Марк Ломбарді

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Марк Ломбарді
англ. Mark Lombardi
Народження 23 березня 1951(1951-03-23)[1][2][3]
Сірак'юс, Нью-Йорк, США[4][3]
Смерть 22 березня 2000(2000-03-22)[1][5][3] (48 років)
  Нью-Йорк, Нью-Йорк, США[6][4][3]
(повішення)
Країна  США[7]
Навчання Сірак'юський університетd
Діяльність митець, рисувальник
Напрямок Neo-conceptual artd
Роботи в колекції Національний музей «Центр мистецтв імені королеви Софії», Музей сучасного мистецтва (Нью-Йорк)[8], Музей сучасного мистецтва Сан-Франциско[4] і Смітсонівський музей американського мистецтва[9]
CMNS: Марк Ломбарді у Вікісховищі
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Ломбарді.

Марк Ломбарді (англ. Mark Lombardi; 23 березня 1951 — 22 березня 2000) — американський неоконцептуальний митець. Спеціалізувався на створенні рисунків, що документували підозрілі фінансові та політичні махінації впливовими фігурами в бізнесі та політиці, а також використання та зловживання владою.[10][11]

Освіта та початок кар'єри[ред. | ред. код]

Ломбарді народився в містечку Манліус, штату Нью-Йорк, що знаходиться неподалік Сірак'юс. Він вивчав історію мистецтва в університеті Сірак'юса, а в 1974 році отримав ступінь бакалавра мистецтв. Під час навчання Ломбарді вже працював головним дослідником для виставки 1973 року «Teapot Dome to Watergate» — мультимедійний колаж, головні елементи якого відображали різні скандали в уряді США. Ця виставка виникла в зв'язку з Вотергейтським скандалом. В 1975 році Джеймс Харітас (колишній директор музею мистецтв Еверсон в Сірак'юсі) прийняв Ломбарді на посаду помічника куратора Музею сучасного мистецтва в Х'юстоні, штату Техас, в якому Джеймс працював директором. Ломбарді працював там приблизно два роки, до 1976. Перебуваючи в Х'юстоні, він також відкрив невеличку культурну галерею «Square One».[12] Пізніше Ломбарді працював бібліографом консультантом у відділі Образотворчого мистецтва в Публічній бібліотеці Х'юстона. Крім того, він почав створювати регіональний архів митців, а також написав дві книги: першу про нарко-війни, а другу про жанр мистецтва панорам, що було забутим на той час. Протягом цього часу, Ломбарді також захоплювався абстрактним живописом; це захоплення було для нього лише хобі.[11]

Кар'єра[ред. | ред. код]

За шість років до своєї смерті, Ломбарді почав малювати олівцем діаграми мереж злочинності та зговорів. Пізніше він став відомим завдяки саме цим роботам. На початку 1990-х він почав вивчати різні скандали свого часу, зокрема скандал навколо BCCI, скандал навколо Harken Energy та кризу Ощадно-позичкової асоціації. Після створення тисячі іноформаційних карток протягом своїх досліджень Ломбарді втратив можливісіть ефективно працювати з ними. Це стало поштовхом для створення діаграм, що упорядковували інформаційні картки. Діаграми задумували як інструмент для його роботи, але скоро Ломбарді усвідомив, що цей метод поєднання тексту та зображень продукує нову інформацію. Ломбарді стверджує, що ця ідея прийшла до нього під час обговорення одного із учасників скандалу Іран-контрас — Аднана Хашоггі. Протягом цього обговорення Ломбарді почав робити записи, потім набросав просту діаграму, що показувала американські зв'язки Хашоггі. Пізніше він почав відображати у вигляді таких діаграм всю інформацію, яка накопичилась і його картотеці.

На початку основну увагу Ломбарді приділяв нарко-війнам, що і було основною темою одного з його творів. Але, в зв'язку з серією публікацій Піта Бреутона у січні 1990 про скандал Houston S&L, в яким Бреутон стверджує, що сім'я Бушів, ЦРУ та члени мафії де-факто мали зговори щодо викрадення великих сум грошей, Ломбарді переключився на розслідування відмиття викрадених грошей. Вивчення скандалів не було повністю абстрагованим заняттям: чоловік колишньої однокласниці потрапив у нещасний випадок; після його зникнення, все що залишилося від його тіла була його щелепа.

Ломбарді розлучився з дружиною в жовтні 1996 та переїхав до Вільямсбургу в Брукліні за порадою друга Фреда Томаселі. Там він брав участь у груповій виставці в Дровінг Центрі під назвою «Вибори: Зима 1997», а також у двох персональних виставках: «Німі партнери» (листопад 1998 в П'єрогі 2000 в Брукліні) та «Порочне коло» (1999, галерея Девон Голден у Челсі) візуалізація книги Джонатана Квінті на тему залученості мафії на комерційних ринках.[12][11]

В березні 2000 року, за день до своєї смерті, Ломбарді перевіз всі свої роботи в галерею П'єгорі 2000. Після цього він закрився у себе вдома та повісився: за день до свого дня народження та через три роки після переїзжу до Вільямсбургу.[12]

Роботи[ред. | ред. код]

Ломбарді називав свої діаграми «Структури-історії» (англ. Narrative Structures)[13] Вони структурно подібні до соціограм — тип візуалізації графів, що використовується в області аналізу соціальних мереж, і в меншій ступені більш ранніми митцями як Ганс Хааке. Іншими важливими особами, що вплинули на творчість Ломбарді були філософ Герберт Маркузе[12] та експерт по візуалізації Едвард Тафті.[14]

Виставки після смерті[ред. | ред. код]

