Межуєв Микола Дмитрович
Межуєв Микола Дмитрович | |
---|---|
Народився |
6 грудня 1899 Нікополь, тепер Дніпропетровської області |
Помер |
24 жовтня 1937 (37 років) Київ |
Поховання | Биківнянські могили |
Громадянство | СРСР |
Національність | українець |
Діяльність | державний діяч |
Партія | ВКП(б) |
Микола Дмитрович Межуєв (1899, місто Нікополь, тепер Дніпропетровської області — 24 жовтня 1937, місто Київ) — радянський діяч, народний комісар комунального господарства Української СРР, голова виконавчого комітету Лубенської окружної ради.
Життєпис[ред. | ред. код]
Народився 6 грудня 1899 р. в м. Нікополь Катеринославської губернії. До революції був різноробочим. Член РКП(б) з 1920 року.
Перебував на відповідальній радянській роботі.
20 червня — серпень 1930 року — голова виконавчого комітету Лубенської окружної ради.
23 липня 1935 — 20 липня 1936 року — народний комісар комунального господарства Української СРР.
Арештований 1 серпня 1937 року. Військовою колегією Верховного Суду СРСР за ст. 54-6 КК УРСР (шпигунство), ст. 54-7 КК УРСР (економічна контрреволюція), ст. 54-8 КК УРСР (терористичний акт), ст. 54-11 КК УРСР (підготування до контрреволюційних злочинів) 23.10.1937 засуджений до ВМП, конфіскація усього майна, розстріляний 24.10.1937 році в Києві.
У 1956 році, під час перегляду справи В. Порайка, проводилось слідство стосовно реабілітації Миколи Межуєва як фігуранта справи колишніх боротьбистів на чолі з П. Любченком та В. Порайком. Реабілітований у 1957 р.
Джерела[ред. | ред. код]
- газета «Вісті ВУЦВК», 25 липня 1935 року.
- ГДА СБУ ф.6 АКС Василя Івановича Порайка (1888-1937) №40215. т. 2. арк. 53-54.
Це незавершена стаття про політичного діяча. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |