Маттеус Меріан старший
| Маттеус Меріан старший | ||||
|---|---|---|---|---|
| Mateus Merian der Atltere | ||||
 | ||||
| Маттеус Меріан старший | ||||
| При народженні | Маттеус Меріан | |||
| Народження |
22 вересня 1593 Базель, Швейцарія | |||
| Смерть | 19 червня 1650 (56 років) | |||
| Бад-Швальбах | ||||
| Національність | швейцарець | |||
| Країна | Німеччина | |||
| Діяльність | картограф, видавець, графік, художник, гравер, художник-гравер, ілюстратор | |||
| Напрямок | бароко | |||
| Роки творчості | 1608[3] — 1650[3]–1650[3] | |||
| Твори | гравюри, краєвиди міст і їх плани. | |||
| У шлюбі з | Maria Magdalena de Bryd[4] | |||
| Діти | Марія Сибілла Меріан[5], Маттеус Меріанd[5] і Каспер Меріанd | |||
| Роботи в колекції | Музей Бойманса - ван Бенінгена, Штедель, Музей мистецтв Нельсона-Аткінсаd, Оклендська галерея мистецтвd, Національна галерея Вікторії, Національна галерея мистецтв, Національний музей Швеції, Скуклостер, Brest’s Museum of Fine Artsd, Huis Berghd[6], City Castle Zaltbommeld[1], Liemers Museumd[2], Regionaal Archief Rivierenlandd[7], Print Collectiond[8] і Реннський музей образотворчого мистецтва | |||
|
| ||||
 Маттеус Меріан старший у Вікісховищі | ||||
Маттеус Меріан старший (нім 22 вересня 1593, Базель — 19 червня 1650, Бад-Швальбах) — гравер та картограф XVII століття з міста Франкфурт (Німеччина), швейцарець за походженням.
Біографія[ред. | ред. код]
Народився в місті Базель. Якщо Італія відома своїми художниками і фрескістами, то Швейцарія відома як країна уславсених граверів. Так іде від уславленого гравера Урса Графа доби Відродження до віртуоза-гравера Ганса Ерні (XX століття).
Меріан обрав шлях гравера. Ремеслу гравіювання на мідяних дошках навчався в місті Цюрих. Потім працював в містах — Нансі (Лотарингія), Парижі, Страсбурзі, але головним чином жив і працював в місті Франкфурт. Праця на видавця Йогана Теодора де Брі призвела до зближення з його родиною. А у 1617 році він узяв шлюб з дочкою друкаря і голови майстерні. У 1620 році подружжя перебралося в Базель, де жило три роки. Смерть Теодора де Брі повернула їх у Франкфурт в 1623 році, бо вони успадкували майстерню. З 1626 року Меріан отримав права громадянина Франкфурта і почав працювати самостійно. У 1647 році дружина народила дочку Марію Сибіллу, яка пізніше стане вченим-натуралістом, і яка зробила багато малюнків до наукових праць.
Галерея гравюр[ред. | ред. код]
-
-
-
-
-
-
-
-
-
Гельмштедтський університет. -
Тіроль, замок Амбрас.
Значення творів[ред. | ред. код]
Гравюри Маттеуса Меріана мали велике значення. Їх колекціонували, ретельно вивчали. Гравюри зафіксували стан міських будівель, монастирів, університетів у XVII столітті. Пізніше дякі з них були повністю зруйновані чи перебудовані. Графічні твори Меріана і досі слугують документальним матеріалом для реставраторів, садівників, істориків архітектури середньовіччя, ґотики, бароко.
Гравер зі Швеції Ерік Дальберг, відштовхнувшись від творів Меріана, створив цикл «Швеція стародавня і сучасна».
У Німеччині на честь гравера друкують часопис «Меріан», присвячений мандрівкам світом.
Див. також[ред. | ред. код]
- 48458 Меріан — астероїд, названий на честь гравера[9].
Карти України[ред. | ред. код]
1638 р. Маттеус Меріан старший видає мапу «Magni Dvcatvs LITHVANIÆ ...» у Франкфурті. Формат 12.75 х 14.5 дюймів. Аналогічно, як і на Карті Радзивілла (1613) зустрічається назва у Центральному Подніпров'ї позначена латиною «Volynia Vlteririor quae tum Vkraina tum Nis ab altis vocitatur» (Східна Волинь, яку звали також Україною та Низом).[10].
1650 р. Маттеус Меріан старший перевидає зменшену карту Литви «Magni Dvcatvs LITHVANIÆ ...». Мапа видана у Амстердамі (Amsterdam). Формат 39 x 32 cм. Карта зберігає весь обсяг інформації, який можна віднайти на Карті Радзивілла (1613 р.). Визначною рисою та суттєвою відмінністю цієї карти від переважної більшості відомих тогочасних карт є її західна орієнтація. Це означає, що на зображенні північ – праворуч, а південь– ліворуч.[11].
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б plattegrond Zaltbommel met grachten en wallen. Opschriften. Gravure met watermerk in de vorm van een kroon en de letter M. Ongedateerd.
- ↑ а б Gravure voorstellend Schans Andreas en Schenckenschantz op papier circa 1674
- ↑ а б в RKDartists
- ↑ http://ta.sandrart.net/en/person/view/3037
- ↑ а б Зведений список імен діячів мистецтва — 2019.
- ↑ Boekillustratie "Emrica Emmerich" op papier door Matthaus Merian, 1676
- ↑ Een plattegrond van Zaltbommel met de vestingwerken, de huizen en de haven waar diverse bootjes zijn aangemeerd
- ↑ https://web.archive.org/web/http://wallachprintsandphotos.nypl.org/catalog/407375
- ↑ База даних малих космічних тіл JPL: Маттеус Меріан старший (англ.) .
- ↑ Байцар Андрій. Назва «Україна» на картах «Magni Dvcatvs LITHVANIÆ...» швейцарського картографа Маттеуса Меріана старшого (1638 р., 1650 р.) http://baitsar.blogspot.com/2017/09/magni-dvcatvs-lithvani-1638.html [Архівовано 28 вересня 2017 у Wayback Machine.]
- ↑ Байцар Андрій.Назва «Україна» на картах «Magni Dvcatvs LITHVANIÆ...» швейцарського картографа Маттеуса Меріана старшого (1638 р., 1650 р.) http://baitsar.blogspot.com/2017/09/magni-dvcatvs-lithvani-1638.html [Архівовано 28 вересня 2017 у Wayback Machine.]
Джерела[ред. | ред. код]
- Використані матеріали англійської і російської вікіпедій та часопису «Кур'єр ЮНЕСКО».
- Байцар Андрій.Назва «Україна» на картах "Magni Dvcatvs LITHVANIÆ..." швейцарського картографа Маттеуса Меріана старшого (1638 р., 1650 р.) http://baitsar.blogspot.com/2017/09/magni-dvcatvs-lithvani-1638.html [Архівовано 28 вересня 2017 у Wayback Machine.]
Посилання[ред. | ред. код]
 |
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Маттеус Меріан старший |
