мар'ям задекларувала свої активи на суму 845 мільйонів рупій.[80]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ https://starsunfolded.com/maryam-nawaz/
  2. ↑ Bhattacherjee, Kallol (21 листопада 2020). Maryam Nawaz — the daughter who is shaking up Pakistan. The Hindu (en-IN) . ISSN 0971-751X. Архів оригіналу за 18 лютого 2021. Процитовано 22 листопада 2020.
  3. ↑ Scions of Sharif, Bhutto dynasties debuting in electoral politics (англ.). Архів оригіналу за 14 липня 2018. Процитовано 14 липня 2018.
  4. ↑ а б Malik, Arif (19 січня 2018). Maryam Nawaz to take part in 2018 General Election: sources. DAWN.COM. Архів оригіналу за 2 квітня 2022. Процитовано 2 квітня 2022.
  5. ↑ Birthday wishes pour in as Maryam Nawaz turns 44 today - Pakistan - Dunya News. Dunya News. Архів оригіналу за 28 жовтня 2017. Процитовано 28 жовтня 2017.
  6. ↑ а б Maryam Nawaz Sharif shares rare pictures of her Barat on 24th wedding anniversary. Daily Pakistan Global. 26 грудня 2016. Архів оригіналу за 8 липня 2018. Процитовано 2 квітня 2022.
  7. ↑ Maryam Nawaz to contest Pakistan General Elections. www.khaleejtimes.com. Архів оригіналу за 14 липня 2018. Процитовано 14 липня 2018.
  8. ↑ Birthday wishes pour in as Maryam turns 44. The Nation. 30 жовтня 2017. Архів оригіналу за 14 липня 2018. Процитовано 14 липня 2018.
  9. ↑ а б Rehman, Asha’ar (11 березня 2018). The rise and rise of Maryam Nawaz. DAWN.COM. Архів оригіналу за 2 квітня 2022. Процитовано 2 квітня 2022.
  10. ↑ а б в г д Zahra-Malik, Mehreen (27 жовтня 2017). In Pakistani Fray, Maryam Sharif Is on the Edge of Power, or Prison. The New York Times. Архів оригіналу за 4 квітня 2022. Процитовано 2 квітня 2022.
  11. ↑ Maryam Nawaz Sharif: Rising star on Pakistan's political firmament | Latest News & Updates at Daily News & Analysis. DNA India. 15 грудня 2013. Архів оригіналу за 22 квітня 2017. Процитовано 21 квітня 2017.
  12. ↑ а б Maryam Nawaz Sharif: A Budding New Political Dynasty In Pakistan?. International Business Times. 27 серпня 2013. Архів оригіналу за 26 грудня 2018. Процитовано 2 квітня 2022.
  13. ↑ Not dependent on PM since 1992, Maryam tells SC – The Express Tribune. The Express Tribune. 17 січня 2017. Архів оригіналу за 23 квітня 2017. Процитовано 22 квітня 2017.
  14. ↑ Offshore leaks. Offshore leaks database. The International Consortium of Investigative Journalists. Архів оригіналу за 1 серпня 2019. Процитовано 17 серпня 2019.
  15. ↑ Meet the 'first sons-in-law'. The News (англ.). Архів оригіналу за 13 червня 2018. Процитовано 8 липня 2018.
  16. ↑ Elections were stolen in favour of PTI, says Nawaz. The Nation. 27 липня 2018. Архів оригіналу за 12 вересня 2018. Процитовано 12 вересня 2018.
  17. ↑ а б в г д е The Rebirth of Maryam Nawaz Sharif. Newsweek Pakistan. 23 березня 2012. Архів оригіналу за 9 квітня 2022. Процитовано 2 квітня 2022.
  18. ↑ а б Sheikh, Wajih Ahmad (12 листопада 2014). LHC asks govt to remove Maryam from loan scheme. DAWN.COM (англ.). Архів оригіналу за 2 квітня 2022. Процитовано 2 квітня 2022.
  19. ↑ а б в Ghumman, Khawar (13 листопада 2014). Maryam Nawaz resigns as head of youth loan programme. DAWN.COM. Архів оригіналу за 2 квітня 2022. Процитовано 2 квітня 2022.
  20. ↑ Maryam to 'voluntarily' resign from PM loan scheme. DAWN.COM (англ.). 12 листопада 2014. Архів оригіналу за 22 квітня 2017. Процитовано 21 квітня 2017.
