Марк Гарно
Марк Гарно | |
---|---|
фр. Joseph Jean-Pierre Marc Garneau | |
Ґарно 2018 року | |
Міністр закордонних справ Канади | |
12 січня 2021 — 26 жовтня 2021 | |
Прем'єр-міністр | Джастін Трюдо |
Попередник | Франсуа-Філіп Шампань |
Наступник | Мелані Жолі |
Міністр транспорту Канади | |
4 листопада 2015 — 12 січня 2021 | |
Прем'єр-міністр | Джастін Трюдо |
Попередник | Ліза Райтт[en] |
Наступник | Омар Аль-Габра[en] |
| |
Народився |
23 лютого 1949[1][2] (75 років) Квебек, Канада |
Відомий як | космонавт, інженер, політик |
Місце роботи | Канадське аерокосмічне агентство |
Країна | Канада |
Alma mater | Королівський військовий коледж Канади і Імперський коледж Лондона |
Політична партія | Ліберальна партія Канади |
Нагороди | |
mgarneau.liberal.ca | |
Медіафайли у Вікісховищі | |
Жозеф Жан-П'єр Марк Ґарно (фр. Joseph Jean-Pierre Marc Garneau; нар. 23 лютого 1949, Квебек) — канадський інженер, політик і колишній астронавт. Член Ліберальної партії Канади. Міністр закордонних справ Канади з 12 січня до 26 жовтня 2021 року.
Ґарно став першим канадцем в космосі: брав участь у трьох космічних польотах на борту космічних шаттлів НАСА. З 2001 до 2006 року очолював Канадське аерокосмічне агентство. 2006 року розпочав політичну кар'єру, взявши участь як кандидат від Ліберальної партії Канади на виборах до Палати громад Канади.
Освіта[ред. | ред. код]
Марк Ґарно має ступінь бакалавра наук з технічної фізики (1970) з Королівського військового коледжу Канади, і докторський ступінь з електротехніки (1973) Імперського коледжу науки й технології в Лондоні. З 1982 до 1983 року навчався в Командно-штабному коледжі Канадської армії в Торонто.
Астронавт[ред. | ред. код]
1984 року Марка направили взяти участь у програмі «Канадський астронавт» (англ. Canadian Astronaut Program): його відібрали серед 4000 кандидатів на одного із семи майбутніх канадських астронавтів. Він відправився в перший політ на шатлі «Челленджер» за програмою STS-41-G як спеціаліст з корисного навантаження. Політ тривав з 5 до 13 жовтня 1984[3].
Брав участь у другому польоті «STS-77» з 19 до 29 травня 1996, знову був фахівцем з корисного навантаження; третій політ «STS-97» — 30 листопада 2000 як фахівець польоту. До часу відходу у лютому 2001 року Марка Ґарно із загону астронавтів, загальна тривалість польотів становила 29 діб 2 години 00 хвилин 15 секунд.[4]
Відійшовши із загону, Марк обійняв посаду виконавчого віцепрезидента КАА; у листопаді 2001 став його президентом. У серпні 2003 Марк Ґарно удостоєний найвищої нагороди Канади: він став компаньйоном Ордена Канади. Очолював КАА до кінця 2005 року, коли й розпочав свою політичну кар'єру[5]
Посилання[ред. | ред. код]
- Біографія Марка Гарно на Spacefacts. Архів оригіналу за 25 травня 2012. Процитовано 6 вересня 2013.
- Біографія Марка Гарно (видео). Архів оригіналу за 13 грудня 2015. Процитовано 6 вересня 2013.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Бібліотека парламенту — 1876.
- ↑ Roglo — 1997. — 10000000 екз.
- ↑ Marc Garneau Biography. Liberal Party of Canada. Архів оригіналу за 19 червня 2016. Процитовано 12 грудня 2011.
- ↑ Mars, Kelli (11 лютого 2015). Johnson Space Center Home. NASA. Процитовано 18 вересня 2023.
- ↑ Beardsley, Keith (13 березня 2013). Garneau Stayed in the Race too Long. huffingtonpost.ca. Архів оригіналу за 10 грудня 2019. Процитовано 1 квітня 2013.
|