Марселіну душ Сантуш
| Марселіну душ Сантуш | |
|---|---|
 | |
| Народився |
20 травня 1929[2] Lumbod, Ilha de Moçambique Districtd, Нампула, Португальська Східна Африка, Португалія |
| Помер |
11 лютого 2020[1] (90 років) Мапуту, Мозамбік |
| Країна |
 Мозамбік |
| Діяльність | політик, письменник, поет |
| Знання мов | португальська |
| Посада | Member of the Assembly of the Republicd, Governor of Sofalad і Speaker of the Assembly of the Republic of Mozambiqued |
| Партія | ФРЕЛІМО |
| Діти | Ilundi dos Santosd[3] |
| Нагороди |
  |
Марселіну душ Сантуш (порт. Marcelino dos Santos, 20 травня 1929 — 11 лютого 2020) — поет і політичний діяч Мозамбіка[4]. Використовував псевдоніми Ліліню Мікайя, К. Маалл, Шикуммуамі. Один із засновників і керівників фронту звільнення Мозамбіку ФРЕЛІМО.
Біографія[ред. | ред. код]
Народився в 1929 році від змішаного шлюбу в прибережному місті Лумбо[5]. Закінчивши школу, продовжував освіту в Португалії.
У 1947 році вступив до Лісабонського університету, де познайомився з Амілкаром Кабралом, Агоштінью Нету, Едуардо Мондлане. У 1950 році заарештований португальською поліцією. Продовжив освіту в Парижі, в Сорбонні, під керівництвом відомого африканіста професора Жоржа Баландьє.
Політична діяльність[ред. | ред. код]
Брав активну участь в антиколоніальній боротьбі, в 1962 році — в установі ФРЕЛІМО. У 1966 нагороджений золотою медаллю Всесвітньої Ради Миру. У 1969-1977 роках був заступником голови ФРЕЛІМО, з 1977 року — секретар ЦК партії. Наприкінці 1970-х був міністром економічного розвитку, потім відповідав за економічний блок у Політбюро.
У 1986 році після загибелі Самори Машела нетривалий час очолював партію ФРЕЛІМО. У 1987-1994 роках був спікером парламенту.
Разом з Саморою Машелом представляти марксистське крило в русі на противагу націоналістичній течії Уріа Сіманго. Не прийняв ринкових реформ 1990-х років у Мозамбіку (які називав тимчасовим "відступом до капіталізму", залишився на марксистсько-ленінських позиціях.
Поетична діяльність[ред. | ред. код]
Як поет відомий збіркою «Пісня істинної любові», що двічі виходив російською з передмовою Назима Хікмета. Відзначають вплив Хікмета на Душ Сантуша, а також Маяковського, Неруди. Для його поезії характерний вільний, нерифмованний вірш. Узагальнений образ африканців і батьківщини, характерний для попередників (наприклад, Жозе Кравейріньї), приймає у Марселіну, на думку дослідників (Е. А. Ряузова), конкретні мозамбіцькі риси. Твори душ Сантуша перекладалися французькою, італійською, чеською мовами. Лауреат премії "Лотос".
Література[ред. | ред. код]
- Ряузова Е. А. Португалоязычные литературы Африки. — М., 1972.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б https://observador.pt/2020/02/11/morreu-marcelino-dos-santos-um-dos-fundadores-da-frente-de-libertacao-de-mocambique/
- ↑ Munzinger Personen
- ↑ https://opais.co.mz/ilundi-dos-santos-e-a-nova-embaixadora-para-o-vietname/
- ↑ Marcelino dos Santos Biography (англ.). www.bookrags.com. Архів оригіналу за 3 грудня 2021. Процитовано 1 жовтня 2018.
- ↑ Nelson Saúte. [1] — Dom Quixote, 2004. — 636 с. — ISBN 9789722023986. Архівовано з джерела 3 грудня 2021
Посилання[ред. | ред. код]
|