  21. ↑ Educational backgrounds and professions of politicians revealed. Geo. Архів оригіналу за 8 липня 2018. Процитовано 8 липня 2018.
  22. ↑ Blessed to be standing beside my father: Maryam Nawaz | The Express Tribune. The Express Tribune. 12 липня 2018. Архів оригіналу за 14 вересня 2018. Процитовано 14 вересня 2018.
  23. ↑ а б в Maryam Nawaz makes it to BBC's '100 Women' list of political scions – The Express Tribune. The Express Tribune. 17 березня 2017. Архів оригіналу за 26 грудня 2018. Процитовано 2 квітня 2022.
  24. ↑ а б Maryam Nawaz appointed chairperson of PM's Youth Programme – The Express Tribune. The Express Tribune. 22 листопада 2013. Архів оригіналу за 26 грудня 2018. Процитовано 2 квітня 2022.
  25. ↑ Enter: Maryam Nawaz. www.pakistantoday.com.pk. Архів оригіналу за 14 вересня 2018. Процитовано 14 вересня 2018.
  26. ↑ Jahangir, Ramsha (24 липня 2018). How political parties manipulate cyberspace for electioneering. Herald Magazine. Архів оригіналу за 21 серпня 2018. Процитовано 21 серпня 2018.
  27. ↑ Rehman, Asha'ar (23 грудня 2016). Daughter's day. DAWN.COM (англ.). Архів оригіналу за 21 квітня 2017. Процитовано 22 квітня 2017.
  28. ↑ Perasso, Valeria (21 березня 2017). 100 Women: Presidential daughters around the world. BBC News. Архів оригіналу за 23 квітня 2017. Процитовано 22 квітня 2017.
  29. ↑ A corruption probe threatens to undo Pakistan's prime minister. The Economist. 13 липня 2017. Архів оригіналу за 26 грудня 2018. Процитовано 15 липня 2017.
  30. ↑ Sophia Saifi and Judith Vonberg. Former Pakistan PM sentenced to ten years in prison. CNN. Архів оригіналу за 26 грудня 2018. Процитовано 7 липня 2018.
  31. ↑ Pakistan's former PM sentenced to 10 years in prison ahead of elections. Архів оригіналу за 26 грудня 2018. Процитовано 7 липня 2018.
  32. ↑ Sheikh, Wajih Ahmad (12 листопада 2014). LHC asks govt to remove Maryam from loan scheme. DAWN.COM. Архів оригіналу за 12 червня 2018. Процитовано 14 липня 2018.
  33. ↑ PM Youth Loan Programme: Facing court challenges, Maryam calls it quits – The Express Tribune. The Express Tribune (амер.). 13 листопада 2014. Архів оригіналу за 26 грудня 2018. Процитовано 23 грудня 2016.
  34. ↑ Crichton, Kyle (15 грудня 2017). 11 Powerful Women We Met Around the World in 2017. The New York Times. Архів оригіналу за 16 грудня 2017. Процитовано 17 грудня 2017.
  35. ↑ Maryam Nawaz allotted 'pencil' symbol in NA-125 as independent candidate. Daily Pakistan Global. Архів оригіналу за 6 липня 2018. Процитовано 6 липня 2018.
  36. ↑ а б Guilty: Nawaz given 10 years, Maryam 7. DAWN.COM. 6 липня 2018. Архів оригіналу за 2 квітня 2022. Процитовано 2 квітня 2022.
  37. ↑ а б AC announces 10 years imprisonment to Nawaz. The Nation. 6 липня 2018. Архів оригіналу за 1 грудня 2021. Процитовано 2 квітня 2022.
  38. ↑ Malik, Arif (7 липня 2018). Nawaz, Maryam will return to Pakistan within 10 days to appeal against court verdict. DAWN.COM. Архів оригіналу за 7 липня 2018. Процитовано 7 липня 2018.
  39. ↑ Maryam nabbed in sugar mill case. 8 серпня 2019. Архів оригіналу за 8 листопада 2020. Процитовано 2 квітня 2022.
  40. ↑ Maryam Nawaz released on bail. 6 листопада 2019. Архів оригіналу за 2 квітня 2022. Процитовано 2 квітня 2022.
  41. ↑ 'Panama Papers' reveal Sharif family's 'offshore holdings'. Dawn Newspaper (англ.). 4 квітня 2016. Архів оригіналу за 26 грудня 2018. Процитовано 2 квітня 2022.
