Марґерс Вестерманіс

Марґерс Вестерманіс
латис. Marģers Vestermanis
Народився	18 вересня 1925 Рига
Країна	Латвія
Діяльність	історик, викладач університету
Alma mater	Латвійський університет
Галузь	Історія Латвії
Заклад	Латвійський університет
Нагороди	Орден Трьох зірок
Марґерс Вестерманіс у Вікісховищі

Марґерс Вестерманіс (латис. Marģers Vestermanis; *18 вересня 1925, Рига) — латвійський історик.

Член комісії істориків при Президенті Латвії. Почесний доктор Академії наук Латвії. Нагороджений премією Герберта Самуеля за терпимість. У 2006 нагороджений латвійським Орденом Трьох зірок.

У вересні 2015 посол Арад Бенко присудив Марґерсу Вестерманісу Премію Австрійської служби пам'яті жертв Голокосту Австрійською громадською службою за кордоном.

Біографія

Марґерс був молодшим із трьох дітей у єврейській німецькомовної сім'ї. Отримав єврейську релігійну освіту. У 1941 після окупації Латвії вермахтом був депортований в Ризьке гетто, де працював столяром. Згодом перебував у таборі Рига-Кайзервальд. Втік під час маршу смерті і приєднався до партизанів. Єдиний з усієї родини пережив Голокост.

Після війни навчався історії в Ризі і потім працював в архіві. Як неофіційним хобі займався вивченням історії євреїв Латвії. Після відновлення незалежності Латвії повністю присвятив свою роботу цій темі. У 1990 Вестерманіс відкрив в Ризі музей «Євреї в Латвії». У 1998 був призначений членом Комісії істориків при Президентові Латвійської Республіки, яка займається вивченням періоду нацистської окупації та геноциду. Став науковим консультантом документального фільму про масові вбивства в Румбулі.

Опублікував ряд книг і наукових статей з історії євреїв та Голокосту в Латвії.

Джерела

• Pirmais maijs Latvijā, 1893—1919. Vēsturiska izzin̡a. Latvijas valsts izdevniecīva, Riga 1957 (lettisch; deutsche Übersetzung des Titels: Der Erste Mai in Lettland, 1893—1919. Ein historisches Aufblühen).
• Ar Lībknehta Vāciju. Latvijas un Vācijas proletariāta kopīgās revolucionārās cīņas 1917—1919. Latvijas Valsts Izdevniecība, Riga 1960 (lettisch; deutsche Übersetzung des Titels: Mit Karl Liebknecht|Liebknecht in Deutschland. Der gemeinsame revolutionäre Kampf des Proletariats Lettlands und Deutschlands 1917—1919).
• Der Rote Oktober und die Revolutionierung der 8. Deutschen Armee im Baltikum 1917—1918. In: Beiträge zur Geschichte der Arbeiterbewegung, Jg. 11 (1969), S. 87–101.
• Das SS-Seelager Dondauga — ein Modell für die geplante nationalsozialistische «Neuordnung Europas». In: Militärgeschichte, hg. vom Militärgeschichtlichen Institut der Deutschen Demokratischen Republik, Jg. 25 (1986), Heft 2, S. 145f.
• Der lettische Anteil an der «Endlösung». Versuch einer Antwort. In: Uwe Backes, Eckhard Jesse, Rainer Zitelmann (Hg.): Die Schatten der Vergangenheit. Impulse zur Historisierung des Nationalsozialismus. Propyläen, Berlin 1990. ISBN 3-549-07407-7. S. 426—449.
• Fragments of the Jewish history of Riga. A brief guide-book with a map for a walking tour. Museum and Documentation Centre of the Latvian Society of Jewish Culture, Riga 1991.
• Der «Holocaust» in Lettland. Zur «postkommunistischen» Aufarbeitung des Themas in Osteuropa. In: Arno Herzig, Ina Lorenz (Hg.): Verdrängung und Vernichtung der Juden unter dem Nationalsozialismus. Shlomo Na'aman zum 80. Geburtstag am 10. November 1992. Hans Christians Verlag, Hamburg 1992. ISBN 3-7672-1173-4. S. 101—130.
• Juden in Riga. Auf den Spuren des Lebens und Wirkens einer ermordeten Minderheit. Ein historischer Wegweiser. 3. Aufl., Edition Temmen, Bremen 1995, ISBN 3-86108-263-2.
• Der Holocaust im öffentlichen Bewußtsein Lettlands. In: Jahrbuch für Antisemitismusforschung, Jg. 5 (1996), S. 35–45.
• Ortskommandatur Libau. Zwei Monate deutscher Besatzung im Sommer 1941. In: Hannes Heer, Klaus Naumann (Hg.): Vernichtungskrieg. Verbrechen der Wehrmacht 1941—1944. Zweitausendeins, Frankfurt am Main 1997. ISBN 3-86150-198-8. S. 241—259.
• Die nationalsozialistischen Haftstätten und Todeslager im okkupierten Lettland (1941—1945). In: Ulrich Herbert, Karin Orth, Christoph Dieckmann (Hg.): Die nationalsozialistischen Konzentrationslager 1933—1945. Wallstein-Verlag, Göttingen 1998. ISBN 3-89244-289-4. S. 472—491.
• Retter im Lande der Handlanger. Zur Geschichte der Hilfe für Juden in Lettland während der «Endlösung». In: Wolfgang Benz, Juliane Wetzel (Hg.): Solidarität und Hilfe für Juden während der NS-Zeit. Regionalstudien. Bd. 2: Ukraine, Frankreich, Böhmen und Mähren, Österreich, Lettland, Litauen, Estland. Metropol, Berlin 1998. ISBN 3-926893-48-6. S. 231—272.
• Holocaust in Lettland. Beiträge zur Geschichte der jüdischen Tragödie. Muzejs un dokumentācijas centrs Ebreji Latvijā, Riga 1999.
• (mit Leo Dribins und Armands Gūtmanis): Latvijas ebreju kopiena. Vēsture, traģēdija, atdzimšana. Latvijas Vēstures Institūta Apgāds, Riga 2001. ISBN 9984-601-64-1 (lettisch; deutsche Übersetzung des Titels: Lettlands jüdische Gemeinschaft. Geschichte, Tragödie, Wiedergeburt). (NB: Das Buch entstand aus der Arbeit der oben erwähnten Historikerkommission.)
• Die Konzentrationslager für Juden während der nationalsozialistischen Besatzungszeit in Lettland 1943 bis 1944. In: Stefan Karner, Philipp Lesiak, Heinrihs Strods (Hg.): Österreichische Juden in Lettland. Flucht — Asyl — Internierung. Studien-Verlag, Innsbruck 2010. ISBN 978-3-7065-4871-7. S. 149—162.