Маслятин (гора)
| Маслятин | ||||
|
50°04′38″ пн. ш. 25°39′16″ сх. д. / 50.07722222225000053° пн. ш. 25.65444444447222239° сх. д.Координати: 50°04′38″ пн. ш. 25°39′16″ сх. д. / 50.07722222225000053° пн. ш. 25.65444444447222239° сх. д. | ||||
| Країна | Україна | |||
|---|---|---|---|---|
| Регіон | Тернопільська обл., Кременецький р-н. | |||
| Система | Кременецькі гори | |||
| Тип | гора | |||
| Висота | 398 м | |||
| Площа | 634 га | |||
  Маслятин Маслятин (Україна) | ||||
|
Належить до території Національного природного парку "Кременецькі гори" | ||||
 | ||||
Масля́тин — гора заввишки 398 м, розташована у Кременецькому районі Тернопільскої області України. Входить до складу національного парку «Кременецькі гори».
Загальна інфромація[ред. | ред. код]
Типове ерозійне утворення, що майже повністю позбавлене ознак рівнинно-пластового рельєфу. Є численні понори, карстові колодязі, ніші, карнизи, печери завдовжки десятки і сотні метрів, утворені внаслідок значного розвитку карстово-суфозійних явищ у сармат. піскуватих оолітових вапняках на вершинах гір. Нижня і середня частина схилів вкриті штучними деревними насадженнями. Лісистість становить близько 20 %[1].
Гора Маслятин займає найбільшу площу НПП «Кременецькі гори» (634 га), яка розташована 8 км на південний захід від центру Кременця[2]. Вона багата ендемічною та реліктовою рослинністю. Неабияку цінність гори Маслятин становлять ділянки букових лісів. Ендеміками тільки Кременецьких гір є мінуарція побільшена та юринея товстосім'янкова й вузьколокальний ендемік і реліктовий вид — береза Клокова. Місця зростання якої — вапнякові скелі, вапняково-піщані. Локальні популяції нечисленні (понад 20 дерев), зменшуються. Зміна чисельності відбувається через природне згасання виду, обмеженість ареалу, слабке насіннєве відновлення[3].
Рослинний світ[ред. | ред. код]
На території гори виявлено такі види: авринія скельна, анемона лісова, скорозинера пурпурова, журавець кривавий, півники угорські, сонцецвіт звичайний, кропива жалка[3].
Дерева представлені в основному сосною звичайною. З широколистяних видів трапляються бук, граб звичайний, дуб звичайний, береза, ліщина звичайна тощо. Вузьколокальним ендеміком, реліктом та видом Червоної книги є береза Клокова.
Тваринний світ[ред. | ред. код]
Птахи представлені такими видами: зяблик, шпак, кропив'янка, повзик, дрізд чорний, ластівка сільська, припутень та інші менш рідкісні види[3].
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Кременецькі гори - Енциклопедія Сучасної України. esu.com.ua. Архів оригіналу за 27 жовтня 2020. Процитовано 22 березня 2019.
- ↑ Гора Маслятин. wikimapia.org (укр.). Архів оригіналу за 22 березня 2019. Процитовано 22 березня 2019.
- ↑ а б в Досліджували гору Маслятин. Network Ternopil LG (укр.). Архів оригіналу за 22 березня 2019. Процитовано 22 березня 2019.