Мармазов Василь Євгенович
| Надзвичайний і Повноважний Посол України в Республіці Корея | |
|---|---|
| 2011 — 2017 | |
| Попередник | Володимир Бєлашов |
| Наступник | Олександр Горін |
|
| |
| Народився |
20 січня 1962 (62 роки) Донецьк, УРСР |
| Відомий як | дипломат, правник, державний діяч, політик, викладач університету |
| Громадянство | СРСР, Україна |
| Освіта |
Київський університет імені Тараса Шевченка, юрист Кембриджський університет, стипендіат Британської Ради |
| Alma mater | Юридичний факультет Київського національного університету імені Тараса Шевченка (1984) |
| Батько | Мармазов Євген |
| Професія | юрист; дипломат |
| Нагороди |
 |
Василь Євгенович Мармазов (20 січня 1962, Донецьк) — український державний і політичний діяч, дипломат. Надзвичайний і Повноважний Посол України (2013). Заслужений юрист України (2007). Професор Київського університету права НАН України. Арбітр МКАС при ТПП України.
Життєпис[ред. | ред. код]
Народився 20 січня 1962 року у місті Донецьк. У 1984 році закінчив Київський державний університет ім. Т. Г. Шевченка. У 1984—1986 рр. навчався в аспірантурі Київського державного університету ім. Т. Г. Шевченка. Стажувався в Лондонській школі економіки, Кембриджському, Стенфордському, Токійському університетах, Міжнародному інституті прав людини (Страсбург).
У 1984—1986 — стажист-викладач юридичного факультету Київського державного університету ім. Т. Г. Шевченка.
У 1986—1996 — асистент кафедри теорії та історії держави і права юридичного факультету Київського державного університету ім. Т. Г. Шевченка.
У 1993—2003 — працював адвокатом юридичного бюро ЮРІС.
У 1996—2000 — доцент кафедри теорії та історії держави і права юридичного факультету Київського державного університету ім. Т. Г. Шевченка.
З 2000—2003 — докторант Київського державного університету ім. Т. Г. Шевченка.
З 12.07.2003[1] по 13.10.2005[2] — заступник Міністра юстиції України.
З 13.12.2006[3] по 17.04.2008[4] — заступник Міністра внутрішніх справ України у зв'язках з Верховною Радою України та іншими органами державної влади. Кандидат на посаду судді Європейського суду з прав людини (2007).
З 23.07.2008[5] по 02.06.2010[6] — заступник Міністра внутрішніх справ України. Член Європейського Комітету з міграції.
З 02.06.2010[7] по 18.07.2011[8] — заступник Міністра економіки України, заступник Голови Комісії з міжнародної торгівлі.
З 01.09.2011[9] по 23.01.2017[10] — Надзвичайний і Повноважний Посол України в Республіці Корея.
З 2018 — професор Київського університету права НАН України.
Автор праць[ред. | ред. код]
Співавтор ряду монографій:
- «Україна в політико-правовому просторі Ради Європи» (1999)
- «Рада Європи: політико-правовий механізм інтеграції» (2000)
- «Захист прав та майнових інтересів у Європейському Суді з прав людини» (2001)
- «Методи динамічного тлумачення Конвенції про захист прав людини та основних свобод в юриспруденції Європейського Суді з прав людини» (2002)
- «Європейський Суд з прав людини. Базові матеріали. Застосування практики» (2003)
- «Assistanse to Ukraine-EU Integration Project Expert Task Force Report» (2006).
Звинувачення у плагіаті[ред. | ред. код]
На думку Сергія Головатого докторська дисертація Василя Мармазова була майже дослівним перекладом з французької докторської дисертації Ліу Веї[11].[12]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Указ Президента України від 12.07.2003 р. № 642/2003[недоступне посилання з липня 2019]
- ↑ Указ Президента України від 13.10.2005 р. № 1437/2005. Архів оригіналу за 28 січня 2014. Процитовано 19 листопада 2011.
- ↑ Постанова Кабінету Міністрів України від 13.12.2006 р. № 1737
- ↑ Розпорядження Кабінету Міністрів України від 17.04.2008 р. № 624-р
- ↑ Розпорядження Кабінету Міністрів України від 23.07.2008 р. № 977-р
- ↑ Розпорядження Кабінету Міністрів України від 02.06.2010 р. № 1144-р
- ↑ Розпорядження Кабінету Міністрів України від 02.06.2010 р. № 1146-р.
- ↑ Указ Президента України від 18.07.2011 р. № 756/2011. Архів оригіналу за 27 січня 2014. Процитовано 19 листопада 2011.
- ↑ Указ Президента України dsl 01.09.2011 р. № 895/2011. Архів оригіналу за 27 січня 2014. Процитовано 19 листопада 2011.
- ↑ УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ № 14/2017 Про звільнення В.Мармазова з посади Надзвичайного і Повноважного Посла України в Республіці Корея. Архів оригіналу за 26 січня 2017. Процитовано 23 січня 2017.
- ↑ Антон Приходько. П'ятеро політиків, яких звинувачували в плагіаті. Журнал «Країна», 24 лютого 2011. Архів оригіналу за 21 травня 2014. Процитовано 15 липня 2015.
- ↑ Liu Wei Les méthodes d'interprétation dynamique de la convention européenne des droits de l'homme utilisées par la cour européenne des droits de l'homme [Архівовано 15 липня 2015 у Wayback Machine.](фр.)
Посилання[ред. | ред. код]
- Україна сьогодні [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.]
- Центр політичної інформації «Дата» [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.]
- http://kul.kiev.ua/vikladachi/marmazov-vasil-vgenovich.html [Архівовано 5 серпня 2020 у Wayback Machine.]
- http://eu.univ.kiev.ua/departments/teoriyi-ta-istoriyi-derzhavy-i/marmazov-vasyl%60-evgenovych/[недоступне посилання]
- https://www.linkedin.com/in/vasyl-marmazov-11930a7b/
|
