Мельхіор фон Гацфельдт

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Мельхіор фон Гацфельдт
Народився 10 (20) жовтня 1593[1]
Castle Crottorfd, Рейнланд-Пфальц
Помер 9 січня 1658(1658-01-09)[1] (64 роки)
Повідзько, Ґміна Жміґруд, Тшебницький повіт, Нижньосілезьке воєводство, Республіка Польща
Країна  Священна Римська імперія
Діяльність військовослужбовець
Учасник Тридцятирічна війна
Військове звання генерал
Рід House of Hatzfeldd
Брати, сестри Hermann Graf von Hatzfeldtd

Мельхіор Фрідріх Готфрід фон Ґляйхен-унд-Гацфельдт (нім. Melchior Friedrich Gottfried Graf von Gleichen und Hatzfeldt; 20 жовтня 1593 — 9 січня 1658) — військовий діяч Священної Римської імперії, учасник Тридцятирічної війни, граф.

Життєпис[ред. | ред. код]

Походив з гессенського шляхетського роду Гацфельдтів. Другий син Себастьяна фон Гацфельдта і Люції фон Зіккінген. Народився 1593 року в замку Кротторф поблизу Фрізенгагена. Спочатку він готувався для духовного сану і отримав сан диякона.

Після навчання у Вюрцбурзі, з 1613 року в Понті-Мусоні та Бурже (Франція) у 1620 році вступив до лав імперської армії — полку «Альтзахсен» (Старосаксонського), отримавши від Альбрехта Валленштайна чин офіцера.

У 1631 році він успадкував графство Гляйхен. 1632 року отримав чин полковника, 1633 року — лейтенант-фельдмаршала. 1634 року брав участь в облозі Регенсбурга, де зазнав поранення. У 1635 році став фельдмаршалом. Після загибелі в 1634 році Валленштейна перебував у підпорядкуванні Матіаса Ґалласа. У 1636 році захопив місто Магдебург, але потім зазнав поразки від шведів у битві при Віттоштоківід шведського війська на чолі з Юханом Банером. У 1638 році він виграв битву при Флото, де захопив Карла Людвіга Віттельсбаха, претендента на Пфальц.

У 1640 році увійшов до колегії імперських графів Веттерау. Невдовзі спільно з Оттавіо Пікколоміні вибив шведські війська під командуванням Юхана Банера з Богемії. У 1641 року імператор Фердинанд III надав йому у володіння Трахенберг у Сілезії. Того ж року захопив місто Дорстен у Вестфалії. У 1643 році брав участь у захопленні Туттлінгена. Того ж року його призначили головнокомандувачем імперської армії, оскільки Матіас Ґаллас зазнав невдачі. У березні 1645 році зазнав поразки від шведського фельдмаршала Леннарта Торстенсона в битві біля Янкова, потрапивши у полон.

1646 року після звільнення залишив службу. Мельхіор фон Гацфельдт опікувався своїм сілезькими маєтностями. У 1657 році повернувся на імператорську службу і був призначений командувачем імперської армії у 16 тис. вояків, яку було відправлено на допомогу Яну II Казимиру, королю Речі Посполитої. Він змусив шведів залишити обложений Краків. Після цього повернувся до Сілезії, де помер кілька місяців по тому. Був похований в парафіяльному костелі в Трахенберзі. Йому спадкував брат Герман.

Джерела[ред. | ред. код]

  • Winfried Becher: Profiteure des 30jährigen Krieges. Melchior Reichsgraf von Hatzfeldt-Gleichen. In: Pulheimer Beiträge zur Geschichte. Bd. 34, 2009.
  • Antonio Schmidt-Brentano: Kaiserliche und k.k. Generale (1618—1815). Wiedeń: Austriackie Archiwum Państwowe, 2006.

Примітки[ред. | ред. код]