Матишівка
село Матишівка | |
---|---|
з вулиці Кишинівської вигляд на вулицю Дружби | |
Країна | Україна |
Область | Одеська область |
Район | Роздільнянський район |
Громада | Роздільнянська міська громада |
Код КАТОТТГ | UA51140130280015730 |
Облікова картка | Матишівка |
Основні дані | |
Засноване | 1824 (200 років) |
Перша згадка | 1824 |
Населення | ▲322 (01.01.2016)[1] |
Площа | 1,19[2] км² |
Густота населення | 450,98 осіб/км² |
Поштовий індекс | 67407[3] |
Телефонний код | +380 4853 |
Географічні дані | |
Географічні координати | 46°50′07″ пн. ш. 30°03′08″ сх. д. / 46.83528° пн. ш. 30.05222° сх. д.Координати: 46°50′07″ пн. ш. 30°03′08″ сх. д. / 46.83528° пн. ш. 30.05222° сх. д. |
Середня висота над рівнем моря |
101 м |
Водойми | Балка Мигліва |
Місцева влада | |
Адреса ради | 67400, Одеська обл., Роздільнянський район, м. Роздільна, вул. Муніципальна, 17 |
Карта | |
Мапа | |
|
Матиші́вка (у минулому — Матищівка, Матишевський, Мятишівка, Матиєвка, Уханівка, Ней-Блюменфельд) — село в Україні, у Роздільнянській міській громаді Роздільнянського району Одеської області. Населення становить 322 осіб. Належить до Кам'янського старостинського округу.
Географія[ред. | ред. код]
Селом тече Балка Мигліва.
Історія[ред. | ред. код]
У 1856 році на хуторі Уханівка (Матюшев) при Уханівій балці Тираспольського повіту Херсонської губернії мешкало 41 особа (16 чоловік та 25 жінок), 13 дворів[4]. На півночі від нього знаходився хутір Куликовського[5].
У 1887 році на хуторі Матяшевському (Уханівка) Розалівської волості Тираспольського повіту Херсонської губернії мешкало 156 осіб (71 чоловік та 85 жінок)[6].
Станом на 20 серпня 1892 року при хуторі Мятишівка 1-го стану були польові (396 десятин, 2139 сажнів), садові та городні (1 десятина) землеволодіння Міллера Франца Францевича[7], а також (135 десятин) Шилле Амвросія Івановича, Петра та Іогана Амвросієвича і Янаря Ігнатія Михайловича (поселенці)[8].
У 1896 році на хуторі Матишівський (Уханова) Розалівської волості Тираспольського повіту мешкало 71 особа (33 чоловіка, 38 жінок), було 12 дворів[9].
У 1916 році у хуторі Уханівка Понятівської волості Тираспольського повіту мешкало 104 особи (46 чоловіків, 58 жінок), було 19 дворів[10].
На 1907 рік на хуторі Матишівка Понятівської волості мешкала 31 особа — 16 жінок та 15 чоловіків. Дворів було 4[11].
У 1926 році хутір входив до складу Амбросиївської сільради Фрідріх-Енгельсовського (Зельцького) району[12].
1 лютого 1945 року до складу хутора Матишівка увійшов хутір Юргівка[13]. Згодом хутір Матишівка ввійшов до Розалівки.
Станом на 1 вересня 1946 року хутір Матишівка входив до складу Жовтневої сільської ради[14].
У рамках декомунізації у селі була перейменована вулиця Куйбишева, нова назва – Дружба[15].
У результаті адміністративно-територіальної реформи село ввійшло до складу Роздільнянської міської територіальної громади та після місцевих виборів у жовтні 2020 року було підпорядковане Роздільнянській міській раді. До того село входило до складу ліквідованої Кам'янської сільради.
22 вересня 2022 року Роздільнянська міська рада в рамках дерусифікації перейменувала у селі вулицю Белінського на Уханівську[16].
Населення[ред. | ред. код]
Населення у різні роки: 71 (1896), 103 (1906), 104 (1916), 101 (1926), 273 (1943)[17].
Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 174 особи, з яких 70 чоловіків та 104 жінки[18].
За переписом населення України 2001 року в селі мешкала 251 особа[19].
Мова[ред. | ред. код]
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[20]
Мова | Відсоток |
---|---|
українська | 78,66 % |
російська | 14,62 % |
молдовська | 5,93 % |
болгарська | 0,79 % |
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Паспорт Кам'янської сільської ради (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 13 листопада 2020. Процитовано 16 червня 2016.
- ↑ Публічна кадастрова карта України. map.land.gov.ua. Архів оригіналу за 14 грудня 2020. Процитовано 15 грудня 2020.
