Марчинський Антон Йосипович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Антон Марчинський
Народився
Запоріжжя

Анто́н Йо́сипович Марчи́нський (нар. 19 січня 1982, Запоріжжя) — український та польський філософ, перекладач, публіцист. Доктор філософії, керівник Української служби Польського радіо (див. Polskie Radio dla Zagranicy), співзасновник та керівник Польського радіо для України[1], член правління Фонду задля мислення ім. Барбари Скарґи (Варшава), лауреат «Літературного конкурсу видавництва «Смолоскип»» (2006).

Біографія[ред. | ред. код]

Народився у Запоріжжі, зростав у Сімферополі. Син скульптора Йосипа Марчинського та живописиці Наталії Марчинської, внучатий племінник скульптора Йосипа Садовського. Вивчав філософію у магістратурі Таврійського національного університету імені В. І. Вернадського (Сімферополь), а також у докторантурі в Інституті філософії та соціології Польської академії наук (Варшава), де у 2012 році захистив докторську дисертацію про тіло як мовний феномен. Член правління Фонду задля мислення ім. Барбари Скарґи. З 2007 року працює в Українській службі Польського радіо. Після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну як керівник Української служби Польського радіо організує та керує Польським радіо для України.

Книжки[ред. | ред. код]

Переклади[ред. | ред. код]

  • Зиґмунт Бауман, Плинні часи. Життя в добу непевности / Пер. з англ. Антон Марчинський. — Київ: «Критика», 2013.
  • Анна Ауґустиняк, Я кохала, коли вона відійшла / Пер. з пол. Антон Марчинський та Юлія Марчинська. — Тернопіль: «Крок», 2020.

Посилання[ред. | ред. код]

  1. Антон Марчинський: Тримаймося разом, бо лише так переможемо. Culture.pl. Процитовано 25 лютого 2024.