Марія Буйно-Арктова

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Марія Буйно-Арктова
Народилася 16 липня 1877(1877-07-16)[1]
Бжезіни, Лодзинське воєводство, Республіка Польща
Померла 13 червня 1952(1952-06-13)[1] (74 роки)
Добжанув, Ґміна Скужець, Седлецький повіт, Мазовецьке воєводство, Республіка Польща
Поховання Желішев-Подкосьцельни
Країна  Республіка Польща
Діяльність письменниця
Знання мов польська[2]
У шлюбі з Zygmunt Arctd
Діти Michał Arctd і Bohdan Arctd

Марія Ядвіга Буйно-Арктова, літературні псевдоніми Jagmin, Ciocia Mania, J. Brzostek (16 липня 1877 р. у Бжезінах біля Лодзі — 13 червня 1952 р. у Добжанові біля Седльца, похована на парафіяльному цвинтарі в Желішеві Підосцельному) — польська письменниця творів для дітей та юнацтва, редакторка дитячих журналів.

Біографія[ред. | ред. код]

Марія була донькою Адольфа, збирача податків, і Валерії, уродженої Щуков. У неї було шестеро братів і сестер. До десяти років Марія навчалася вдома під опікою гувернантки[3].

Закінчила Маріїнський інститут у Варшаві, Вищі жіночі літературні курси ім. А. Баранецького в Кракові, іноземні мови вивчала за кордоном. Працювала в редакціях журналів для дітей і підлітків: «Moje Pisemko» (ред. у 1902—1936 рр., співред. з 1902 р., головна редакторка з 1905 р.[3]), «Nasz Świat» (ред. у 1910—1915 рр.), «Rozwój» (1921) та «Małe Pisemko» (1928).

Дебютувала в 1890 р. віршем «При вигляді труни», надрукованим у журналі «Światełko» під псевдонімом Тітка Маня. Її перша книга «Джон Раскін та його погляди» була опублікована в 1901 році. Свої твори публікувала в редагованих нею журналах, хоча зазвичай під псевдонімами.

З серпня 1939 року жила в Добжануві біля Седльці. Вона купила його у 1927 році разом з чоловіком[3]. Після війни комуністична польська влада конфіскувала майно Бжезіна. Також закрили видавництво Michał Arct, співвласником якого вона була і де видавала свої книги та журнал «Moje Pisemko». З 1947 року вона була членом Спілки польських письменників[3]. Після посилення культурної політики в 1949 році вона піддавалася цензуруванню — її заборонили друкувати, а всі її книги вилучили з бібліотек. Лише після 1956 року було дозволено перевидання кількох назв.

Марія написала 67 книг для дітей і підлітків. Серед найвідоміших — Кішка Мама та її пригоди (з автобіографічними елементами) і Сонячне світло У її творчості можна виділити казки, оповідання, моральні романи, фантастичні романи, екранізації польських та іноземних творів. Здійснила 14 перекладів та обробок польських та іноземних літературних текстів (англійською, французькою, чеською)[3].

Буйно-Арктова була найпліднішою письменницею для дітей та юнацтва міжвоєнного періоду. Її романи для дівчат були дуже популярні, напр. Кішку Маму та її пригоди до 1937 року відроджували сім разів. У 1930 році її науково-фантастичний роман Острів мудреців був опублікований у «Tygodnik Przygód i Dobrze» (1929—1930, № 1-40, перевиданий у 1990—1991 роках у видавництві «Альфа»). Серед інших науково-фантастичних творів — «Зелений божевільний» («Мій сценарій» 1933, № 1–53, окреме видання 1936) і «Дитя моря» («Мій сценарій» 1934, № 1–43, 45–52; окреме видання 1937)).

Похована на парафіяльному цвинтарі в Желішеві Подосцельному[3].

Особисте життя[ред. | ред. код]

У 1901 році вона вийшла заміж за видавця Зигмунта Аркта (1871—1935)[3]. Вони мали трьох синів: Міхала молодшого (1904—1944), Збислава (1906—1990) та льотчика та письменника Богдана Аркта (1914—1973)[4]. У 1919 році увійшла до Найвищого комітету Польської конфедерації[5].

Вибрана творчість[ред. | ред. код]

  • 1901: Джон Раскін і його погляди
  • 1902: Мишача норка (під псевд Тітка Маня)
  • 1902: Нарциза Жміховська (Габріела) та її твори
  • 1905: Кішка Мама та її пригоди
  • 1906: На канікулах у Залессі
  • 1908: Ґржеш із Свнока, історична повість з часів Владислава Ягелло (опрацювання за Крашевським)
  • 1919: Казя «Велика»
  • 1920: Сонячне світло
  • 1922: Батьківщина
  • 1922: Лицар Золотого Серця
  • 1923: Колеги
  • 1924: Гірський Дух, Гордий Смерек, Дух Бурі — гірські казки.
  • 1924: Вільчисько (попередня дата 1923)
  • 1925: Перли принцеси Майї
  • 1927: Фіфінка, або Арабська пригода
  • 1927: Вундеркінд
  • 1929: Село щасливих (антид. 1928)
  • 1929: Заклинання Баба
  • 1929—1930: Острів мудрих
  • 1931: Серця і серця
  • 1933: Наша дитина
  • 1934: На канікулах у Залессі
  • 1935: Придворні музиканти
  • 1936: Зелений божевільний (антид. 1935)
  • 1937: Дитина моря (антид. 1936)
  • 1938: Золота нитка (антид. 1936)
  • 1939: Рис
  • 1947: Кошеня у воронячому гнізді (під псевд. Jagmin)

Посилання[ред. | ред. код]

  1. ↑ а б в Internet Speculative Fiction Database — 1995.
  2. ↑ CONOR.Sl
  3. ↑ а б в г д е ж [1], Violetta Machnicka, "BUYNO-ARCTOWA Maria Jadwiga (1877–1952)" 
  4. ↑ Krzysztof Kubala: Od ASP do PSP… czyli kilka słów o losach Bohdana Arcta, Lotnictwo 6/2014.
  5. ↑ Jarosław Tomasiewicz, Naprawa czy zniszczenie demokracji? Tendencje autorytarne i profaszystowskie w polskiej myśli politycznej 1921—1935, Katowice 2012, s. 57.

Бібліографія[ред. | ред. код]

  • Andrzej Niewiadomski, Antoni Smuszkiewicz, Leksykon polskiej literatury fantastycznonaukowej (Poznań: Wydawnictwo Poznańskie, 1990).
  • Współcześni polscy pisarze i badacze literatury: słownik biobibliograficzny / oprac. zespół pod red. Jadwigi Czachowskiej i Alicji Szałagan. T. 1 (Warszawa: Wydaw. Szkolne i Pedagogiczne, 1999).
  • Nowy słownik literatury dla dzieci i młodzieży / red. Krystyna Kuliczkowska, Barbara Tylicka (Warszawa: «Wiedza Powszechna», 1979).
  • Tadeusz Władysław Świątek, Rafał Chwiszczuk «Od Sawy do Kamy, czyli kobiecy ruch społecznikowski», Fundacja Cultus, Warszawa 2011, s. 28
Перегляд цього шаблону
  Генеалогія та некрополістика
Література та бібліографія
Словники та енциклопедії
Нормативний контроль
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Марія_Буйно-Арктова&oldid=38510578