Мар'янович Тадеуш Павлович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Мар'янович.
Мар'янович Тадеуш Павлович
Народився 25 травня 1932(1932-05-25)[1]
Дніпропетровськ, Українська СРР, СРСР[1]
Помер 9 жовтня 2014(2014-10-09)[1] (82 роки)
Київ, Україна[1]
Діяльність кібернетик, викладач університету
Alma mater механіко-математичний факультет Київського національного університету (1956)
Галузь кібернетика
Заклад Інститут кібернетики імені В. М. Глушкова НАН України
Інститут математики НАНУ
Вчене звання професор, член-кореспондент НАН України
Науковий ступінь кандидат фізико-математичних наук[2] (1963) і доктор технічних наук[1] (1985)
Науковий керівник Гнєденко Борис Володимирович[2]
Нагороди
Державна премія СРСР почесна грамота Президії Верховної Ради УРСР Заслужений діяч науки і техніки України

Мар'янович Тадеуш Павлович (25.05.1932 Дніпропетровськ — 09.10.2014, Київ) — вчений в галузі кібернетики та обчислювальної техніки, ветеран Інституту кібернетики імені В. М. Глушкова НАНУ, член-кореспондент НАН України. Його наукові праці присвячені розробці і застосуванню комп'ютерної імітації моделей складних процесів різної фізичної природи, автоматизації проектування нової техніки, розробці мов високого рівня

Біографія[ред. | ред. код]

Тадеуш Мар'янович народився 25 травня 1932 р. в робітничій родині у м. Дніпропетровську. Протягом 1951—1956 років був студентом механіко-математичного факультету Київського державного університету ім. Т .Г . Шевченка.[3] Перша наукова праця була створена під керівництвом професора Г .Є. Шилова, 1952 року. Цю роботу відтворено в журналі «Світогляд» (No 6(14) за 2008 р.).

Закінчивши університет у 1956 р., одержав призначення в Лабораторію обчислювальної техніки Інституту математики АН УРСР . Виконуючи дослідження з оброблення даних стендових випробувань ракетних двигунів, він здобув перші навички роботи з обчислювальною машиною. З 1957 р. Тадеуш Павлович навчався в аспірантурі в академіка Б. В. Гнєденка. У 1963 р. захистив кандидатську дисертацію.

В 1964 році Мар'янович Т. П. за конкурсом був зарахований на посаду старшого наукового співробітника Інституту кібернетики АН УРСР, працював у керованому академіком Глушковим В. М. відділі теорії цифрових автоматів, виконуючи обов'язки заступника завідувача відділу. Його дослідження в цей період стосувалися застосувань моделей масового обслуговування до вивчення процесів взаємодії між компонентами ЕОМ.

В 1965 р. Т. П. Мар'янович очолив створену при відділі теорії цифрових автоматів (керував відділом академік В. М. Глушков) лабораторію методів системного моделювання, яка згодом була реорганізована в науковий відділ[4]. За дорученням академіка Глушкова В. М. у цьому відділі була розроблена і реалізована на машинах класу М-20 перша в тогочасному Радянському Союзі програмна система для імітаційного моделювання складних дискретних систем, яка здобула широкі застосування в практиці проєктування технічних систем різного призначення. У складі авторського колективу циклу робіт з проблем моделювання та стохастичної оптимізації Мар'янович Т. П.

У 1973 році був відзначений Державною премією УРСР. В подальшому виконувані Мар'яновичем Т. П. Комплекси прикладних робіт, виконаних спільно з російськими партнерами, були відзначені Премією Ради Міністрів СРСР в 1981 році та Державною премією Союзу РСР в 1986 році.[3]

У 1982—1984 рр. він був директором Спеціального конструкторського бюро математичних машин і систем.

У 1985 р. він захистив дисертацію на здобуття наукового ступеня доктора технічних наук, а в 1988 р. отримав звання професора. У 1992 р. його обрано членом кореспондентом НАН України.

Педагогічна та громадська діяльність[ред. | ред. код]

Роботи Т. П. Мар'яновича по створенню інструментальних засобів для імітаційного моделювання були розповсюджені на складні системи, що включають як дискретні, так і неперервні компоненти.[5] Результатом цих досліджень стала реалізована на машинах класу БЕСМ програмна система, що дозволяла імітувати процеси функціонування складних об'єктів у промисловості, на транспорті, у ракетно-космічній і військовій галузях. Мар'янович Т. П. і керований ним колектив співробітників виконували також значний обсяг досліджень з оцінки якості функціонування складних систем у різних галузях науки і техніки.

Протягом 8 років працював на посаді заступника директора Інституту кібернетики ім. В. М. Глушкова НАН України.

Науковий доробок Т. П. Мар'яновича становить понад 100 наукових праць, опублікованих у провідних наукових виданнях.[4]

Нагороди та звання[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ а б в г д різні автори Енциклопедія сучасної України — Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2001. — ISBN 966-02-2075-8
  2. ↑ а б Математичний генеалогічний проєкт — 1997.
  3. ↑ а б Архівована копія. Архів оригіналу за 10 серпня 2018. Процитовано 30 травня 2016.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  4. ↑ а б Архівована копія. Архів оригіналу за 1 липня 2016. Процитовано 30 травня 2016.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  5. ↑ Вісник Національної академії наук України. — 2012. — № 5. — С. 88-89 [недоступне посилання]
Перегляд цього шаблону
  Генеалогія та некрополістика
Наука
Словники та енциклопедії
Нормативний контроль
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Мар%27янович_Тадеуш_Павлович&oldid=41427378