Найбільша виставка творів Ломбарді («Марк Ломбарді: Глобальні мережі») була організована Independent Curators, Inc. під керівництвом Роберта Гобса. Виставка була представлена у дев'яти різних музеях протягом 2003—2005 років та була предметом декількох оглядів у пресі. Експонати були опубліковані у вигляді книги в 2003 році.[13][15]

Декілька робіт Ломбарді були включені в шоу 2010 року, NineteenEightyFour, що проводилася в Австрійсьокму культурному форумі Нью-Йорку.[10] Повторна виставка робіт Ломбарді проводилася в галереї П'єгорі в 2011 році. Під час цієї виставки крім робіт Ломбарді були представлені його книжна полиця та вітрина з деякими матеріалами, на які він посилався, а також відео-інтерв'ю 1996 року зроблене Едні Маном.[16][17][18]

20 робіт Ломбарді постійно представлені в музеї сучасного мистецтва в Нью-Йорці.[19] Ще 10 робіт знаходяться в Музеї Вітні американського мистецтва.[20] та були предметом розслідування ФБР після терористичного акту 11 вересня 2001 року.[21]

В 2012 році німецький режисер Марайке Вегенер створив документальний фільм під назвою «Марк Ломбарді: Мистецтво та конспірація». Прем'єра фільму мала місце в травні 2012 року в Німеччині та на Бруклінському кінофестивалі.[22]

Посилання[ред. | ред. код]

  1. ↑ а б SNAC — 2010.
  2. ↑ Artists of the World Online, Allgemeines Künstlerlexikon Online, AKL Online / Hrsg.: A. Beyer, B. Savoy — B: K. G. Saur Verlag, Verlag Walter de Gruyter, 2009. — ISSN 2750-6088 — doi:10.1515/AKL
  3. ↑ а б в г Deutsche Nationalbibliothek Record #128804866 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
  4. ↑ а б в Artists + Artworks
  5. ↑ Stonard J. Lombardi, Mark // Grove Art Online / J. Turner — [Oxford, England], Houndmills, Basingstoke, England, New York: OUP, 2017. — ISBN 978-1-884446-05-4 — doi:10.1093/GAO/9781884446054.ARTICLE.T097724
  6. ↑ Зведений список імен діячів мистецтва — 2018.
  7. ↑ Museum of Modern Art online collection
  8. ↑ http://www.moma.org/collection/works/82619
  9. ↑ https://americanart.si.edu/collections/search/artist/?id=30264
  10. ↑ а б Rosenberg, Karen (20 серпня 2010), The Lights of Big Brother’s Eyes, Blinking in the City, The New York Times, архів оригіналу за 18 січня 2013, процитовано 16 березня 2013.
  11. ↑ а б в Smith, Roberta (25 березня 2000), Mark Lombardi, 48, an Artist Who Was Inspired by Scandals, New York Times, архів оригіналу за 21 травня 2013, процитовано 16 березня 2013.
  12. ↑ а б в г Dannatt, Adrian (16 травня 2000), Obituary: Mark Lombardi, The Independent, архів оригіналу (subscription required) за травень 17, 2013, процитовано березень 18, 2013.
  13. ↑ а б Hobbs, Robert Carleton; Richards, Judith (2003). Mark Lombardi: Global Networks. Independent Curators International. ISBN 0-916365-67-0.
  14. ↑ Hobbs, Robert (2003). Уривок з каталогу Глобальні мережі, що описує вплив Едварда Тафті на Ломбарді показаний на сайті Тафті [Архівовано 28 березня 2013 у Wayback Machine.].
  15. ↑ Parcelli, Carlo (Spring 2007), Mark Lombardi: Global Networks (book review), Flashpoint, архів оригіналу за 22 жовтня 2013, процитовано 18 березня 2013.
  16. ↑ Neyenesch, Cassandra (April 2011). Mark Lombardi: Index. The Brooklyn Rail. Архів оригіналу за 14 березня 2013. Процитовано 20 березня 2013.
  17. ↑ Baker, R. C. (2 березня 2011), Mark Lombardi's World Conspiracy, Corruption, and Vatican Hit Men: Pierogi hosts an overview of the artist's career, The Village Voice, архів оригіналу за 11 березня 2013, процитовано 20 березня 2013.
  18. ↑ Chayka, Kyle (9 березня 2011), Mark Lombardi’s Information Art, Hypoallergenic, архів оригіналу за 23 жовтня 2013, процитовано 20 березня 2013.
  19. ↑ Holdings of Lombardi artwork [Архівовано 27 липня 2011 у Wayback Machine.] in MOMA, retrieved 2012-04-14.
  20. ↑ Mark Lombardi 1951—2000 [Архівовано 24 квітня 2013 у Wayback Machine.], retrieved 2012-04-14.
  21. ↑ Neary, Lynn; Hobbs, Robert (1 листопада 2003), The 'Conspiracy' Art of Mark Lombardi: Late Artist's Swirling Diagrams Chart Scandalous Relationships, National Public Radio, архів оригіналу за 23 березня 2013, процитовано 20 березня 2013.
  22. ↑ Sutton, Benjamin (15 травня 2012), New Doc Examines the Life and Death of Artist Mark Lombardi, Drawer of Sinister Infographics, ArtInfo, архів оригіналу за березень 14, 2013, процитовано березень 20, 2013.

Зовнішні ланки[ред. | ред. код]

Перегляд цього шаблону
  Про аудіо, відео(ігри), фото та мистецтво
Тематичні сайти
Словники та енциклопедії
Довідкові видання
Нормативний контроль
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Марк_Ломбарді&oldid=36359468