Марінельо Хуан
 | |
| Громадянство | Куба |
|---|---|
| Дата народження | 2 листопада 1898[1] |
| Місце народження | Ranchuelod |
| Дата смерті | 27 березня 1977[1] (78 років) |
| Місце смерті | Гавана |
| Рід діяльності | письменник, політик |
| Член політичної партії | Комуністична партія Куби |
| Отримані відзнаки |
 |
 Марінельо Хуан у Вікісховищі | |
Марінельйо Хуан (2 листопада 1898, Сан-Дієго-дель-Вальє, провінція Вільяклара — 27 березня 1977, Гавана) — політичний діяч та громадський діяч Куби, публіцист та літературознавець.
Життєпис[ред. | ред. код]
Він закінчив Гаванський Університет та був фахівцем у галузі права та філософії. У 1921—1932 роки він був професором, а від 1932 до 1963 року — ректором Гаванського Університету. У 1937 році він перебував у Іспанії. З 1937 по 1940 рік він був головою партії Революційного союзу, а від 1940 до 1944 року головою Революційного комуністичного союзу, створеного з причини об'єднання Комуністичної партії Куби та Революційного союзу. Після перетворення цього союзу на Народно-соціалістичну партію Куби (1944) він став її головою (до 1961). За часів диктатури Філіпа Батісти (1952—1958) Марінельйо перебував у підпіллі та редагував нелегальний марксистський журнал «Менсахес» («Послання»). Він не раз зазнав арешту та перебував в еміграції. З 1950 року він був членом Військово-революційної міністерства та з 1966 року — її Президії. Він був також членом ЦК Комуністичної партії Куби з 1965 року та членом Державної Ради з 1976 року. Марінельйо був автором літературних та публіцистичних праць та нагороджений орденом Жовтневої Революції.[2]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- ↑ Марінельйо Хуан // Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1981. — Т. 6 : Куликів — Мікроклімат. — С. 364. — 552 с., [22] арк. іл. : іл., табл., портр., карти + 1 арк с.