Мей Еллісон

Мей Еллісон
Народилася	14 червня 1890(1890-06-14) Rising Fawnd, Дейд, Джорджія, США
Померла	27 березня 1989(1989-03-27) (98 років) Братенал, Каягога (округ), Огайо, США дихальна недостатність
Поховання	Огайо
Громадянство	США
Діяльність	акторка, кіноакторка, акторка театру
Роки діяльності	з 1914
У шлюбі з	Robert Ellisd і James R. Quirkd
IMDb	nm0021471
Мей Еллісон у Вікісховищі

Мей Еллісон (англ. May Allison; 14 червня 1890 — 27 березня 1989) — американська акторка епохи німого кіно, успішна на початку ХХ століття.

Життя та кар'єра

Народилася в Райзінг-Фаун молодшою ​​з п'яти дітей Доктора Саймона (Сема) Еллісона та Ненні Вірджинії (Вайс) Еллісон.

Зовнішність (а саме фіолетові очі) допомогла їй дебютувати на Бродвеї у 1914 році у постановці «Apartment 12-K». Пізніше Еллісон перебралася до Голлівуду, Каліфорнії. Дебютувала у кіно в 1915 році з Тедою Барою у фільмі «A Fool There Was». Також пройшла кастинг і знялася з Гарольдом Локвудом у фільмі Аллана Двона «Девід Гарум». Аудиторії сподобався цей дует, і протягом Першої світової війни вони разом знялися у 25 кінострічках до 1918 року, коли Локвуд помер від епідемії іспанки 1918—1919 років. Без партнера кар'єра Еллісон пішла на спад.

Проте в 1920-х Еллісон продовжувала зніматися в кіно. Останнім її фільмом стала картина 1927 року Телефонна дівчинка, де вона знялася з Медж Белламі і Ворнером Бакстером.

У 1920 році Еллісон одружилася з актором Робертом Еллісом. У 1923 році розлучилася і взяла шлюб з редактором журналу Photoplay Джеймсом Р. Квірком. У 1932 розлучилася і побралася з Карлом Нортоном Осборном, з яким прожила о його смерті у 1982 році.

Останні роки проживала в Такерстауні на Бермудах, була покровителькою Cleveland Symphony.

Померла від дихальної недостатності в Брейтналі, в 1989 році у віці 98 років. Похована на цвинтарі в Гейтс-Міллсі, штат Огайо.

Вибрана фільмографія

• 1915 — Девід Гарум
• 1915 — Леді губернатор
• 1921 — Остання карта