Маргарита (Гунаронуло)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Маргарита
Народилася 1865
Київ, Київська губернія, Російська імперія
Померла 22 серпня 1918(1918-08-22)
Мензелінськ, Мензелінський повітd, Уфимська губернія, Російська імперія
Конфесія православ'я

Ігуменя Маргарита (в миру Марія Михайлівна Гунаронуло; 1865/1866, Київ — 9 (22) серпня 1918, Мензелинськ, Уфимська губернія) — черниця Російської Православної Церкви, настоятелька Мензелинського Пророко-Іллінського жіночого монастиря.

Канонізована в серпні 2000 року в лику преподобномучениці.

Життєпис

[ред. | ред. код]

Народилася в 1865 році в Києві в грецькій родині. Її духівник — протоієрей Олександр Корсаковський, настоятель Києво-Георгіївської церкви.

Висвячена в черниці в 1917 році. Після чернечого постригу черниця Маргарита стала насельницею підмосковної обителі графів Орлових-Давидових «Відрада і Втіха», де ігуменею була стара графиня Орлова-Давидова.

18 січня 1917 року черниця Маргарита була призначена настоятелькою Мензелінського Пророко-Іллінського жіночого монастиря з возведенням у сан ігумені. Зведення в ігуменський сан відбувалося в Москві, в присутності княгині Єлизавети Феодорівни, що покохала Маргариту.

Усього до 1917 року в монастирі проживало 50 черниць і 248 послушниць. Ігуменя Маргирита славилася своїм суворим аскетичним життям та влаштуванням життя монастирського в дусі древнього благочестя. Вона дбала про благоустрій обителі, про внутрішньому духовному світі насельниць монастиря. У квітні 1917 року революційна хвиля докотилася до Іллінського монастиря.

За постановою Тимчасового уряду церковно-парафіяльні школи повинні були перейти у відання Міністерства народної освіти. Ігумені Маргариті вдалося захистити монастирську школу від цієї передачі.

18 квітня 1918 року ігуменя Маргарита обрана до складу Єпархіальної ради.

У травні 1918 року почався чехословацький заколот і до липня Уфимська губернія була звільнена від більшовиків. Але на західних кордонах губернії бої тривали, і Мензелинськ переходив з рук у руки.

Влітку 1918 року більшовики залишили м. Мензелинск. Жителі створили добровольчий загін по охороні міста з допомогою загонів Білої армії. 21 серпня більшовики знову повели наступ на Мензелинськ. Загін Білої Армії і загін по охороні міста протягом 4-х годин витримував натиск супротивника, але більшовики вдерлися в місто і влаштували різню. Число розстріляних у Мензелинську 21-22 серпня сягало 200 осіб. У цій кривавій розправі загинула ігуменя Маргарита.

Приводом до вбивства ігумені була спроба черниці захистити від розправи когось з офіцерів, які не мали сил піти з міста.

Похована в Пророко-Іллінському жіночому монастирі в Мензелинську, поблизу вівтаря Вознесенського храму.

Канонізація

[ред. | ред. код]

26 жовтня 1999 року ігуменя Маргарита була канонізована як місцевошанована свята Уфимської єпархії.

У серпні 2000 року за поданням Архієпископа Уфимського і Стерлітамацького Никона (Васюкова) Архієрейський Собор Російської Православної Церкви зарахував ігуменю Маргариту до Собору новомучеників і сповідників Російських для загальноцерковного шанування з датою пам'яті — перша неділя, починаючи з 25.01/07.02.

Література

[ред. | ред. код]
  • Журавский А. Жизнеописание новых мучеников Казанских. Год 1918-й. (Материалы к истории Казанской церкви ХХ в.; Сб.1). — Казань, 1995. — С. 103—104.
  • протоиерей Мохов, В., Зимина Н. П. и др. Жития священномучеников Уфимской епархии // Ежегодная Богословская конференция Православного Свято-Тихоновского Института: Материалы. — М., 1998.
  • Деяние о канонизации // Уфимские епархиальные ведомости. 1999, № 10-11
  • князь Жевахов Н. Д. Воспоминания. — Т. 1. Сентябрь 1915 — март 1917. Глава XXXIX

Посилання

[ред. | ред. код]