- ↑ index.ukrposhta.ua https://web.archive.org/web/20211004200613/https://index.ukrposhta.ua/find-post-index. Архів оригіналу за 4 жовтня 2021. Процитовано 21 липня 2020.
{{cite web}}
: Пропущений або порожній|title=
(довідка); Текст «Укрпошта. Знайти поштовий індекс» проігноровано (довідка) - ↑ XLVII. Херсонская губернія. Списокъ населенныхъ мѣстъ по свѣдѣніямъ 1859 года. — СанктПетербургъ: Типографія Карла Вульфа, 1868. — С. 146.(рос.)
- ↑ Карта Тираспольского уезда 1886 года. www.etomesto.ru. Архів оригіналу за 4 березня 2021. Процитовано 4 березня 2021.
- ↑ Списки населенных мест Российской Империи. Херсонская губерния. Список населенных мест по сведениям 1887 года /. Херсон: Издание Херсонского губернского статистического комитета. 1888. с. 150.
- ↑ Списокъ землевладѣний Тираспольскаго уѣзда. Составленъ к 20 августа 1892 года. — Тирасполь: Тип. С. П. Тимченко, Покровская улица, 1892. — С. 14
- ↑ Списокъ землевладѣний Тираспольскаго уѣзда. Составленъ к 20 августа 1892 года. — Тирасполь: Тип. С. П. Тимченко, Покровская улица, 1892. — С. 24.(рос.)
- ↑ Список населенныхъ мѣст Херсонской губерніи. Статистическія данныя о каждомъ поселеніи. — Херсонъ: Типографія Губернскаго Правленія, 1896. — С. 384.
- ↑ ИнфоРост, Н. П. ГПИБ | Список населенных мест Херсонской губернии: (по данным Всероссийской сел.-хоз. переписи 1916 г.). — Александрия, 1917. elib.shpl.ru. Архів оригіналу за 17 лютого 2021. Процитовано 7 грудня 2020.
- ↑ Статистическое отделение Тираспольской уездной земской управы. Список населенных пунктов и некоторые справочные данные по Тираспольскому уезду Херсонской губернии. — Одесса: Тираспольское уездное земство, 1907. — С. 145. — 255 с.
- ↑ В.А. Ауман, В.Ф. Баумгертнер, В. Бретт, Н.Ф. Бугай, Н.А. Варденбург, Ю.А. Петров, В.Г. Чеботарева, А.И. Эрлих (2006). НЕМЦЫ РОССИИ. НАСЕЛЕННЫЕ ПУНКТЫ И МЕСТА ПОСЕЛЕНИЯ. ЭНЦИКЛОПЕДИЧЕСКИЙ СЛОВАРЬ (PDF). Москва. с. 180—181. Архів оригіналу (PDF) за 23 січня 2022. Процитовано 31 січня 2021.
- ↑ Українська РСР: Адміністративно-територіальний поділ (на 1 вересня 1946 року) / М. Ф. Попівський (відп. ред.). — 1 вид. — К. : Українське видавництво політичної літератури, 1947. — С. 387, 924, 999, 1036. — 1064 с.
- ↑ Українська РСР: Адміністративно-територіальний поділ (на 1 вересня 1946 року) / М. Ф. Попівський (відп. ред.). — 1 вид. — К. : Українське видавництво політичної літератури, 1947. — С. 387. — 1064 с.
- ↑ Інформація щодо стану виконання Закону України «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки» в Одеській області в частині перейменованих/не перейменованих назв об’єктів топоніміки (PDF).
- ↑ Про перейменування вулиць та провулків в населених пунктах Роздільнянської міської територіальної громади - Роздільнянська міська територіальна громада. rozdilna.toolkit.in.ua. Процитовано 7 листопада 2022.
- ↑ В.А. Ауман, В.Ф. Баумгертнер, В. Бретт, Н.Ф. Бугай, Н.А. Варденбург, Ю.А. Петров, В.Г. Чеботарева, А.И. Эрлих (2006). НЕМЦЫ РОССИИ. НАСЕЛЕННЫЕ ПУНКТЫ И МЕСТА ПОСЕЛЕНИЯ. ЭНЦИКЛОПЕДИЧЕСКИЙ СЛОВАРЬ (PDF). Москва. с. 299. Архів оригіналу (PDF) за 23 січня 2022. Процитовано 31 січня 2021.
- ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Одеська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 8 жовтня 2019.
- ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Одеська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 8 жовтня 2019.
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Одеська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали як рідну мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 8 жовтня 2019.
Це незавершена стаття з географії Одеської області. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
|
|