Машумі
Рада індонезійських мусульманських організацій (Машумі) індонез. Partai Majelis Syuro Muslimin Indonesia (Masyumi) | |
|---|---|
 | |
| Країна |
 Індонезія |
| Дата заснування | 1943 |
| Дата розпуску | 1960 |
| Штаб-квартира | Джакарта |
| Ідеологія | Ісламізм |
Машумі (індонез. Masyumi) — основна ісламістська політична партія в Індонезії за часів ліберальної демократії. 1960, після заколоту 1958 року, президент Сукарно заборонив партію.
Партія була заснована 1943 року в окупованій японцями Індонезії як мусульманська організація[1]. У створенні Машумі значну роль відіграли японські окупанти, які бажали контролювати ісламістський рух у країні[2][3]. Після оприлюднення Декларації незалежності Індонезії 7 листопада 1945 року вона була перетворена на політичну партію й отримала назву Машумі. Упродовж певного часу вона була найбільшою за чисельністю партією в країні. На правах колективних членів до її складу входили організації Нахдатул Улама і Мухаммадія.
19 лютого 1946 року за розпорядженням тогочасного міністра оборони Аміра Шарифуддіна в армії був створений «освітній штаб», найбільший вплив у якому мали соціалісти-члени партії Машумі.
У серпні 1950 року було утворено новий індонезійський парламент — Раду народних представників. Партія Машумі отримала в ньому 49 місць[4]. Членами партії були прем'єр-міністри Мохаммад Натсір і Бурхануддін Харахап[5].
Машумі посіла друге місце на парламентських виборах 1955 року, де здобула 7 903 886 голосів (20,9 %) і 57 місць у парламенті[6]. Партія була популярною в регіонах, де переважало мусульманське населення, таких як Західна Суматра, Джакарта й Ачех. На Яві Машумі отримала 51,3 % голосів[7][8], на Суматрі — 42,8 %[9], на Калімантані — 32 %[10], на Сулавесі — 33,9 %[11].
1958 року частина членів Машумі підтримала повстання проти Сукарно, в результаті 1960 року партія була заборонена разом з Соціалістичною партією[12].
Після заборони партії її члени та прибічники заснували організацію «Родина зірки і півмісяця» (індонез. Keluarga Bulan Bintang), що виступала за впровадження в країні законів шаріату й мусульманського навчання у школах. Після приходу до влади генерала Сухарто партію спробували відновити, але та спроба не отримала підтримки з боку влади. Друга спроба відродження партії була вжита після повалення Сухарто, вона закінчилась заснуванням Партії зірки та півмісяця, яка брала участь у парламентських виборах 1999, 2004 та 2009 років[13].
- ↑ Ricklefs (1991) стор. 194
- ↑ Feith, Herbert (2007) The Decline of Constitutional Democracy in Indonesia Equinox Publishing (Asia) Pte Ltd, ISBN 979-3870-45-2, стор. 233—236
- ↑ Ricklefs, M.C. (1991) A History of Modern Indonesia Since c.1200. Stanford: Stanford University Press. ISBN 0-8047-4480-7, стор. 191, 194
- ↑ Cribb, Robert (2001) Parlemen Indonesia 1945—1959" (Indonesian Parliaments 1945—1959) in Panduan Parlelem Indonesia (Indonesian Parliamentary Guide), Yayasan API, Jakarta, ISBN 979-96532-1-5, стор. 285—286
- ↑ Simanjuntak (2003)
- ↑ Feith (2007)
- ↑ Feith (2007) стор. 436—437
- ↑ Ricklefs (1991) стор. 238
- ↑ Sumatera, Runtuhnya Benteng Penguasaan Partai. http://epaper.kompas.com. February 13.
{{cite book}}:|access-date=вимагає|url=(довідка) - ↑ Kalimantan, Heterogenitas yang Statis. http://epaper.kompas.com. February 19.
{{cite book}}:|access-date=вимагає|url=(довідка) - ↑ Sulawesi, Merangkai Konfigurasi Baru Penguasaan Politik. http://epaper.kompas.com. February 27.
{{cite book}}:|access-date=вимагає|url=(довідка) - ↑ Ricklefs (1991) стор. 256
- ↑ ' Bambang Setiawan & Bestian Nainggolan (Eds) (2004) стор. 54-55
- Bambang Setiawan & Bestian Nainggolan (Eds) (2004) 'Partai-Partai Politik Indonesia: Ideologi dan Program 2004—2009 (Indonesian Political Parties: Ideologies and Programs 2004—2009 Kompas (1999) ISBN 979-709-121-X (індонез.)
- Feith, Herbert (2007) The Decline of Constitutional Democracy in Indonesia Equinox Publishing (Asia) Pte Ltd, ISBN 979-3870-45-2 (англ.)
- Ricklefs, M.C. (1991). A history of modern Indonesia since c.1200. Stanford: Stanford University Press. ISBN 0-8047-4480-7 (англ.)
- Simanjuntak, P.H.H (2003) Kabinet-Kabinet Republik Indonesia: Dari Awal Kemerdekaan Sampai Reformasi, Penerbit Djambatan, Jakarta, ISBN 979-428-499-8 (індонез.)
- Feith, Herbert (1999) Pemilihan Umum 1955 di Indonesia (Translated from The Indonesian Elections of 1955) Kepustakaan Popular Gramedia ISBN 979-9023-26-2 (англ.)
|
