Медведєв Павло Миколайович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Медведєв Павло Миколайович
Народився 1905[1]
Нижній Новгород, Нижньогородська губернія, Російська імперія
Помер 4 червня 1998(1998-06-04)[1]
Москва, Росія
Країна  Російська імперія
 Російська республіка
 Російська СФРР
 СРСР
 Росія
Знання мов російська
Військове звання генерал-майор
Партія КПРС
Нагороди
Орден Червоного ПрапораОрден Вітчизняної війни I ступеняОрден Вітчизняної війни II ступеняОрден Червоної Зірки
Орден Червоної ЗіркиОрден Червоної ЗіркиОрден Червоної Зірки
Заслужений працівник НКВС— 1941Почесний співробітник держбезпеки— 1957

Медведєв Павло Миколайович (1905, Нижній Новгород, Нижньогородська губернія, Російська імперія — 4 червня 1998(1998-06-04), Москва, Росія) — начальник 2 управління НКДБ-МДБ УРСР з червня 1943 до 03.11.47, ст. радник, ст. консультант КДБ при МНБ Чехословаччини з вересня 1954 до лютого 1961, генерал-майор. Нагороджений Указом Президії Верховної Ради СРСР від 20 жовтня 1944 «за боротьбу з національним опором в Західній Україні».

Ранні роки[ред. | ред. код]

Народився в сім'ї машиніста Волзького пароплавства (батько помер в 1909). Працювати почав з 14 років. Закінчив 5 курсів політехнікуму водних шляхів сполучення в 1922. Працював слюсарем, кочегаром, кур'єром, комірником, бував безробітним. З червня 1928 до травня 1930 працював слюсарем-інструментальником з-да № 80, Дзержинськ. В компартії з вересня 1929.

В органах ОГПУ-НКВД-НКГБ-МГБ-МВД-КГБ[ред. | ред. код]

  • співробітник ПП ОГПУ — УНКВД Нижньогородського-Горьковського краю травень 1930-березень 1936;
  • пом. нач., нач. міськвідділу НКВД, Дзержинськ березень 1936 — травень 1938;
  • заст. нач. 3 від. УГБ УНКВД Київська обл. травень-серпень 1938;
  • нач. 4 отд. УГБ УНКВД Київ. обл. 09.08.38 — лютий 1939;
  • нач. від-я, т.в.о. заст. нач. від. НКВС УРСР лютий 1939 — квітень 1941;
  • в.о. заст. нач. 3 упр. НКДБ УРСР квітень-серпень 1941;
  • нач. 3 упр. НКВС УРСР, Київ, Харків, Ворошиловград, с. Мєловоє, Енгельс, Харків, серпень 1941 — червень 1943;
  • нач. 2 упр. НКДБ-МДБ УРСР, червень 1943-03.11.47;
  • нач. від. «2-Е» 2 гл. упр. МДБ СРСР 03.11.47-25.05.49;
  • заст. уповн. МГБ-МВД в Німеччині 01.04.49-05.06.53;
  • нач. 3 отд. 2 гл. упр. МВС СРСР 05.06.53-18.07.53;
  • заст. уповн. МВС-КДБ в Німеччині 18.07.53-22.06.54;
  • заст. нач. Інспекції з питань безпеки при Верховному комісарові СРСР у Німеччині 22.06.54-03.09.54;
  • ст. радник, ст. консультант КДБ при МНБ Чехословаччини 03.09.54-02.61;
  • звільнений 18.08.61 через хворобу.

Звання[ред. | ред. код]

  • лейтенант ГБ (упом. 08.38);
  • капітан ГБ 22.01.42;
  • підполковник ГБ 11.02.43;
  • полковник 25.09.45;
  • генерал-майор 09.01.57.

Нагороди[ред. | ред. код]

  • орден Червоного Прапора 24.11.50;
  • орден Вітч. війни 1 ступеня 10.04.45;
  • орден Вітч. війни 2 ступеня 20.10.44;
  • 4 ордени Червоної Зірки 20.09.43, 12.05.45, 26.08.54, 10.05.58;
  • 5 медалей;
  • знак «Заслужений робітник НКВД» 28.05.41;
  • знак «Почесний співробітник держбезпеки» 23.12.57.

Посилання[ред. | ред. код]

  1. а б в Петров Н. В. Кто руководил органами госбезопасности: 1941—1954Мемориал, 2010. — ISBN 966-95519-0-0