Мельхіор (маг)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Мельхіор
Діяльність астролог
Членство Три царя
Титул цар
Конфесія зороастризм

Святий Мельхіор, або Меліхіор, нібито був одним із біблійних волхвів разом із Каспаром і Бальтазаром, які відвідали немовля Ісуса після його народження. Мельхіора часто називали найстарішим групи волхвів. Традиційно його називали царем Персії, і він приніс Ісусу в дар золото. У західній християнській церкві він вважається святим (як і двоє інших волхвів).

Традиція[ред. | ред. код]

Джироламо да Сантакроче «Поклоніння трьох королів».

Євангелія в Новому Завіті не дають імен волхвів (або навіть їхньої кількості), але їхні традиційні імена приписуються грецькому рукопису 500 року нашої ери, перекладеному на латинь і загальновизнаному як джерело імен.[1] Мельхіор був описаний святим Бедою у VIII столітті як «старий чоловік із сивим волоссям і довгою бородою».[2] Мельхіора також часто називають царем Персії.[2] Прямуючи за Віфлеємською зіркою, волхви спочатку прибули до палацу Ірода Великого, який потім попросив волхвів знайти Дитятко Ісуса та доповісти йому. Прибувши до нього[3], волхви вклонилися йому і відкрили свої дари, а Мельхіор подарував золото, щоб символізувати царювання Ісуса над світом.[4][5] Відповідно до середньовічного календаря святих, після повернення до Персії Мельхіор знову зустрівся з іншими волхвами в 54 році нашої ери у Королівстві Вірменія, щоб відсвяткувати Різдво, перш ніж померти у віці 116 років 1 січня 55 року нашої ери.[6]

Вшанування пам'яті[ред. | ред. код]

Передбачається, що Мельхіор разом з іншими волхвами буде похований у Храмі Трьох Королів у Кельнському соборі після того, як його останки були перенесені з Константинополя Євсторгієм I у 314 році нашої ери до Мілана. У 1164 році імператор Священної Римської імперії Фрідріх Барбаросса перевіз їх до Кельна.[7] Пам'ять Мельхіора вшановується на свято Богоявлення разом з іншими членами волхвів[6], але в католицизмі також вшановується його свято, 6 січня.[8]

Посилання[ред. | ред. код]

  1. Metzger, Bruce, New Testament Studies: Philological, Versional, and Patristic, Volume 10, 1980, BRILL, ISBN 9004061630
  2. а б Three Kings Balthazar, Gaspar, Melchior. CNN. 6 січня 2013. Архів оригіналу за 8 січня 2013. Процитовано 1 січня 2016.
  3. Matthew 2:11
  4. Why Did the Magi Bring Gold, Frankincense and Myrrh?. Biblical Archaeology Society. Процитовано 1 січня 2016.
  5. Freeman, Margaret (1978). The story of the Three Kings: Melchior, Balthasar and Jaspar. Metropolitan Museum of Art. с. 67. ISBN 9780870991806.
  6. а б The Magi. Catholic Education. Архів оригіналу за 15 грудня 2018. Процитовано 1 січня 2016.
  7. David Lowenthal, The Heritage Crusade and the Spoils of History (Cambridge: Cambridge University Press, 1998), xvi.
  8. Magi. Catholic Encyclopedia. 1 жовтня 1910. Процитовано 1 січня 2016.