Мельничук Василь Олексійович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Мельничук.
Мельничук Василь Олексійович
Генеральний директор Укрзалізниці
29 грудня 2007 — 17 грудня 2008
Попередник Петро Науменко
Наступник Михайло Костюк
Народився 20 квітня 1952(1952-04-20)
с. Саджавка, Надвірнянський район, Івано-Франківська область, Українська РСР, СРСР
Помер 26 травня 2014(2014-05-26) (62 роки)
Похований Лук'янівське військове кладовище
Громадянство СРСР СРСР → Україна Україна
Національність українець
Освіта Чернівецький технікум залізничного транспорту
Дніпропетровський національний університет залізничного транспорту
Alma mater Дніпровський національний університет залізничного транспорту
Нагороди
Почесна грамота Кабінету Міністрів України

Мельничу́к Васи́ль Олексі́йович (* 20 квітня 1952, с. Саджавка, Надвірнянський район, Івано-Франківська область, Українська РСР, СРСР — † 26 травня 2014)— генеральний директор Укрзалізниці у період з 29 грудня 2007 по 17 грудня 2008 р.

Життєпис[ред. | ред. код]

Народився 20 квітня 1952 (с. Саджавка, Надвірнянський район, Івано-Франківська область).

1970 — закінчив Чернівецький технікум залізничного транспорту.

Дніпропетровський національний університет залізничного транспорту.

Кар'єра[ред. | ред. код]

З 1970 — оглядач вагонів на станції Чоп, служба в армії, старший оглядач вагонів на станції Бурштин, студент Дніпропетровського інституту залізничного транспорту, майстер, інженер-технолог, начальник пункту техобслуговування вагонів, заступник начальника депо (Коломия).

1985—1988 — начальник вагонного депо станції Стрий.

З 1988 — заступник начальника відділу, З 1990 — заступник головного ревізора з безпеки руху на Львівській залізниці.

З 1993 — начальник Львівського держпідприємства з перевезення вантажів і пасажирів.

1996—2000 — начальник Івано-Франківського відділу Львівської залізниці — заступник начальника Львівської залізниці.

З 2000 — начальник Головного управління вагонного господарства «Укрзалізниці», директор ДП матеріально-технічного забезпечення «Укрзалізниці» «Укрзалізничпостач».

06.2004-06.05 — заступник гендиректора Державної адміністрації залізничного транспорту.

З 08.2005 — начальник Головного управління безпеки руху і екології — головний ревізор з безпеки руху поїздів та автотранспорту Державної адміністрації залізничного транспорту України.

29.12.2007-17.12.08 — генеральний директор Державної адміністрації залізничного транспорту України

з 2 квітня 2009 — радник Прем'єр-міністра України[1]

Родина[ред. | ред. код]

Батько Олексій Якович (1927—2004) — залізничник; мати Ганна Михайлівна (1923—1983) — колгоспниця; дружина Тетяна; сини Андрій і Василь.

Відзнаки[ред. | ред. код]

Почесна грамота КМ України (04.2002).

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ Розпорядження Кабінету Міністрів України «Про призначення Мельничука В.О. радником Прем'єр-міністра України» від 02.04.2009 № 361-р
Перегляд цього шаблону
  Генеалогія та некрополістика
Нормативний контроль
Керівники Укрзалізниці
Президент Укрзалізниці

Олійник (1991—1993)

Генеральні директори Укрзалізниці

Железняк (1993—1997) • Слободян (1997—2000) • Кірпа (2000—2004) • Корнієнко (2005) • Афтаназів (2005) • Гладкіх (2005—2006) • Козак (2006—2007) • Науменко (2007) • Мельничук (2007—2008) • Костюк (2008—2011) • Козак (2011—2012) • Болоболін (2013—2014) • Остапюк (2014) • Бланк (в. о.) (2014—2015) • Завгородній (в. о.) (2015)

Голови правління АТ «Укрзалізниця»

Завгородній (в. о.) (2015—2016) • Кравцов (в. о.) (2016) • Жураковський (в. о.) (2016) • Бальчун (2016—2017) • Кравцов (в. о.) (2017—2020) • Марчек (в. о.) (2020) • Юрик (в. о.) (2020) • Жмак (з 2020) • Лященко (з 2023) •

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Мельничук_Василь_Олексійович&oldid=34810584