Марокканський м'ятний чай
 | |
| Країна походження | Марокко |
|---|---|
| Складники | Вода, Чай зелений, М'ята, Цукор |
Марокканський м'ятний чай (араб. الشاي بالنعناع, бербер. ⴰⵜⴰⵢ) — зелений чай, який готують із листя м'яти та цукру. Це традиційний чай Магрибу (північно-західні африканські країни Марокко, Алжир, Туніс, Лівія та Мавританія). Його споживання поширилося по всій Північній Африці, Сахелі, Франції, арабському світі та частинах Близького Сходу.
Історія[ред. | ред. код]
Попри те, що марокканський м'ятний чай став традиційним напоєм у країнах Магрибу, насправді він з'явився зовсім нещодавно. З часів античності м'ята використовувалася в усьому Середземномор'ї у вигляді настою, відвару або в лікувальних цілях. У середині XIX століття англійці зіткнулися з втратою слов'янських ринків після Кримської війни.[1][2] Вони шукали нові точки збуту, і тому знайшли нового покупця в Марокко, і почали відправляти до портів Могадор і Танжер, щоб продати свої запаси ганпаудеру (сорт зеленого чаю).[3] Марокканці додавали м'яту, щоб пом'якшити гіркоту чаю, і відразу привласнили напій собі, створивши м'ятний чай.
Завдяки кочовому населенню, чай швидко поширився по всьому Магрибу, потім по всій Західній Африці. Поступово запроваджувались церемонії споживання чаю.[4]
Приготування[ред. | ред. код]
Для приготування потрібно: зелений чай сорту ганпаудер, пучок м'яти (лат. Mentha crispa L.) та цукор звичайний.
Заварювати слід в металевому чайнику, ідеально підійдуть високі судини.
- Помістити чай у чайник. Залити чай окропом, після чого потрібно трохи почекати, щоб листя відкрилося та очистилося.
- Воду злити, додати м'яту і половину цукру. Залити окропом. Поставити на вогонь, довести до кипіння.
- Всипати решту цукру, все гарненько перемішати.
- Наливати по склянках у три етапи, виливаючи чай назад у глечик, щоб цукор і чай добре перемішалися, тоді напій набуває правильний смак.
Як і в будь-якій країні, де розвинена чайна культура, проведення церемонії зводитися в ранг мистецтва і вимагає особливих умінь. Заварювати марокканський м'ятний чай може тільки чоловік, а жінкам належить дбати про частування.[5] Чай заварюється у витонченому металевому чайнику і розливається в прозорі скляні чашки з висоти.[6]Найвищою майстерністю вважається вміння налити чай з висоти свого росту в чашки, що стоять на підлозі, не проливши ні краплі води. Напій наливається тонкою цівкою, щоб утворилася ажурна, стійка пінка. Таким чином чай не тільки виглядає естетично, але і збагачується киснем та охолоджується. Струмінь води прибиває чаїнки на дно, а кисень допомагає настою розкрити неповторний аромат.[7]
Східні чайні чашки не мають ручок і більше схожі на склянки. Дуже важливо правильно тримати чашку: великим пальцем підтримують дно, а вказівний ставлять на верхній край. Під час чаювання гостю пропонують три порції чаю різної міцності заварювання. В Алжирі навіть існує приказка: «Перша склянка ніжна, як життя, друга — міцна, як любов, а третя — гірка, як смерть». До чаю часто подають частування: традиційне марокканське печиво, інжир, кусковий цукор, сухофрукти і свіжу м'яту.[7]
Зображення[ред. | ред. код]
-
Інгридієнти для приготування. -
Прочищення чаю. -
Додавання м'яти. -
Додавання цукру. -
Приготований напій.
Див. також[ред. | ред. код]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Gottreich, Emily Benichou (20 лютого 2020). Jewish Morocco: A History from Pre-Islamic to Postcolonial Times (англ.). Bloomsbury Publishing. ISBN 978-1-83860-362-5.
- ↑ A teapot of 18th century - Members' Window #6 on ASCAS: Association of Small Collectors of Antique Silver website. www.ascasonline.org. Процитовано 15 вересня 2022.
- ↑ Albala, Ken (2011). Food Cultures of the World Encyclopedia (англ.). ABC-CLIO. ISBN 978-0-313-37626-9.
- ↑ Daniel, Rivet (2012 рік). Histoire du Maroc (французька) . Fayard. с. 243—246. ISBN 9782213674650.
- ↑ Richardson, James (8 червня 2019). Travels in Morocco, Vol. 1. web.archive.org (англійською) . Carlo Traverso, Tom Allen and the Online Distributed Proofreading Team from images generously made available by the Bibliotheque nationale de France. с. CHAPTER V, VI. Архів оригіналу за 8 червня 2019. Процитовано 16 вересня 2022.
- ↑ moroccanzest), Safaa (founder of (29 травня 2018). Moroccan Mint Tea Recipe & Ceremony. Moroccanzest (амер.). Процитовано 16 вересня 2022.
- ↑ а б Koehler, Jeff (21 жовтня 2014). Tea in Morocco: ‘It’s in the blood’. Washington Post (амер.). ISSN 0190-8286. Процитовано 16 вересня 2022.