  42. ↑ Panama Papers: Nawaz family used offshore firms to own UK properties. The Express Tribune (англ.). 4 квітня 2016. Архів оригіналу за 26 грудня 2018. Процитовано 2 квітня 2022.
  43. ↑ Panama Leaks: PM's family pleads 'no wrongdoing'. The Nation. 5 квітня 2016. Архів оригіналу за 7 лютого 2019. Процитовано 20 вересня 2018.
  44. ↑ I do not own any company or property abroad: Maryam Nawaz. The News (англ.). 5 квітня 2016. Архів оригіналу за 2 листопада 2018. Процитовано 16 вересня 2018.
  45. ↑ PTI moves apex court for PM's disqualification. DAWN.COM. 30 серпня 2016. Архів оригіналу за 8 липня 2018. Процитовано 8 липня 2018.
  46. ↑ Not dependent on PM since 1992, Maryam tells SC | The Express Tribune. The Express Tribune. 17 січня 2017. Архів оригіналу за 14 червня 2018. Процитовано 8 липня 2018.
  47. ↑ Maryam owned London flats for 6 months, admits counsel | The Express Tribune. The Express Tribune. 16 лютого 2017. Архів оригіналу за 8 липня 2018. Процитовано 8 липня 2018.
  48. ↑ Iqbal, Nasir (21 квітня 2017). Supreme Court gives reprieve to Sharif, but no clean chit. DAWN.COM. Архів оригіналу за 8 липня 2018. Процитовано 8 липня 2018.
  49. ↑ Iqbal, Nasir (11 липня 2017). JIT report carries seeds of upheaval. DAWN.COM. Архів оригіналу за 8 липня 2018. Процитовано 8 липня 2018.
  50. ↑ Zaidi, Hassan Belal (12 липня 2017). JIT accuses Maryam of 'high-Calibri' forgery. DAWN.COM. Архів оригіналу за 8 липня 2018. Процитовано 8 липня 2018.
  51. ↑ Sune Engel Rasmussen; Pádraig Collins (13 липня 2017). 'Fontgate': Microsoft, Wikipedia and the scandal threatening the Pakistani PM. The Guardian. Архів оригіналу за 15 липня 2017. Процитовано 15 липня 2017.
  52. ↑ Bhatti, Haseeb (28 липня 2017). Nawaz Sharif steps down as PM after SC's disqualification verdict. Dawn. Архів оригіналу за 26 грудня 2018. Процитовано 2 квітня 2022.
  53. ↑ Panama Case verdict: Pakistan Supreme Court disqualifies PM Nawaz Sharif. Daily Pakistan. 28 липня 2017. Архів оригіналу за 26 грудня 2018. Процитовано 28 липня 2017.
  54. ↑ Rasmussen, Sune Engel (28 липня 2017). Pakistani court removes PM Nawaz Sharif from office in Panama Papers case. The Guardian. Архів оригіналу за 7 липня 2018. Процитовано 28 липня 2017.
  55. ↑ Supreme Court's complete order in Panama Papers case. DAWN.COM (англ.). 28 липня 2017. Архів оригіналу за 7 липня 2018. Процитовано 28 липня 2017.
  56. ↑ Panama Papers hearing LIVE updates: Pakistan PM Nawaz Sharif disqualified from holding office. indianexpress.com. 28 липня 2017. Архів оригіналу за 28 липня 2017. Процитовано 28 липня 2017. retrieved 28 July 2017
  57. ↑ Raza, Syed Irfan (8 вересня 2017). NAB okays graft references against Sharifs, Dar. DAWN.COM. Архів оригіналу за 7 липня 2018. Процитовано 7 липня 2018.
  58. ↑ Asad, Malik (20 жовтня 2017). Court indicts Sharif family for corruption. DAWN.COM. Архів оригіналу за 7 липня 2018. Процитовано 7 липня 2018.
  59. ↑ Court to announce verdict in Avenfield case on July 6. Geo. Архів оригіналу за 8 липня 2018. Процитовано 8 липня 2018.
  60. ↑ Nawaz, Maryam convicted. The News (англ.). 7 липня 2018. Архів оригіналу за 7 липня 2018. Процитовано 7 липня 2018.
  61. ↑ Nawaz Sharif sentenced to 10 years, Maryam 7 in Avenfield reference (амер.). Архів оригіналу за 2 квітня 2022. Процитовано 6 липня 2018.
