Мартин Леополіта
| Мартин Леополіта | |
|---|---|
.jpg) | |
| Основна інформація | |
| Дата народження | 1540[1] |
| Місце народження | Львів, Львівська земля, Руське воєводство, Королівство Польське |
| Дата смерті | 1589[2][1] |
| Місце смерті | Львів, Львівська земля, Руське воєводство, Малопольська провінція, Корона Королівства Польського, Річ Посполита |
| Громадянство | Річ Посполита |
| Професії | композитор |
| Освіта | Ягеллонський університет[1][2] |
| Вчителі | Себастіан з Фельштина[2] |
| Інструменти | орган[d][1] |
 Файли у Вікісховищі | |
Мартин Леополіта, також Мартин зі Львова, (лат. Martinus Leopolita, Leopolitanus, пол. Marcin ze Lwowa, лит. Martynas Lvovietis) (близько 1530, Львів — близько 1589, Львів) — український композитор епохи Ренесансу.
Біографія[ред. | ред. код]
Навчався в Себастіана (Роксолануса) з Фельштину. З 1560 до 1564 — придворний музикант короля Сигізмунда II Августа до обов'язків якого входила також і праця в славнозвісній вавельській Капелі рорантистів. Перший біограф композитора Шимон Старовольскі стверджував, що окрім своїх обов'язків при капелі, Леополіта вивчав поетику в Ягелльонському університеті[3]. Після 1564 повернувся до Львова.
Мартин Леополіта вважається одним з найяскравіших представників польської ренесансної музики. У його творчості синтезувалися традиції закладені його вчителем Себастіаном з Фельштину та здобутки нідерландської поліфонічної школи, італійської та французької музики[4]. Без сумніву його музика, як і творчість його вчителя — Себастіана з Фельштину, впливала на становлення української багатоголосної церковної музики.
З досить великої творчої спадщини композитора збереглась лише п'ятиголосна (в Agnus Dei — 6-ти голосна) «Великодня меса» («Missa Paschalis») та чотири п'ятиголосні мотети («Cibavit eos», «Mihi autem», «Resurgente Christo», «Spiritus Domini»).
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б в https://doi.org/10.1093/gmo/9781561592630.article.16445
- ↑ Цірікус К. «Мартін зі Львова — композитор XVI століття». Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 6 травня 2010.
- ↑ Ясіновський Ю. «Інструментальна музика» в кн. Історія української культури, т.2, Розділ 4 Українська культура на переломі (друга половина XVI — перша половина XVII ст.). Культурно-національне відродження. Архів оригіналу за 13 травня 2013. Процитовано 9 вересня 2010.
|
