Маша більше не ледащо

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Маша більше не ледащо
Вид мальований
Режисер Мільчин Лев Ісаакович
Сценарист Софія Прокоф'єва
Оператор Михайло Друян
Композитор Ян Френкель
Художник Мільчин Лев Ісаакович
Кінокомпанія Союзмультфільм
Тривалість 9 хв.
Мова російська
Країна  СРСР
IMDb ID 1373171

«Маша більше не ледащо» — радянський короткометражний мультиплікаційний фільм, знятий на студії «Союзмультфільм» у 1978 році режисером Левом Мільчиним.

Сюжет[ред. | ред. код]

Дівчинка Маша не хотіла допомагати бабусі, посилаючись на те, що вона «не господиня своїх рук та ніг». Бабуся сама вирушила до булочної, а Машині руки та ноги за це стали витворювати дива: нагодували її гірчицею і хроном, винесли на вулицю, змусили пофарбувати сусідську таксу синьою фарбою, відібрати у дідуся два яблука, виконати серію акробатичних трюків і застрибнути до автобуса, що відїзджав…"Постраждалі" — хлопчик із таксою та дідусь із яблуками — перехоплюють бабусю в булочній і розповідають, що сталося.

Тим часом згустився сутінки, автобус привіз Машу до лісу. Здивований водій намагається зупинити дівчинку, що біжить у хащі, проте ноги забирають її все далі і далі. Нарешті, знесилена дівчинка падає на галявині і впевнено вимовляє своє бажання: «Хочу знову стати господаркою своїх рук і ніг». Зірка, що падає на небі, виконує її бажання. На щасливу Машу насуваються два вогники, вона підозрює, що це вовк. З жахом дівчинка просить у своїх рук і ніг допомоги, щоб «забратися на найвище дерево», і спритно забирається на сосну. Але очі вовка виявляються ліхтарями, з яким її шукають потерпілі на чолі з бабусею.

Обійнявши бабусю, зворушена Маша заявляє, що вона «більше не ледарка».

Над фільмом працювали[ред. | ред. код]

  • Автор сценарію: Софія Прокоф'єва
  • Режисер: Лев Мільчин
  • Художники-постановники: Лев Мільчин, Алла Горьова
  • Композитор: Ян Френкель
  • Оператор: Михайло Друян
  • Звукооператор: Борис Фільчиков
  • Редактор: Раїса Фричинська
  • Художники-мультиплікатори: Віктор Арсентьєв, Марина Восканьянц, Володимир Крумін, Ольга Орлова, Олександр Панов, Тетяна Померанцева
  • Монтажер: Ольга Василенко
  • Художник за фоном: Дмитро Анпілов
  • Асистенти: Лідія Нікітіна, Ніна Саратова
  • Директор картини: Любов Бутиріна

Ролі озвучували[ред. | ред. код]

  • Зінаїда Наришкіна — Маша / бабуся
  • Василь Ліванов — Зозуля / шофер автобуса

Див. також[ред. | ред. код]

  • Як Маша посварилася з подушкою (1977)
  • Маша та чарівне варення (1979)
  • Огіркова конячка (1985)

Перевидання на DVD[ред. | ред. код]

Мультфільм неодноразово (у 2006, 2007 та 2008 роках) перевидавався на DVD у збірниках мультфільмів «Казки про Машеньку» («Союзмультфільм»).[1]

Телепокази[ред. | ред. код]

З 1970-х по 1991 роки мультфільм показували на центральному телебаченні СРСР. Також мультфільм виходив під час дитячої телепередачі «На добраніч, малюки!». У Росії її мультфільм показували на 1-му телеканалі Останкіно з 1992 по 1994 рік; на Першому каналі 1995, 1996 року, 1997 року, 1998 року та 4 березня 1999 року; на РТР до 2000 року; на МТК та ТВ-6 у середині 1990-х. Також показували на телеканалах ТВ Центр, REN TV, Культура, Дитячий проект, ТНТ, ДТВ та інших каналах. У 2007—2010 роках мультфільм показували на каналах «Теленяня» та « Бібігон».

В даний час виходить на телеканалах Дитячий світ, СТС, Культура, Перець ТВ і Карусель.

Література[ред. | ред. код]

  • Прокофьева С. Л. Самый большой друг и другие сказки. — М. : АСТ, 2006. — 48 с. — (Сказки-мультфильмы) — 10000 прим. — ISBN 5-17-042706-9. «Сказка о ленивых ручках и ножках» — стр. 11-22.
  • Прокофьева С. Л. Сказка о ленивой девочке Маше. — М. : Облака, 2015. — ISBN 978-5-9905976-6-2.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Сказки про Машеньку DVD. Архів оригіналу за 29 грудня 2021. Процитовано 29 грудня 2021.

Посилання[ред. | ред. код]