  62. ↑ Pakistan ex-PM given 10-year jail term. BBC News (брит.). 6 липня 2018. Архів оригіналу за 2 квітня 2022. Процитовано 6 липня 2018.
  63. ↑ Nawaz Sharif sentenced to 11, Maryam 8 years in Avenfield reference. Geo. 6 липня 2018. Архів оригіналу за 8 липня 2018. Процитовано 8 липня 2018.
  64. ↑ Nawaz, Maryam to return to Pakistan on Friday. Geo. 8 липня 2018. Архів оригіналу за 7 липня 2018. Процитовано 8 липня 2018.
  65. ↑ NAB says ready to arrest Sharifs | The Express Tribune. The Express Tribune. 7 липня 2018. Архів оригіналу за 7 липня 2018. Процитовано 7 липня 2018.
  66. ↑ Wasim, Amir; Khattak, Inamullah (7 липня 2018). NAB obtains arrest warrants for Nawaz, Maryam and Safdar. DAWN.COM. Архів оригіналу за 7 липня 2018. Процитовано 7 липня 2018.
  67. ↑ Mazhar, Zahrah (13 липня 2018). Nawaz, Maryam taken into custody at Lahore airport; passports confiscated. DAWN.COM. Архів оригіналу за 13 липня 2018. Процитовано 13 липня 2018.
  68. ↑ Asad, Malik (16 липня 2018). Nawaz, Maryam and Safdar file appeals against Avenfield verdict. DAWN.COM. Архів оригіналу за 16 липня 2018. Процитовано 17 липня 2018.
  69. ↑ Islamabad High Court rejects Nawaz Sharif's and Maryam Sharif's request for release on bail. The Economic Times. 17 липня 2018. Архів оригіналу за 17 липня 2018. Процитовано 17 липня 2018.
  70. ↑ A meeting with Mian Nawaz Sharif and Maryam Nawaz Sharif. The Nation. 5 серпня 2018. Архів оригіналу за 5 серпня 2018. Процитовано 5 серпня 2018.
  71. ↑ Nawaz Sharif, daughter cannot leave Pakistan: Imran Khan-led government decides. The Economic Times. 20 серпня 2018. Архів оригіналу за 9 січня 2019. Процитовано 21 серпня 2018.
  72. ↑ Nawaz Sharif, Maryam Nawaz released on parole. The News (англ.). 12 вересня 2018. Архів оригіналу за 11 вересня 2018. Процитовано 12 вересня 2018.
  73. ↑ Kulsoom Nawaz to be laid to rest on Friday; Nawaz, Maryam released on parole for funeral. DAWN.COM. 12 вересня 2018. Архів оригіналу за 12 вересня 2018. Процитовано 12 вересня 2018.
  74. ↑ Nawaz refused to be released on parole after Kulsoom Nawaz's death: report. The News (англ.). 12 вересня 2018. Архів оригіналу за 12 вересня 2018. Процитовано 12 вересня 2018.
  75. ↑ Nawaz, Maryam refused to sign parole application: Shehbaz | The Express Tribune. The Express Tribune. 13 вересня 2018. Архів оригіналу за 13 вересня 2018. Процитовано 13 вересня 2018.
  76. ↑ Begum Kulsoom Nawaz laid to rest in Lahore. The News (англ.). 14 вересня 2018. Архів оригіналу за 17 вересня 2018. Процитовано 17 вересня 2018.
  77. ↑ Malik, Arif (17 вересня 2018). Sharifs being shifted back to Adiala jail as five-day parole comes to an end. DAWN.COM. Архів оригіналу за 17 вересня 2018. Процитовано 17 вересня 2018.
  78. ↑ IHC rules in favour of Sharifs, suspends sentences handed by accountability court in Avenfield case. DAWN.COM. 19 вересня 2018. Архів оригіналу за 19 вересня 2018. Процитовано 19 вересня 2018.
  79. ↑ Nawaz, Maryam, Capt Safdar released after suspension of Avenfield sentence by IHC | The Express Tribune. The Express Tribune. 19 вересня 2018. Архів оригіналу за 19 вересня 2018. Процитовано 19 вересня 2018.
  80. ↑ Khan, Iftikhar A. (21 червня 2018). Maryam declares assets worth Rs845m, Imran Khan's assets come up to Rs38m. DAWN.COM. Архів оригіналу за 21 червня 2018. Процитовано 21 червня 2018.
Словники та енциклопедії
Довідкові видання
Нормативний контроль
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Мар%27ям_Наваз&oldid=37078923