Маркова наліпка

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Маркова наліпка
Зображення
CMNS: Маркова наліпка у Вікісховищі
За годинниковою стрілкою вгорі ліворуч ми бачимо иарку на нліпці, марка з наліпкою, марка, пошкоджена наліпкою, і зняті наліпки
На звороті цієї марки видно численні залишки наліпок.

У філателії маркова наліпка або кріплення — це невеликі, складені, прозорі прямокутні шматки паперу, покриті м'якою смолою. Вони використовуються колекціонерами марок для наклеювання поштових марок на сторінки альбому марок.

Використання[ред. | ред. код]

Короткий кінець змочують і прикріплюють до марки, довгий також прикріплюють до сторінки. Наліпка утримує марку на сторінці, але дозволяє підняти її, щоб перевірити зворотний бік, наприклад, щоб побачити водяний знак або експертні позначки.

Абревіатура[ред. | ред. код]

Колекціонери поділяють свої марки на такі категорії:[1]

  • MUH/MNH — без наліпки
  • Н — навісна
  • LH — з легкою наліпкою
  • HH — з сильною наліпкою
  • HR — залишки наліпки (частина наліпки не може бути видалена та залишається на марці)

Ризики[ред. | ред. код]

Найкращі наліпки для марок сконструйовані так, щоб їх можна було «відшарувати», тобто марку можна зняти зі сторінки, а наліпку — з марки, не пошкодивши ні того, ні іншого. Не всі види наліпок мають таку властивість, і зворотний бік багатьох марок має «залишки наліпки», де наліпка відірвалася, а не вивільнила марку. Це особливо поширене для монетних марок, де власна поверхня марки щільно прилягає до наліпки. Деякі старі марки можуть мати кілька залишків наліпок, накладених одна на одну. І навпаки, недбале зняття наліпки може зняти шар маркового паперу, що призведе до того, що марка буде тонкою, відомий як тонка наліпка. Тонкий папір буде помітно, коли марку піднести до світла, і це вважається серйозним дефектом марки.[2]

Навіть якщо використовувати наліпки, які можна від'єднати, і звести до мінімуму використання вологи, наліпка залишатиме видимі пошкодження на поверхні невикористаної марки. Хоча раніше це було питанням байдужості, приблизно з середини ХХ століття багато колекціонерів почали віддавати перевагу «маркам без наліпок», на яких немає слідів наліпок.[3]

Колекціонери, які віддають перевагу маркам без наліпок, зазвичай використовують безніліпкові кріплення у вигляді кишень або рукавів, часто для цінних або невикористаних марок.[2]

Повторне гуммування[ред. | ред. код]

Докладніше: Регуммована марка

З того часу, як марки без клею стали популярними, на ринку з'явилася значна кількість старих марок з неушкодженою поверхнею клею, що викликає підозру в тому, що багато з них повторно гуммовані.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Matthew Crandell - Stamp Terminology. Процитовано 15 серпня 2017.
  2. а б Schwarz, Ted (1983). Beginner's Guide to Stamp Collecting. New York City: Arco Publishing. с. 46—47. ISBN 0-668-05551-0.
  3. Mackay, James (2014). The Complete Guide to Stamps and Stamp Collecting. London: Southwater. с. 29. ISBN 978-1-84476-857-8.