Мастурей Ардалан
 | Ця стаття є сирим перекладом з іншої мови. Можливо, вона створена за допомогою машинного перекладу або перекладачем, який недостатньо володіє обома мовами. |
 | Ця стаття містить правописні, лексичні, граматичні, стилістичні або інші мовні помилки, які треба виправити. |
| Мастурей Ардалан | ||||
|---|---|---|---|---|
 | ||||
| Народилася |
1805[1] Сенендедж, Іран | |||
| Померла |
1848[1] Сулейманія | |||
| Країна | Іран | |||
| Діяльність | поетка, письменниця, історик, каліграф | |||
| Сфера роботи | поезія | |||
| Magnum opus | Q28332454? | |||
|
| ||||
 Мастурей Ардалан у Вікісховищі | ||||
Мах Шараф Ханом Мастурей Ардалан або Мастура Ардалан (1805, Сенендедж — 1848, Сулейманія) — курдська поетеса, історикиня та письменниця.
Життєпис[ред. | ред. код]
Ардалан народилася 1805 року в с. Сенендаджі на сході Курдистану / Іранського Курдистану та померла в районі Сулейманія на півдні Курдистану / Іракського Курдистану. Вона була членом феодальної аристократії при дворі Ардаланського князівства з центром у Сенні. Вона вивчала курдську, арабську та перську мову під керівництвом свого батька Аболхасана Бейга Кадірі. Її чоловік Хасрав Хані Ардалан був правителем князівства. Смерть її чоловіка залишила князівство вразливим до втручання ззовні. Коли в XIX столітті держава Каджарів завоювала територію Ардалану, вона разом із сім'єю виїхала до князівства Бабан із центром у Сулейманії. Її син Реза Куліхан, наступник хасрав-хана, був ув'язнений каджарами.
Творчість[ред. | ред. код]
Написала кілька книжок поезії, а також з історії та літератури. В основному вона писала на діалект Горані або Горані курдською та перською мовами, але у неї є кілька віршів і мовою сорані (центральнокурдською).[2] Більшість її курдських поезій були забуті у XX столітті. Однак, дослідники їх знову відкрили та опублікували наприкінці XX та початку XXI століття.[3] Мастурей була поетесою, і до кінця XIX століття вона була єдиною жінкою-історіографом на Близькому Сході. Вона написала книгу про історію курдської династії Ардалан. Також вона написала збірку віршів, яка була перевидана в останні роки.
Ушанування пам'яті[ред. | ред. код]
200-річчя Мастурей Ардалан відсвяткували на фестивалі в Хьюлері (Ербіль), в регіоні Іракського Курдистану. Апофеозом святкуванням стало відкриття пам'ятника. З 11 по 15 грудня 2005 року в Ербілі відбулася конференція з питань творчості Мастуре. Понад сто наукових та культурних діячів з усього світу взяли участь у конгресі в Іракському Курдистані, в якому було представлено тридцять статей курдською, перською, англійською та арабською мовами про життя та творчість Мастуре Ардалані. Крім того, кілька її робіт були опубліковані організаторами перською та курдською мовами під час конгресу.
Пам'ятник Ардалані іранського скульптора Хаді Зіа-діні зараз стоїть у Сенендеджі в Ірані.[4]
Публікації[ред. | ред. код]
- Khronika Doma Ardalan: Ta'rikh-I Ardalan by Mah Sharaf Khanum Kurdistani and E. I. Vasileva, ISBN 5-02-016559-X / 502016559X
- Divan-i Masturah Kurdistani, Collection of poems, 238 pp., 1998, ISBN 964-6528-02-3.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б Тезаурус CERL — Consortium of European Research Libraries.
- ↑ ماھشەرەف خانمی ئەردەڵانی (خەنسای کورد)، دیوانی مەستوورە، لێکۆڵینەوەی: محەممەد عەلی قەرەداغی، ھەولێر: دەزگای چاپ و بڵاوکردنەوەی ئاراس، چاپی یەکەم ٢٠١١.
- ↑ KURDISH WRITTEN LITERATURE – Encyclopaedia Iranica. iranicaonline.org. Архів оригіналу за 26 травня 2020. Процитовано 4 березня 2021.
- ↑ City of Statues. ISNA. 24 грудня 2018. Архів оригіналу за 9 грудня 2020. Процитовано 20 березня 2019.
Джерела[ред. | ред. код]
- Деякі з курдських віршів Мастури Ардалан
- Мастура Мах-Шараф Хатун у курдській літературі
- Курдистанська Мастура, автор Шахла Даббагі, курдською мовою [Архівовано 21 липня 2012 у Wayback Machine.]
- Про з'їзд пам'яті Мастури в Ірбілі
- Пам'ятник жінки-поетеси встановлена в Ірбілі, глобус Г'юлера
́
|
