Мединський Максим Сергійович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Максим Мединський
Максим Сергійович Мединський
 Лейтенант
Загальна інформація
Народження 22 березня 1989(1989-03-22)
м. Болград, Одеська область, Україна
Смерть 29 квітня 2022(2022-04-29) (33 роки)
поблизу м. Харкова, Україна
Поховання Ксаверівка
Національність українець
Alma Mater Інститут журналістики Київського національного університету імені Тараса Шевченка
Військова служба
Приналежність Україна Україна
Вид ЗС ЗСУ Збройні сили
Формування
Війни / битви Російсько-українська війна
Нагороди та відзнаки
Орден Богдана Хмельницького III ступеня (Україна)
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня

Максим Сергійович Мединський (22 березня 1989, м. Болград, Одеська область, Україна — 29 квітня 2022, біля м. Харкова, Україна) — український журналіст, доброволець, військовослужбовець, лейтенант Збройних Сил України, учасник російсько-української війни. Кавалер ордена «За мужність» III ступеня (2022, посмертно). Лицар ордена Богдана Хмельницького (2022, посмертно).

Життєпис[ред. | ред. код]

Максим Мединський народився 22 березня 1989 року в місті м. Болграді на Одещині.

Закінчив Інститут журналістики Київського національного університету імені Тараса Шевченка (також військову кафедру). Працював у пресслужбі Міністерства інфраструктури України, а також в команді, яка допомагала «Нафтогазу» в газовій війні та перешкоджанні запуску «Північного потоку-2».

У 2014 році, не чекаючи повістки, добровільно прибув до військкомату. Проходив військову службу на посаді заступника командира мінометної батареї 1-го батальйону. У 2015 році був демобілізований.

З початком російського вторгнення в Україну, без вагань, знову пішов до війська. Проходив службу у 95 ОДШБр.

Загинув 29 квітня 2022 року в результаті артилерійського обстрілу з боку окупантів поблизу м. Харкова.

11 травня 2022 року на Байковому кладовищі в місті Києві[1] відбулось прощання з Максимом. Похований 12 травня 2022 року в селі Ксаверівка, Білоцерківського району, Київської області.

Залишилася дружина та донька. Прадід Максима, якого звали також Максим загинув навесні 1945 року в Польщі.

Нагороди[ред. | ред. код]

  • ордена Богдана Хмельницького (4 липня 2022, посмертно) — за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі[2].
  • орден «За мужність» III ступеня (6 червня 2022, посмертно) — за вагомий особистий внесок у розвиток вітчизняної журналістики та інформаційної сфери, мужність і самовідданість, виявлені під час висвітлення подій повномасштабного вторгнення Російської Федерації на територію України, багаторічну сумлінну працю та високу професійну майстерність[3].

Вшанування пам'яті[ред. | ред. код]

6 вересня 2022 року, на стіні Болградського ліцею, в якому навчався Максим Мединський, було встановлено Меморіальну дошку на його честь. На урочисту церемонію вшанувати захисника прийшли його батьки і вчителі, військові, ветерани АТО/ООС, прості мешканці міста[4].

24 серпня 2023 року вийшла пісня «Твій неймовірний шлях» гурту KARTA SVITU, присвячена памʼяті Максима Мединського.[5]

У місті Болград Одеської області на честь Максима названо вулицю. [6]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Світлана Кирган, «Усміхніться за Макса. І живіть так, щоби він вами пишався» — у Києві попрощалися з Максимом Мединським [Архівовано 11 травня 2022 у Wayback Machine.] // АрміяInform. — 2022. — 11 травня.
  2. Указ Президента України від 4 липня 2022 року № 468/2022 «Про відзначення державними нагородами України»
  3. Указ Президента України від 6 червня 2022 року № 394/2022 «Про відзначення державними нагородами України з нагоди Дня журналіста»
  4. На Одещині увічнили пам'ять загиблого захисника (фото). 06.09.2022, 15:58
  5. Терзивец, Анна (4 вересня 2023). Воїну з Болграда Максиму Мединському присвятили пісню (відео). Одеське Життя (укр.). Процитовано 16 вересня 2023.
  6. Ковальова, Ганна (20 квітня 2023). Рішення з перейменування вулиць в Болградській громаді набуло чинності (перелік). Махала (укр.). Процитовано 28 вересня 2023.

Джерела[ред. | ред. код]