Межаков Юрій Володимирович
Юрій Межаков | |
---|---|
Полковник | |
Загальна інформація | |
Народження |
4 березня 1982 Шпола |
Смерть |
28 травня 2020 (38 років) Спірне |
Alma Mater | Військовий інститут танкових військ НТУ «ХПІ» |
Військова служба | |
Приналежність | Україна |
Вид ЗС | Сухопутні війська |
Рід військ | Танкові війська |
Формування | |
Війни / битви | Російсько-українська війна |
Нагороди та відзнаки | |
Ю́рій Володи́мирович Межако́в (1982-2020) — полковник Збройних сил України, учасник російсько-української війни.
З життєпису[ред. | ред. код]
Народився у 1982 році у місті Шпола Черкаської області. Мешкав в смт Гончарівське Чернігівської області. У 2004 році закінчив Військовий інститут танкових військ.
Починав військову службу в 72-ій бригаді. В 2014-2017 роках проходив службу у зоні бойових дій на посаді начальника штабу 28-ої бригади. З 2018 року — в 1-ій окремій танковій бригаді. У січні 2019-го року призначений командиром бригади.
28 травня 2020 року несподівано помер внаслідок серцевого нападу під час виконання службових обов'язків, перебуваючи в селі Спірне на Донеччині.
29 травня 2020 року останню шану командиру віддали військовики ЗСУ в центрі міста Краматорськ. 30 травня 2020-го похований в місті Шпола з військовими почестями. Дощ, який зранку дрібно крапав над похоронною процесією, при розгортанні Державної Фани України раптом перетворився на сильну зливу.[1].
Без Юрія лишились батько Володимир Межаков, мама Лариса Межакова, молодший брат, дружина Альона Межакова, син 2007 р.н. і донька 2012 р.н.
Нагороди та вшанування[ред. | ред. код]
- Указом Президента України № 272/2019 від 17 травня 2019 року за «значні особисті заслуги у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, громадянську мужність, самовідданість у відстоюванні конституційних засад демократії, прав і свобод людини, вагомий внесок у культурно-освітній розвиток держави, активну волонтерську діяльність» нагороджений орденом Богдана Хмельницького III ступеня[2]
- Указом Президента України № 204/2020 від 28 травня 2020 року за «особисті заслуги у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, самовіддане служіння Українському народові» нагороджений орденом Богдана Хмельницького II ступеня (посмертно)[3]
- в грудні 2020 року напередодні Дня Збройних Сил України на Алеї Слави 1-ї окремої танкової Сіверської бригади відкрито і освячено пам'ятні плити загиблим військовослужбовцям, зокрема і командиру частини полковнику Юрію Межакову.
- Медаль «За жертовність і любов до України» (грудень 2020; посмертно)[4]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Комбртг Юрій Межаков похований з військовими почестями у місиі Шпола. Архів оригіналу за 18 лютого 2022. Процитовано 18 лютого 2021.
- ↑ Указ Президента України від 17 травня 2019 року № 272/2019 «Про відзначення державними нагородами України»
- ↑ Указ Президента України від 28 травня 2020 року № 204/2020 «Про відзначення державними нагородами України»
- ↑ У першій танковій відкрили пам'ятні стели полеглим воїнам. Архів оригіналу за 17 січня 2021. Процитовано 18 лютого 2021.
Джерела[ред. | ред. код]
- Межаков Юрій Володимирович [Архівовано 4 березня 2021 у Wayback Machine.] // Книга пам'яті
Це незавершена стаття про військового чи військову Збройних сил України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
- Полковники (Україна)
- Народились 4 березня
- Народились 1982
- Померли 28 травня
- Померли 2020
- Військовики 1-ї окремої гвардійської танкової бригади
- Лицарі ордена Богдана Хмельницького II ступеня
- Лицарі ордена Богдана Хмельницького III ступеня
- Нагороджені медаллю «За жертовність і любов до України»
- Українські воїни-учасники російсько-української війни (з 2014)
- Уродженці Шполи
- Випускники Харківського інституту танкових військ
- Померли в Бахмутському районі
- Поховані в Шполі