Меа Аллан

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Меа Аллан
Народилася 23 червня 1909(1909-06-23)[1][2]
Бірсден, New Kilpatrickd, Дамбартонширd, Шотландія, Сполучене Королівство
Померла 29 серпня 1982(1982-08-29)[1][2] (73 роки)
Walberswickd[3]
Країна  Сполучене Королівство
 Велика Британія
Діяльність журналістка, письменниця наукової фантастики, історик науки
Знання мов англійська

Меа Аллан (23 червня 1909 — 29 серпня 1982), народжена Мері Елеонор Аллан — журналістка, яка працювала в Glasgow Herald. Вона також написала роман «Зміна серця» (1943), дія якого відбувається в майбутньому. У 1967 році вона отримала стипендію Leverhulme Research Scholarship, щоб написати про ботаніків Вільяма Гукера та Джозефа Далтона Гукера.

Молодість і освіта[ред. | ред. код]

Аллан народилася в Берсдені, Дамбартоншир, Шотландія, в сім'ї Роберта Гріноука Аллана та Гелен (уродженої Мейтленд). Вона здобула освіту в Парковій школі в Глазго та Центральній школі мовлення та драматичного мистецтва.[4]

Кар'єра[ред. | ред. код]

Журналістика[ред. | ред. код]

Аллан була журналісткою, яка працювала у Glasgow Herald під час і після Другої світової війни. У 1940 році вона жила в Лондоні, де описала напругу під час війни так: «Ти відчуваєш, що справді йдеш поряд зі смертю — смертю перед тобою і смертю, що ширяє в небі».[5] У 1945 році вона повідомляла з Німеччини про тих, хто вижив у таборах смерті та переміщених осіб, які після війни тимчасово перебували в Бельзені, очікуючи реабілітації, возз'єднання сімей і транспортування.[6]

Інші твори[ред. | ред. код]

Першою книгою Аллан був роман «Самотній» (1942). Її другий роман, Зміна серця, написаний у 1943 році, розповідає про альтернативну історію (тоді майбутнє), у якій союзники перемагають у Другій світовій війні, але їм загрожує відроджений нацизм.[7]

Велика частина творів Аллан була присвячена ботаніці, включаючи історію садів,[8] біографії відомих садівників і колекціонерів рослин[9][10][11] і посібники для садівників.[12] У 1967 році вона отримала стипендію Leverhulme Research Scholarship, щоб написати про ботаніків Вільяма Гукера та Джозефа Далтона Гукера.[4][13] У 1977 році вона написала книгу про те, як Дарвін використовував квіти для розвитку своєї теорії природного відбору.[14][15]

Смерть і спадок[ред. | ред. код]

Аллан померла у 1982 році в Волберсвіку, Саффолк, Англія.[16] Колекція її робіт була передана в дар Центру збереження історичних парків і садів Йоркського університету. Збереглися й інші її рукописи у відділі документів Імперського військового музею.[17] У 1999 році Фелісіті Гудолл написала програму BBC Radio під назвою «Зміна серця» про життя та кар'єру Аллан.[18]

Виберіть Бібліографія[ред. | ред. код]

  • Одинокий (1942, роман)[19]
  • Зміна серця (1943, роман)[20]
  • Розовий котедж (1961)[21]
  • Торговці: їхні рослини, сади та музеї 1570—1662 (1964)[22]
  • Повії з К'ю 1785—1911 (1967)[23][24]
  • Бур'яни Тома: Історія Рочфорда та їхніх кімнатних рослин (1970)[25]
  • Довідник Фісона по садах в Англії, Шотландії, Ірландії та Уельсі (1970)
  • Пелгрейв з Аравії: Життя Вільяма Гіффорда Пелгрейва, 1826-88 (1972)[26]
  • Е. А. Боулз і його сад у Міддлтог Гауз (1865—1954) (1973)[27]
  • Рослини, які змінили наші сади (1974)[28]
  • Сади Східної Англії (1975)[29]
  • Дарвін і його квіти: ключ до природного відбору (1977)[30]
  • Книга бур'янів садівника (1978)[31]
  • Бур'яни: Непрохані гості в наших садах (1978)[32]
  • Сім'я квітів (1979)
  • Вільям Робінсон, 1838—1935: Батько англійського квітника (1982)[33]

Список літератури[ред. | ред. код]

