Маринич Олександр Віталійович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Маринич Олександр Віталійович
Народився 4 серпня 1986(1986-08-04)[1] (37 років)
Київ, Українська РСР, СРСР[1]
Діяльність математик, викладач університету
Alma mater Утрехтський університет[2]
Факультет кібернетики Київського національного університету імені Тараса Шевченка[1]
Заклад КНУ імені Тараса Шевченка
Технічний університет Ейндговена
Науковий ступінь доктор фізико-математичних наук (2017)
Науковий керівник Іксанов Олександр Маратович[2] і Alexander Gnedind[2]

Олександр Віталійович Маринич (4 серпня 1986, Київ) — український кібернетик, педагог, доктор фізико-математичних наук (2017), професор (2020), професор кафедри дослідження операцій факультету комп'ютерних наук та кібернетики Київського національного університету імені Тараса Шевченка.

Життєпис[ред. | ред. код]

2003-08 — студент факультету кібернетики Київського національного університету імені Тараса Шевченка.

Працює в Київському університеті після його закінчення: асистент, доцент, докторант, професор кафедри дослідження операцій.

Кандидатська дисертація «Випадкові рекурентні послідовності» (2011, науковий керівник — доктор фізико-математичних наук Олександр Іксанов).

У 2017 році захистив докторську дисертацію на тему «Граничні теореми для випадкових процесів з регенерацією», у 2020 році одержав атестат професора кафедри дослідження операцій.

Наукові інтереси[ред. | ред. код]

  • випадкові процеси;
  • випадкові рекурсії;
  • регенеративні структури.

Науковий доробок[ред. | ред. код]

Автор понад 50 наукових робіт та монографії

Відзнаки[ред. | ред. код]

  • Премія Президента України для молодих вчених за 2017 рік за цикл наукових праць «Випадкові процеси з регенерацією»
  • стипендія Верховної Ради України для молодих вчених-докоторів наук у 2020 році
  • премія «Найкращий молодий математик України» у 2020 році

Джерела[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]