Меморіал закатованим у Дарницькому концтаборі
| Меморіал закатованим у Дарницькому концтаборі | |
|---|---|
|
| |
| 50°25′47″ пн. ш. 30°41′43″ сх. д. / 50.42972222224999967° пн. ш. 30.69527777780555766° сх. д.Координати: 50°25′47″ пн. ш. 30°41′43″ сх. д. / 50.42972222224999967° пн. ш. 30.69527777780555766° сх. д. | |
| Країна |
 Україна |
| Розташування | Дарницький район |
| Тип | пам'ятник |
  Меморіал закатованим у Дарницькому концтаборі Меморіал закатованим у Дарницькому концтаборі (Київ) | |
 | |
 Медіафайли у Вікісховищі | |
.jpg)
Меморіальний комплекс на честь загиблих радянських воїнів у Дарницькому концтаборі відкритий 1968 році в Дарницькому лісі на місці, де був розташований гітлерівський Дарницький табір військовополонених. Після визволення Києва в листопаді 1943 року на околиці міста, у Дарниці, встановлені місця розташування двох відділень концтабору для полонених командирів і рядового складу Червоної армії (див. Радянська армія). Дарницький табір існував з перших днів окупації Києва до літа 1943 року, у червні 1943 року переведений до Бердичева. Табір займав площу близько 1,0–1,5 км, його територія була обнесена огорожею з колючого дроту в 3–4 ряди заввишки 3,5 м та поділена на окремі сектори. Надзвичайна державна комісія із встановлення та розслідування злочинів німецько-фашистських загарбників у грудні 1943 року обстежила територію обох відділень Дарницького концтабору. Були виявлені місця масових поховань в'язнів і встановлено, що під час окупації міста тут було знищено 68 тис. осіб, переважну більшість з яких становили військовополонені.
Ландшафтно-скульптурний комплекс складається з гранітної стели з написом: «Тут в 1941—1943 роках у фашистському таборі смерті закатовано 68 тисяч радянських воїнів. Вони віддали своє життя за тебе, за свободу Радянської Вітчизни. Пам'ятай, якою ціною здобуто мир»; частини огорожі з колючим дротом, яка відіграє роль документально-історичного свідчення, і гранітних плит уздовж брукованої доріжки, які символізують поховання. На одній з кам'яних брил біля стежки, якою вели на страту військовополонених, є напис: «Остання стежка закатованих. Знесилені, голодні, закривавлені, вони йшли цією стежкою на розстріл, несучи в серцях ненависть до ворогів і віру в нашу перемогу». В центрі меморіалу загиблим радянським військовополоненим — скульптурна п'ятифігурна композиція з монолітних блоків рожевого граніту, встановлена на невисокому земляному пагорбі. Біля підніжжя — пласка гранітна плита-надгробок. Монолітна група солдатів і моряків немов виростає з кам'яних брил. Композиція експресивно виразна, деталі промовисті, образи гранично узагальнені. Застосовано пластичний прийом зіставлення різних фактур каменя — грубої поверхні брил у нижній частині пам'ятника та шорсткості поверхонь постатей. Композиція органічно поєднана з природним оточенням. Автори — скульптор В. Зноба, архітектори О. Малиновський і Ю. Москальцов.
Джерела та література[ред. | ред. код]
- Денисенко Г. Г. Меморіальний комплекс на честь загиблих радянських воїнів у Дарницькому нацистському таборі в м. Київ // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2009. — Т. 6 : Ла — Мі. — 784 с. : іл. — ISBN 978-966-00-1028-1.
Література[ред. | ред. код]
- Киевщина в годы Великой Отечественной войны 1941—1945: Сборник документов. К., 1963
- Преступные цели — преступные средства: документы об оккупационной политике фашистской Германии на территории СССР (1942—1944 гг.). М., 1968
- Довідник про табори, тюрми та гетто на окупованій території України (1941—1944). К., 2000
- Звід пам'яток історії та культури України: Київ, кн. 1, ч. 2. К., 2004.