  1. ↑ а б в Ogilvie M. B. The Biographical Dictionary of Women in Science: Pioneering Lives From Ancient Times to the Mid-20th Century — Routledge, 2003. — Vol. 1. — P. 23. — 798 p. — ISBN 978-1-135-96342-2
  2. ↑ а б в Internet Speculative Fiction Database — 1995.
  3. ↑ Desmond R. Dictionary of British and Irish Botanists and Horticulturists: Including Plant Collectors, Flower Painters and Garden Designers — CRC Press, 1994. — ISBN 978-0-85066-843-8
  4. ↑ а б Reginald, R.; Burgess, Mary A.; Menville, Douglas (1 вересня 2010). Science Fiction and Fantasy Literature Vol 2 (англ.). Wildside Press LLC. ISBN 978-0-941028-78-3.
  5. ↑ Stansky, Peter; Stansky, Professor Peter (2007). The First Day of the Blitz: September 7, 1940 (англ.). Yale University Press. с. 28. ISBN 978-0-300-12556-6.
  6. ↑ Allan, Mea (20 вересня 1945). Story of the New Belsen that was Crude Cruelty. The Daily Telegraph. с. 10. Процитовано 7 березня 2020.
  7. ↑ Mea Allan. SFE: The Encyclopedia of Science Fiction. 10 серпня 2018.
  8. ↑ Senior, Derek (24 травня 1980). George Seddon Gardens. The Guardian. с. 15. Процитовано 7 березня 2020.
  9. ↑ Rouse, Parke Jr. (2 листопада 1980). Gloucester Had Connections with World's First Public Museum. Daily Press. с. 41. Процитовано 7 березня 2020.
  10. ↑ Nicolson, Nigel (1 березня 1984). Exotic Gardeners. The Guardian. с. 12. Процитовано 7 березня 2020.
  11. ↑ Perry, Frances (14 листопада 1982). Cultivating the Mind. The Observer. с. 27. Процитовано 7 березня 2020.
  12. ↑ Books. The Post-Crescent. 6 червня 1981. с. 32. Процитовано 7 березня 2020.
  13. ↑ Thomas, G.S. (1967). Orangeries in the National Trust. Quarterly Newsletter (Garden History Society). 4 (Spring 1967): 25—27. doi:10.2307/1586183. JSTOR 1586132.
  14. ↑ Beddall, Barbara G. (1 березня 1979). Darwin and His Flowers: The Key to Natural Selection. Mea Allan. Isis. 70 (1): 179. doi:10.1086/352185. ISSN 0021-1753.
  15. ↑ Ashby, Eric (2 червня 1977). Review of Darwin and His Flowers. New Scientist: 544.{{cite journal}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)
  16. ↑ Desmond, Ray, ред. (1994). Dictionary of British and Irish botanists and horticulturalists : including plant collectors, flower painters and garden designers (вид. [Rev. and updated ed.].). London: Taylor & Francis. с. 10. ISBN 0850668433.
  17. ↑ Mary Eleanor Allan, correspondence and papers. Imperial War Museum Department of Documents. 1939–49.
  18. ↑ BBC Radio 4 Extra - Sirens of Fleet Street, Change of Heart. BBC (брит.). Процитовано 7 березня 2020.
  19. ↑ New Novels. The Herald. 16 січня 1943. с. 10. Процитовано 7 березня 2020.
  20. ↑ Allan, Mea (1943). Change of Heart (англ.). George G. Harrap & Company Limited.
  21. ↑ Allan, Mea (1961). Rose Cottage (англ.). Ward, Lock.
  22. ↑ Allan, Mea (1964). The Tradescants: Their Plants, Gardens and Museum, 1570-1662 (англ.). M. Joseph.
  23. ↑ L., K. (1970). Review of The Hookers of Kew by Mea Allan. Quarterly Newsletter (Garden History Society). 12 (Spring 1970): 21—23. JSTOR 1586132.
  24. ↑ Allan, Mea (1967). The Hookers of Kew, 1785-1911 (англ.). Joseph.
  25. ↑ Allan, Mea (1970). Tom's Weeds: The Story of Rochford's and Their House Plants (англ.). Faber. ISBN 978-0-571-08919-2.
  26. ↑ Allan, Mea (30 березня 1972). Palgrave of Arabia: the life of William Gifford Palgrave, 1826-88 (англ.). Macmillan. ISBN 9780333032039.
  27. ↑ Parsons, Susan (12 серпня 1984). The Secret Fantasy of Everyone Who Deals with Plants. The Canberra Times. с. 6. Процитовано 7 березня 2020.
  28. ↑ Allan, Mea (1974). Plants that Changed Our Gardens (англ.). North Pomfret, Vt. : David and Charles. ISBN 9780715367216.
  29. ↑ Allan, Mea (1975). Gardens of East Anglia (англ.). East of England Tourist Board. ISBN 978-0-9503116-7-8.
  30. ↑ Allan, Mea (1977). Darwin and His Flowers: The Key to Natural Selection (англ.). Taplinger Publishing Company. ISBN 978-0-8008-2113-5.
  31. ↑ Allan, Mea (1978). The Gardener's Book of Weeds (англ.). Macdonald and Jane's. ISBN 978-0-354-04189-8.
  32. ↑ Allan, Mea (30 червня 1978). Weeds: the unbidden guests in our gardens (англ.). Viking Press. ISBN 9780670756575.
  33. ↑ Allan, Mea. (1982). William Robinson, 1838-1935 : father of the English flower garden. London: Faber and Faber. ISBN 0-571-11865-8. OCLC 9327471.

Посилання[ред. | ред. код]

  • Mea Allan at the Internet Speculative Fiction Database
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Меа_Аллан&oldid=42411918