Маракеї (атол)
| Маракеї | |
|---|---|
| англ. Marakei | |
 | |
|
Карта | |
| Географія | |
| 2°00′ пн. ш. 173°17′ сх. д. / 2.000° пн. ш. 173.283° сх. д.Координати: 2°00′ пн. ш. 173°17′ сх. д. / 2.000° пн. ш. 173.283° сх. д. | |
| Акваторія | Тихий океан |
| Група островів | Острови Гілберта |
| Площа | 14,13 км² |
| Найвища точка | 3 м |
| Країна | |
 Кірибаті | |
| Адм. одиниця | Острови Гілберта |
| Населення |
2872 осіб (2010), 2738 осіб (2020) |
  Маракеї Маракеї (Кірибаті) | |
 | |
 Маракеї у Вікісховищі | |
Маракеї (англ. Marakei) - атол в північній частині островів Гілберта в Тихому океані. Розташований за 26 км на північний схід від атолу Абаїанг. У центрі острова розташовується лагуна. Атол складається з двох островів, розділених вузькими протоками, пройти через які можна лише під час припливів. [1]
Географія[ред. | ред. код]
Загальна площа острова становить 14,13 квадратних кілометрів. Острів оточує дорога, довжиною 26 кілометрів (16 миль), тоді як довжина острова від аеропорту, що проходить через лагуну до Тераереке в південній частині острова становить 9,93 кілометра (6,17 миль). Найбільша ширина острова розташована в селі Раваннаві, а найвужча - в Темоту на західній стороні острова. Маракеі — один із двох островів Кірибаті, які оточують його лагуну. Лагуна Маракеі містить солону воду і глибоку в деяких районах, але не припливну. Дві вузькі протоки з'єднують лагуну з морем; вони називаються перевалами Баретоа і перевалами Равета.
Перевал Равата був місцем обструкції в 1912 році після міжсільського конфлікту.
Села[ред. | ред. код]
Головне село — Раваннаві, в якому на момент перепису 2010 року проживало трохи більше третини з 2872 людей на острові.
Історія[ред. | ред. код]
Відкритий французьким мандрівником Л. І. Дюперре у 1824 році .
Відвідування Маракея[ред. | ред. код]
«Катабванін» — це унікальна традиція Маракей; Відвідувачі вперше повинні віддати шану чотирьом привидам Маракея, рухаючись проти годинникової стрілки, перед будь-якими іншими видами діяльності. Підношення тютюну, солодощів чи грошей у святинях Ней Реї, Ней Ротебенуа, Ней Тангангау та Ней Нантекімам забезпечать щасливе перебування в Маракеї.
Аеропорт[ред. | ред. код]
Основна стаття:
Атол обслуговується аеропортом Маракеі на північній околиці острова (поблизу села Раваннаві). Air Kiribati щотижня виконує три рейси до Абайанга та міжнародного аеропорту Тарава.
Проживання[ред. | ред. код]
Гостьовий будинок Council on Marakei розташований прямо на березі океану, неподалік від головного села Раваннаві. Як і в усіх гостьових будинках Island Council у Кірибаті, зручності є базовими, а їжа є те, що доступне на місці, однак його вражаюче розташування та традиція гостинності Маракеї означають, що перебування в пансіонаті Маракеі може стати унікальним.
Населення[ред. | ред. код]
За переписом 2010 року населення атолу складає 2872 особи. [2]
| Поселення | Англійська назва | Населення, </br> чол. (2010) |
|---|---|---|
| Раванаві | Rawannawi | 1000 |
| Темоту | Temotu | 164 |
| Буота | Buota | 339 |
| Текаракан | Tekarakan | 358 |
| Бваїнуна | Bwainuna | 310 |
| Норауеа | Norauea | 321 |
| Текуанга | Tekuanga | 217 |
| Антаї | Antai | 163 |
| Усього | Total | 2872 |
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Marakei Island Report. Office of the President, Republic of Kiribati. Архів оригіналу за 27 травня 2020. Процитовано 14 березня 2013.
- ↑ Kiribati Census Report 2010 Volume 1 (PDF). National Statistics Office, Ministry of Finance and Economic Development, Government of Kiribati. Архів оригіналу (PDF) за 10 серпня 2014. Процитовано 17 березня 2013.